САРА
(мама Марія)
_ Кажуть, що Сара і сьогодні манить авантюристів своїм легендарним скрипом дверцят, та хто знає, чи чув цей звук хоча б хтось із нині дихаючих?
_ Christie’s. Невідомий зняв з торгів лот «та сама сара». Чи та сама Сара?
_ На реальних подіях. Але в іменах не шукайте схожості…
_ Хто придумав цю історію? Кажуть, що вона йому приснилась. Ну чи він каже - не важливо. Записав її місцевий єврей у третьому поколінні і продав (не за дорого) місцевому ж українцю у першому.
_ Читайте. І уявіть, що це місто далеко він Києва, Одеси чи Умані. Так буде історичніше
*******
Він лежав дверцятами до стіни і слугував підставкою для чогось у спортзалі (кажуть).
…
І полетів би він на переплавку, якби свій кабінет не захотів прикрасити ним відомий на весь союз колекціонер Едік.
Фарбувати не став, навіть папірець з інвентарним номером не зірвав, але саме в цей час на задній стінці бабуся помітила (як свідчить легенда, що не факт) подряпини, які знаюча іврит прочитала як שָׂרָה — Сара. Ну чи Сарра, чи якось так - не суть.
…
І першим зажадав непоказний сейф з невідомим вмістом гість з північної Америки. Та так, що коли Едік був званий до неї іншим відомим ловцем, то у приватній переписці вперше було названо це ім'я. Як бабусі однієї дуже відомої особи.
Мол бережи посаг (придане) Сари. Ну чи Марії, чи її мами … хто вже там уточнював?
…
А от інший гість здалеку на початку навіть не цікавився чимсь матеріальним - лише відродження традицій і суботи.
…
Та розбороняти двох прийшлось тоді ще зовсім невідомому державному діячу. Але ставати між двома Степан явно не хотів, а тому запросив місцеву бригаду, яка і розрулила ситуацію у кращих традиціях дев’яностих, але без пострілів і тихо, як завжди в цьому благословенному місті.
Сейф знову слугував тепер уже столом під нічні сало-мацо-горілчані посиденьки у боксерській. Ну чи з іншого клубу - хто вже там пам’ятає.
Ще й зараз бувалі розповідають, що всередині щось наче зітхало — такі дивні звуки неслись від дверцят важелезного металевого ящика.
…
Аж раптом місцева влада вирішила оформити будинок і нутрощі супернику держателя Сари. І сталось зовсім неочікуване: окремим листочком у стосі паперів про прийом-передачу йшла… саме Сара! (Мало хто бачив оригінал цього артефакту, але на чудових копіях видно, що підписували цю цедулу і прєдсєдатєль, і вріо, і зами, і … Але 1 шт як був, так і залишився до сьогодні).
…
Так що ж там у ньому було?!
Кажуть історія якраз і закрутилась навколо «права першої ночі» - хто відкриє дверку?! А оскільки там щось таке, що може змінити хід історії (чи принаймні історії кількох континентів), то за діло взялися не лише сильні світу цього, але і аферисти всіх мастей.
Кожен наступний крок - це просто легендарний кульбіт спортивної зали, яка сьогодні стала тим, чим і планувалась пару тисячоліть тому.
…
Та слухайте.
«Ти відкривав?!” “Ключа не знайшли." “Я тебя умоляю…» “Та немає там нічого, якусь вязь надряпано і все”. “Мовчи і торгуйся - це і є секрет Сари…»
Такий діалог барона і батона… чи то Едіка і Серьожі міг справді відбутися у середині дев'яностих. І понеслась…
…
Гроші тоді були, але не у всіх. Ну як були… Вільні. Щоб купити не лише місце під ринок, а і СС - секрет Сари.
…
Євгєній був на посаді, а Саша був сином свого тата. Хто вже їм доніс про можливість стати власниками грааля - не відомо. Але спроба була не вдалою - відмова і розбита безцінна ваза як показник рішучості єдиновірця-вандала.
…
Тут і почалось одна детективна історія. (Кажуть, що були і інші, можливо прийде час - напишуть і про них).
…
“Сара цінна до тих пір, поки не стане відомо що там всередині”. І навколо цього розкрутився просто містичний сценарій!
…
Кажуть, що бачили безліч, але ніхто не зізнається, бо або ти лох, якому впарили непотріб, або ти бізнесмен-бог, який торгує майже ковчегом, або намісник, який є хранителем чогось потойбічного, або…
…
Окрема і варта закритого розслідування історія інтересу до Сари послідовників святих останніх днів. Більше половини з дванадцяти були переконані, що знайдені у сейфі днк співпадають з їх днк на сто відсотків. Місцеві продали замовникам місцезнаходження безцінного і відповідальні за охорону вже готувались до погрузки, але жадібність…
…
Смішно сказати, та навіть пилюку зі ржавого металу витирали спеціально освяченою тряпочкою. Потім і її викрали і зараз шматочки «зцілюють» бездітних. Сара вона така.
…
З’явився на авансцені Гєна. Ні, його знали, але не сприймали всерйоз, хоча і з грошима, і зв’язки у різних сім’ях, і секрети міг зберігати (бо секретарем був) - все як у справжнього начальника. Тобто все у нього було.
Не було лише Сари.
Вона була. Тут, поруч. Але не під рукою. А в руках іншого. Тут і почалось.
…
Потім Сарою опікується … хто б ви думали?
Правильно. І він міг увійти в історію Харкова і не лише - відкрити вже давно запаяні дверцята. Але ж тоді зникне легенда (і неосяжний капітал!) про спроможність прямокутного паралелепіпеду. Кому це потрібно?!
Краще конгрес.
…
На черговому зібранні не бідних людей вітчизняні і не лише брати і сестри з надією дивились на вже не молодого єврея і думали: чи замовить він фільм на вже майже готовий сценарій комедійного блокбастеру під назвою “Слуга Сари”?…
Та зацікавився подіями, які передували сценарію, перспективний актор…
…
Не зрослось. Грянув постріл. Не кожне полювання закінчується таким трофеєм.
….
Не зрослось. Грянув постріл. Не кожна пробіжка так закінчується.
Не зрослося. Грянув постріл. Не кожен вітерець приносив вечері такий кінець.
Не зрослося. І гранули постріли. Та тільки ті, хто в курсі справи Сари перехреститись, що не заїхав ГАК на стоянку перед супермаркетом. Пронесло.
…
Не зрослося і зараз. Хоча тепер не просто грянули постріли… Прямо біля синагоги. Пройшло 33 роки.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma