100-й день війни, 3 червня. Тривають активні бойові дії на Луганщині.
Харківська область – бої на підступах до російського кордону. Ворог активно контратакує наші війська, застосовує авіацію та артилерію. Найбільші бої в районі Тернової та на підступах до Руських Тишків. Попри достатньо активні бойові дії, наразі харківський напрям є другорядним.
Слов’янськ – бої за Святогірськ, який противник штурмує зі сходу. ЗСУ контролюють висоти над містом, завдяки чому влучно обстрілюють сили ворога. На заході від Святогірська наші утримують Богородичне, яке перекриває підступи к цього міста з лівого флангу. На північ від Слов’янська ЗСУ продовжують стримувати ворога в районі н.п. Довгеньке.
Луганська область – тривають вуличні бої за Сєверодонецьк, в яких ЗСУ підтверджує свій статус майстрів міських боїв. Ворог заявляє, що 80% міста вже в його руках, проте ЗСУ активно контратакують, як в самому Сєверодонецьку, так і на південному сході від міста, де наші контратакою відкинули противника від н.п. Метьолкіно. Також бої йдуть на північ (Привольє) та на південь (Устіновка) від Лисичанська. Важливо пам’ятати, що росіяни не розділяють Сєверодонецьк та Лисичанськ, а ставлять собі за мету захопити обидва міста.
На захід від Лисичанська ЗСУ відкинули противника від Білогорівки, де російські війська вкотре намагаються форсувати Сіверський Донець. Це саме вони прагнуть зробити і в районі Серебрянки, західніше Білогорівки.
Запеклі бої продовжуються в секторі Бахмут – Соледар. Росіяни, силами ПВК «Вагнер», трохи потіснили ЗСУ від Пилипчатино. Попри шалений тиск, ворог досі не може блокувати трасу на Лисичанськ. На північ від Попасної тривають бої за Комишеваху.
Донецька область – в районі Світлодарська йдуть бої за Новолуганське. По всій лінії зіткнення йшли бої без особливих успіхів для обох сторін.
Херсонська область – даних про продовження наступу ЗСУ в напрямку на Нову Каховку наразі в мене немає. На шляху у наших військ лежить Брускинське, яке росіяни перетворили на міцний опорний пункт. Виглядає так, що ЗСУ зупинились, готуючись до подальших дій.
Поки Україна відбиває російську навалу, Лукашенко продовжує маневрувати технікою біля нашого кордону. Втім, продовжую вважати, що станом на зараз нам не варто боятися вторгнення з боку Білорусі.
__
102-й день війни, 5 червня. Ракетні удари по Дарницькому вагоноремонтному заводу в Києві та важкі бої на Луганщині.
Луганська область – головна новина останніх днів, безперечно, українська контратака в Сєверодонецьку. Нагадаю, 28 травня Кадиров заявив, що Сєверодонецьк захоплено росіянами. Далі тривали бої, і 3 червня росіяни заявили, що контролюють 80% Сєверодонецька. З їхнього боку там діють частини «народної міліції ЛНР» (2-га та 7-ма бригади, плюс окремі підрозділи та частини «мобілізаційного резерву») та кадирівці з Росгвардії. Ввечері того ж дня 3 червня ЗСУ, зокрема силами «Іноземного легіону оборони України», завдали раптовий контрудар, який ворожа розвідка повністю проґавила. По даним противника ЗСУ майстерно перекинули під Сєверодонецьк артилерію з під Ізюму, яка тепер створює чимало проблем ворогу. В результаті наші потіснили ворога, наразі під українським контролем перебуває 50% Сєверодонецька. Захоплено 8 полонених. Зауважу, що сам факт здійснення цього контрудару, з одночасним зосередженням сил для нього в умовах проблем с постачанням, коли траса Бахмут – Лисичанськ прострілюється майже по всій довжині, свідчить про високу майстерність нашого командування та організацію логістики в кризисних умовах.
Попри це, проблеми маємо і ми. Постачати війська по вказаній трасі складно та ризиковано. Основними шляхами постачання Лисичанська є обхідні шляхи, які незручні. На додачу, маємо командний скандал – нібито депутатка від «Слуги народа» пані Безугла втручається у хід військових операцій в Сєверодонецьку. Також цікаво, що 1 червня вона нищівно розкритикувала голову ОВА Сергія Гайдая. Сам факт мовчазного перебування Безуглої на КП заради фоток в соцмережах не є ні добрим, ні поганим явищем. Особливо як для країни, де піар на війні за 8 років став невід’ємною часткою політичної культури. Проте, не берусь судити, наскільки звинувачення Безуглої у безпосередньому втручанні в планування та хід військових операцій відповідають дійсності, бо цілісної картини ми наразі не маємо. По цій причині якихось висновків зараз робити не буду.
Повертаючись до Сєверодонецька, то бої за місто тривають. ЗСУ продовжують виправдовувати свою репутацію майстрів міського бою. І, як бачимо, ми зовсім не збираємося віддавати місто ворогу. Сьогодні ж Сергій Гайдай заявив, що перед російською армією стоїть задача до 10 червня взяти Сєвєродонецьк, або перерізати трасу Бахмут – Лисичанськ.
На півночі від Попасної бої йдуть в районі Комишеваха – Врубовка. Ворог продовжує тиск на Бахмут та Соледар, наразі не зовсім зрозуміло, чи вдалося йому просунутись на цих напрямках за останні дні і якщо вдалося, то наскільки. Також намагається перерізати вказану трасу в районі Білогорівки та Миколаївки, де знову зазнав невдачі. В цьому секторі сьогодні загинув генерал-майор ЗС РФ Роман Кутузов.
Ізюм – в Україні активно шириться інформація про знищення під Ізюмом 35-ї армії РФ. Нагадаю, що це та сама армія, що в лютому-березні безуспішно воювала в районі Бучі та Ірпіня, де «відзначилась» військовими злочинами. Звідти її перекинули під Ізюм, який в квітні вважався одним з основних секторів російського наступу на Сході України. Попри наші бравурні заяви, особисто я невпевнений, що 35-та армія знищена повністю. Найшвидше, мова йде про те, що її бойові підрозділи втратили боєздатність та атакуючий потенціал. І тепер нездатні повноцінно виконувати наступальні завдання. Мабуть з цим і пов’язане те, що російські війська вже пару тижнів як припинили активні наступальні дії під Ізюмом.
Слов’янськ – тривають бої за Святогірськ, на який ворог тисне з кількох напрямків. Оскільки ми контролюємо Богородичне, важливий н.п. на захід від Святогірська, то становище тут цілком контрольоване.
Запорізька область – даних про активні бойові дії в мене нема. Проте вчора там стався обмін тілами загиблих військових 160 на 160.
Херсонська область – росіяни намагаються потіснити сили ЗСУ, що просунулись та вийти в тил нашим військам зосередженим в районі Давидіва Брода. Для цього сьогодні безуспішно атакували в районі Білої Криниці.
Харківська, Донецька, Миколаївська області – даних про істотні зміни становища чи події у цих секторах в мене нема.
__
103-й день війни, 6 червня. Російські війська концентрують сили на кількох напрямках і нестримно тиснуть в Луганській області.
Харківська область – ворог збирає сили для відновлення наступальних дій в районі Харкова. Найшвидше, їхньою метою буде сковування ЗСУ на Харківщині без відновлення штурму міста (для цього у ворога просто немає сил).
Ізюм – російські війська перейшли в наступ з району західніше Довгеньке, за даними Генштабу зазнали втрат та відійшли.
Слов’янськ – росіяни тиснуть в двох напрямках. Перший, на Святогірськ, де нібито ЗСУ знищили міст через Сіверський Донець. Другий, на Райгородок, де захопили н.п. Старий Караван та Брусівка. Також ворог концентрує значні сили від Ямполя до Білогорівки, готуючись до форсування Сіверського Донця і потенційного наступу на Сіверськ.
Луганська область – бої за Сєверодонецьк тривають. Зранку очільник ОВА Сергій Гайдай заявив, що ситуація у місті «для нас погіршилась». Ворог контратакує. Конфігурацію лінії фронту наразі визначити неможливо, відомо, що ЗСУ контролюють промислову зону та кілька прилеглих кварталів.
Загальне становище в Сєверодонецьку виглядає для ЗСУ малоперспективним. Постачання наших військ здійснюється по єдиному, пошкодженому мосту. Якщо ворогу вдасться його знищити, то наші війська там виявляться відрізаним. Також ворог продовжує тиск на Лисичанськ з півдня, з сектору Тошківка – Устинівка. Постачання нашого угрупування в Лисичанську та Сєверодонецьку сильно утруднено. Ба більше, на північ від Попасної росіяни продовжують тиск в північному напрямку. Комишеваху ми втратили. Наступна ціль ворога Врубівка, Миколаївка і далі до Верхньокам’янки. Характерно, що ЗСУ сильно гальмує просування противника, але повністю зупинити його не вдається. І наші війська в Горському та Золотому наразі також під загрозою оточення.
Це ж саме стосується сектору Бахмут – Соледар, росіяни просуваються дуже повільно і з втратами. Але просуваються.
Запорізька область – противник концентрує війська в районі Василівки та на північний схід від неї та в районі Пологи. З Василівки, найшвидше, наступати будуть на Запоріжжя, а з Пологів – на Гуляй-Поле. Президент Зеленський сьогодні назвав ситуацію в області «найбільш загрозливою».
Херсонська та Миколаївська області – становище не змінилось, противник нарощує артилерію на напрямках можливого наступу українських військ.
В цілому, бачимо, що противник продовжує концентрувати основні зусилля на Луганщині, намагаючись оточити наші війська в Лисичанську – Сєверодонецьку. Другий активний напрям ворожих дій – на схід від Слов’янська. Ще в кількох областях йде концентрація ворожих сил для відновлення наступів при сприятливих нагодах. Сигналом для цього, безперечно, стане потенційне оточення наших військ на Луганщині – в цій ситуації ворогу буде потрібно скувати ЗСУ в інших секторах, щоб не допустити перекидання наших військ та деблокади оточення.
Командування ВМСУ сьогодні заявило, що російський флот відкинуто на 100 км від берегів України. Тому морських десантів наразі можна не боятися. Намагаючись відновити контроль над північно-західною частиною Чорного моря росіяни розгорнули в Криму та у Херсонській області берегові ракетні комплекси «Бал» та «Бастіон», а також підсилюють свої сили на острові Зміїний.
Підписуйтесь на мій телеграм https://t.me/RomPonomarenko, там буде більше додаткової аналітики, цікавин, інсайдів та уточнень до інформації зі зведень.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma