Особистість легендарна,войовнича та в повній мірі окутана таємницями.
Народився Іван Трейко на Вінничині,достеменно досі невідомо в яких частинах Армії УНР він воював. Виходить він на арену боротьби вже як відомий повстанський отаман месник Київщини в 1920 р.
Разом з отаманом "Орлом" -Яковом Гальчевським вони були найбільш легендарними та невловими отаманами ,також слід пікреслити,що саме вони вели боротьбу з червоними найдовше. Повстанська ватага Трейка боролася до 1925 року,з малими перервами переходячи кордон УРСР для відпочинку,він знову повертався від політ.центрів УНР в Польщі з групою своїх відданних козаків на територію УРСР для боротьби.
Ось що писав про отамана Трейка його спільник Яків Гальчевський:
"....Його способи боротьби з червоними були оригінальні, відмінні від тактики інших отаманів. Іван Трейко був для червоних несхопний тому, що на терені кількох повітів (Сквира, Тараща, Біла Церква) мав велику конспіративну сітку. Збере своїх людей, зробить, було, напад на якийсь комуністичний об'єкт, своїх козаків розпустить, а червоні попадають у порожнечу, шукаючи відділу отамана Трейка.
Коли все перетреться, небезпека минеться, подія призабувається, то Трейко, було, знов вибирає місце удару, хитро реалізуючи задум. Своїх довірених козаків мав Трейко до 20. Були це люди відважні й добре озброєні. Козаків, якими послуговувався додатково й які могли бути вночі на повстанчій роботі, а вдень гречку сіяли, було кілька соток. Така тактика зробила Трейка на Київщині дуже популярним і грізним для комуністів...."
З 1925 року він осів на Рівненщині в селі Самостріли,але побудувати мирного сімейного життя йому так і не вдалося.Бо радянські органи ОГПУ почали за ним полювання і на території тодішньої Польщі.
У 1927 року радянським чекістам вдалося вийти на його слід і здійснити на нього замах . Важко поранений у щелепу, Іван Трейко врятувався і вижив, але при цьому сильно постраждала його зовнішність. Вірогідно, що з цієї причини, а також через дотримання ним вимог жорсткої конспірації, до сьогодні неможливо віднайти жодної його особистої фотокартки.
Коли розпочалася Друга світова війна він стає консультантом з партизанської боротьби при штабі Української повстанської армії – Поліська Січ (УПА-ПС) отамана Тараса Бульби-Боровця.
З другої половини 1943 року очолив відділ розвідки ВО-3 «Тютюнник» і з'єднання груп,керівник військової розвідки УПА.
Загинув 24 квітня 1945 року у бою з військами НКВД в селі Городниця Житомирської області. Один із семи генералів УПА, який отримав це високе військове звання посмертно.
________________________
Невідомі факти про українську військову звитягу:
FB: https://www.facebook.com/ukrainianmilitaryhonor/
Instagram: https://www.instagram.com/ukrainian_military_honor
Enigma: https://enigma.ua/users/ukrainianmilitaryhonor
Telegram: https://t.me/militaryhonor
#UMH_УПА
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma