23-й день війни. Найкраще йому відповідають слова класика: «На Західному фронті без змін».
Київ та Харків – все як і було в попередні дні. Видається, що ворог безнадійно загруз на цих напрямках. А невдачі на фронті компенсує обстрілами і бомбардуваннями житлових кварталів та об’єктів цивільної інфраструктури. Інший негативний момент – загарбники продовжують активно закріплюватись та розповсюджувати свою владу в окупованих районах.
Зранку поблизу напівблокованого Чернігова було знищено ворожий комплекс РЕР «Торн» та командно-спостережний пункт ворожої БТГР.
В Сумах, які російські загарбники досі намагаються оточити, вони обстріляли склад лакофарбової продукції, внаслідок чого виникла сильна пожежа, а отруйні випаровування розносяться містом.
Ізюм – південна частина міста залишається під українським контролем, проте загони ворога просунулись до населеного пункту Кам'янка (на північний захід від Слов'янська).
Луганська область – тривають бої на лінії Рубіжне – Северодонецьк та в районі Попасної.
Донецька область – чергові спроби ворога прорвати українську оборонну лінію під Донецьком зазнали невдачі. Також бої тривають в районі Вугледара, де немає суцільної лінії фронту, і тому обидві сторони ведуть маневрену війну. ЗСУ активно діють на флангах, використовуючи бронетехніку та атакуючи ворожі комунікації.
Маріуполь – становище залишається важким, ворог продовжує штурм з усіх напрямків. З того що видно наразі, можна зробити висновок, що росіяни намагаються розрізати місто навпіл, розчленивши його на два окремі котли, щоб зламати організований спротив гарнізону, а потім кинути всі сили на придушення окремих осередків опору. Приблизно ж таку тактику РСЧА взимку 1943 року застосувала в Сталінграді.
Сьогодні радник президента Олексій Арестович повідомив, що контрнаступ для деблокади Маріуполя неможливий: ЗСУ не має достатньої кількості резервів для цього, бо наявні сили зайняті на утриманні вже існуючих фронтів, плюс ворог домінує в повітрі. Одночасно Арестович запевнив, що шукається «політичне рішення», з оглядкою на гуманітарну катастрофу в місті. Тобто гарнізону наразі залишається тільки одне – боронити Маріуполь самостійно (що він успішно і робить), і чекати якихось «політичних зрушень». Дійсно, історія має чимало прикладів, коли оточені фортеці успішно витримували всі штурми. Втім, так розмірковувати легко, коли сам перебуваєш у безпеці, а не під бомбардуванням на позиції десь поряд з Азовсталлю.
Зауважу, що росіянам не варто було взагалі втягуватись у виснажливий штурм Маріуполя, знаючи, що гарнізон буде дратися до останнього. Доцільніше було просто його блокувати, чекаючи поки у захисників вичерпаються запаси продовольства та води, враховуючи 400 000 населення, а сили перекинути на інші ділянки фронту. Але тепер вони мають справжнє пекельне горнило в своєму тилу, в якому щодня згорають їхні люди та техніка. І яке вони ніяк не можуть загасити.
Миколаїв, Запоріжжя – бої на попередніх рубіжах, самі міста під обстрілами. Подробиць з цих ділянок фронту традиційно мало.
Отже, якщо ми подивимось на мапу, то фронт більш-менш рухається на Донбасі, хоча і не нашу користь, бо ви віддаємо територію, а не ворог. Втім, становище там залишається контрольованим. Загалом, попри всю кількісну перевагу росіян, за три тижні війни вони так і не змогли зробити головного – зруйнувати систему оборони ЗСУ. Всупереч певних територіальних втрат, вона продовжує залишатися стійкою та організованою. Наше командування майстерно реагує на всі зміни становища, і навіть захоплення ворогом стратегічно важливих пунктів, як це стало з Волновахою, не надало противнику якихось суттєвих переваг, не зруйнувало наш фронт, і не створило критичної ситуації. І таке спостерігається на всіх фронтах.
Що далі робитиме в цій ситуації російська армія? Вибору в них небагато. Або продовжувати наступ далі по всіх напрямках, для чого в них вже не вистачає резервів, або переходити до оборони. Є і третій варіант – наступ тільки на окремих ділянках фронту, зокрема на Донбасі, де ворогу критично вийти на кордони Донецької та Луганської областей, з переходом до оборони на інших ділянках фронту, щоб відтягувати на себе резерви ЗСУ. А розрекламовані варіанти з потенційними оточеннями українських військ на Донбасі наразі так само далекі від реальності, як і три тижні тому.
На що ще нам варто звернути увагу так це на становище з ворожими бомбардуваннями. Росіяни постійно б’ють ракетами та бомбами по пунктах дислокації частин ЗСУ. Майже щодня ми маємо важкі втрати, які можна було б легко уникнути, а солдати гинуть чи калічаться навіть не побачивши ворога. Ця проблема потребує невідкладної уваги!
Тим часом у Білорусі тривають диверсії на залізницях в Гомельській та Брестській областях, які російські окупанти використовують для транспортування своїх сил та засобів. Невідомі патріоти палять релейні шафи, дротом з'єднують рейки, щоб автоматика показувала, ніби колія зайнята тощо. З-за цього з завтрашнього дня для охорони залізниць крім внутрішніх військ, залучать ще і спецназ внутрішніх військ (В/Ч 3214). Бачите, що наша війна має дійсно багато фронтів, про більшість з яких ми зараз навіть не здогадуємся.
В сьогоднішньому зведенні Генштаб надав інформацію про низький морально-вольовий дух в багатьох частинах російської армії. Воно й не дивно, бо для більшості її вояків перспектива повернутись до дому з України лише одна – в пакеті.
__
23-тя ніч війни. Запам’ятається тим, що була порівняно спокійною за всі попередні, бо даних про вже звичні масовані ракетні обстріли українських міст не надходило. Є обмежена інформація про ракетні удари ворога по кількох пунктах, але потребує уточнення. На фронтах так само було порівняно тихо.
Проте сподіватися на спокійний день нам не варто, бо бої різного ступеня інтенсивності будуть продовжуватись по всіх напрямках. Найгарячіше має бути на Донбасі та в районі Миколаєва, де ЗСУ повільно, але впевнено потрохи тіснять ворога. Ну і само собою – Маріуполь, де запеклі бої йдуть прямо зараз. За минулу добу «А30В» знищив: 1 танк, 1 ББМ «Рись», плюс ще один танк підбито. А сьогодні зранку зведені бойові групи азовців здійснили успішний рейд на тилові позиції окупантів. В наслідок блискавичної атаки розгромлено ворожий командний пункт, знищено кілька офіцерів, 1 танк, 2 БТР та кілька вантажівок. Також зранку повідомили, що звання Героя України присвоєно командиру полку «А30В» майору НГУ Денису Прокопенко (друг Редіс) та командиру 36-ї окремої бригади морської піхоти полковнику Володимири Баранюку.
Згідно даних Генштабу вчора, 18 березня, внаслідок українського вогньового удару по аеродрому у Чернобаївці, знищено командувача 8-ї загальновійськової армії Південного ВО армії РФ гвардії генерал-лейтенанта Андрія Мордвічева. Цікаво, що він невідомий якимись воєнними досягненнями, а більше є «парадним генералом», бо чимало разів керував різними парадами.
За минулий день сили ППО України уразили 12 ворожих цілей: 2 літаки, 3 вертольоти, 3 БПЛА та 4 крилаті ракети. Також зранку повідомили про черговий, вже 6-й наш удар по Чернобаївці, результати уточняються.
З інших новин – міністр оборони ФРН Кристине Ламбрехт знову заспівала звичну мантру, що НАТО у війну в Україну вмішуватись не буде. Навіть дивно, що вони це щодня повторюють, бо ми це вже і так давно зрозуміли. Зброю, спорядження дають – і то добре.
Тим часом в Росії все більше говорять про необхідність запровадження загальної мобілізації, бо компенсувати втрати армії в Україні (а це понад 14 400 осіб за даними нашого Генштабу) кимось треба. В цьому сенсі наш Генштаб не виключає «здійснення низки провокацій на території російської федерації із загибеллю мирного населення, як це було зроблено перед початком другої чеченської кампанії». Байдуже на ті провокації, бо то проблема населення РФ, а не наша. Просто скажу, що на мою думку масова мобілізація в даній ситуації для Росії не буде панацеєю, бо мотивація тих призовників буде надзвичайно низькою (хто хотів з нами воювати – вже підписали контракти), а час їхнього вишколу – мінімальним. Тому, і цих перемелемо.
#війна2022
Підписуйтесь на мій телеграм https://t.me/RomPonomarenko, там буде більше додаткової аналітики, інсайдів та уточнень до інформації зі зведень.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma