38-й день війни, 2 квітня. Запам’ятається нашою остаточною перемогою на першому етапі Київської та Чернігівської кампаній. Проте, це зовсім не знімає загрози на цих напрямах. Російські війська не покидають українську територію повністю, а залишаються в районах поблизу кордону України з Білоруссю та РФ. Звідти вони будуть сковувати українські резерви, плюс, у випадку різкого загострення на Донбаському фронті, можуть знову піти в наступ, користуючись ослабленням цих рубежів з нашого боку, через неминуче перекидання військ на Донбас.
Чернігів – за даними Генштабу Чернігів все ще залишається блокованим частинами 41-ї армії РФ, хоча росіяни то не підтверджують. Судячи з цього, становище в багатьох районах області достеменно невідомо, бо росіяни швидко відходять, а наші – не встигають за ними. По мірі просування захоплено багато різноманітної бойової техніки, яка майже вся вимагає ремонту того чи іншого ступеня складності.
Харків, Ізюм – становище без змін.
Луганська область – тривають бої у районі Рубіжного (мер якого вчора перейшов на бік окупантів), Сєверодонецька та Попасної. Майже всі населені пункти на ще підконтрольній Україні території області перебувають під обстрілами та бомбардування, є загиблі серед цивільних. З приємного, на Луганщині ЗСУ вперше успішно застосували британський ПЗРК Starstreak, збивши російський літак.
Донецька область – становище без змін.
Маріуполь – гарнізон продовжує героїчно захищати місто. Що б ви уявляли, в яких умовах зараз воюють герої новітньої України, озвучу кілька моментів. Від 1 до 4 годин сну на добу. Один прийом їжі на день, відсутність чистої питної води та елементарних зручностей, без яких нам важко уявити своє життя. Проблеми з електрикою, з-за яких неможливо зарядити телефон та переривчастий зв'язок, з-за чого неможливо поспілкуватись з рідними. Постійні повітряні тривоги, бомбардування та обстріли з неба, землі та моря. І на довершення, кількісна перевага ворога десь в 5 разів. В надважких умовах наші хлопці та дівчата не просто воюють, а завдають противнику таких втрат, що окупанти постійно підкидають в це пекло нових солдатів та техніку, що їх наші успішно утилізують. Маріуполь Україна має обов’язково деблокувати, це питання державного престижу.
Запорізька, Миколаївська та Херсонська області – даних про якісь радикальні зміни на цих ділянках фронту не надходило.
Тим часом триває підготовка ворога до наступу на Донбасі. Крім накопичення військ, окупанти нищать транспортну інфраструктуру та склади пального. Серед іншого, сьогодні бомбили залізничну станцію в Павлограді, пошкоджено шляхопровід, рухомий склад та кілька житлових будинків; постраждалих та жертв немає. Також бомбили склад пального в районі Шепетівки та воєнні об’єкти в Миргороді.
За даними Генштабу на території України наразі перебуває до 75 російських БТГР (десь біля 100 000 вояків, не враховуючи солдатів окупаційних військ на захоплених територіях). Ще 34 відновлюють боєздатність, а 16 – повністю знищено. Крім цього, ворог підтягує в Україну додаткові сили з усієї РФ та формує нові ударні підрозділи. Скільки буде тривати його перегрупування та відновлення побитих частин, сказати важко. Ймовірно, ще декілька днів, може навіть до двох тижнів. Росіяни люблять символізм, тому нагадаю, що Берлінська операція радянських військ розпочалась 16 квітня.
Символізм і ми можемо взяти на озброєння. Тому український контрнаступ, після відбиття російського штурму на Донбасі та інших напрямках, і поповнення наших військ, пропоную призначити на 22 червня. І розпочати о 4-й ранку. Більшого удару по ворожій моралі годі й бажати.
__
38-ма ніч війни. Зранку росіяни завдали ракетного удару по «об’єктам критичної інфраструктури» в Одесі. За попередньою інформацією жертв нема.
Головних ранкових новин дві, на жаль, полярних. Перша приємна – це звільнення всієї Київщини від російських окупантів.
Друга, гірка. Зі звільнених регіонів надходять чисельні свідчення про воєнні злочини росіян. Перш за все, це масове винищення цивільного населення. Станом на зараз знайдено декілька братніх могил. Найбільша, в Бучі, де виявлено 280 трупів і де за попередніми даними окупанти цілеспрямовано вирізали всіх чоловіків 16-60 років. В селі Мотижин у братній могилі знайшли 6 тіл – 4 чоловіки та 2 жінок, вбитих пострілами у потилицю. Крім цього, чимало трупів цивільних знаходять посеред вулиць звільнених населених пунктів, зокрема, у тій же Бучі. У багатьох, зв’язані руки, що свідчить про те, що окупанти тримали їх під вартою. На трасі в 20 км від Києва були знайдені кілька тіл зґвалтованих російськими солдатами жінок, яких після цього вбили та намагались спалити, щоб замести сліди, але не встигли.
Звісно, ми і до цього знали, що армія РФ – це скупчення вбивць, ґвалтівників та мародерів. Проте, одна справа, з презирством глузувати над тим, як російськи солдати крадуть килими, тостери та пральні машинки. А інша, бачити по звірячому закатовані трупи наших співвітчизників. Я ще 9 березня писав, що при відступі російська армія залишить за собою сотні трупів знищених українців, як їхні діди в 1941 році при відступі з Західної України. І в подальшому ході війни, по мірі звільнення нашої території, таке ми будемо бачити постійно. Бо росіяни прийшли сюди з однією метою – геноцид українців.
МО України порівняло дії російських окупантів із «різаниною в Сребрениці», яка стала наймасовішим вбивством у Європі після Другої світової війни (і яку було визнано геноцидом). А перша міжнародна реакція на ці новини надійшла з Британії, де глава МЗС Ліз Трасс заявила: «Шокована звірствами в Бучі та інших містах України. Повідомлення про напади російських військ на невинних мирних жителів є огидними. Велика Британія співпрацює з іншими, щоб зібрати докази і підтримати розслідування військових злочинів міжнародним кримінальним судом. Винні будуть притягнуті до відповідальності». Її слова можна трактувати як намір скерувати до нас британських експертів-криміналістів для збору доказів російських злочинів для подальшого міжнародного трибуналу.
Тепер до воєнного становища. Попри відступ з Київської області, росіяни залишаються у Чернігівській, причому в безпосередній близькості від Чернігова. Чи будуть вони остаточно відступати звідси невідомо.
В Сумській та Харківський областях мова про відступ противника не йде, вони стоять міцно, блокують кілька міст в Сумській області (Шостка, Глухів тощо) та загрожують Сумам та Харкову.
На території Донецької та Луганської областей ЗСУ за минулу добу відбили 6 атак (на 3 менше, ніж вчора), знищили 4 танки, 6 одиниць броньованої та 7 одиниць автомобільної техніки ворога. В Маріуполі азовці знищили 2 танки, 2 БМД, 2 БМП, плюс багато ворожої піхоти, серед якої декілька полонених.
ВПС України уразили 8 повітряних цілей: 2 літаки, 1 гелікоптер, 1 БПЛА та 4 крилаті ракети.
Новини, які надходять зі звільнених територій ні в кого не мають залишити сумнівів, що ця війна ведеться не за якісь там геополітичні сфери впливу, розподіл ресурсів чи щось на кшталт цього. Вона ведеться за наше з вами життя. В буквальному сенсі.
Підписуйтесь на мій телеграм https://t.me/RomPonomarenko, там буде більше додаткової аналітики, цікавин, інсайдів та уточнень до інформації зі зведень.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma