Тут пару фрагментів з книги
Вступ до другого видання і до другої частини. Правда завжди козирніша
малюнок А.ван Вестерфельда 1651р Київський храм внутрішній розпис
Щодо методу дослідження. Головне тут – об’ємне мислення, із залученням кількох засобів миcлення і декількох напрямків Знання.
Першу книгу, видану Фундуклеем у 1847 р., де історичний нарис писав перший ректор університету М.Максимович, видану у репринтному відтворенні видання 1847р, перечитувала кілька сотен разів, допоки стали проступати спочатку непомітні речі. Обидві його книги було пропущено через жорстке сіто тодішньої цензури, тому інформацію було ретельно вичищено, це помітно. (« ПЕЧАТАТЬ ПОЗВОЛЯЕТСЯ с тем, чтобы по отпечатаньи представлено было въ Цензурній Комитет узаконенное число экземляровъ. Кіев, 1847 года, Мая 23 дня. Цензоръ А.Федотовъ-Чеховский») Проте дещо пройшло наскрізь, що стало видно при багаторазовому перечитуванні. Спочатку книга показалась доволі простою, навіть дещо примітивною. Проте після багаторазової вичитки почали проступати деякі речі, що пройшли скрізь цензуру і виявились дуже показовими. Це назва церкви – «хрестова», не христова. Це місце, де спочатку було розташовано памятник хрещенню киян – на Хрещатику. Це назва Китай, від князя, який князював у Китаї – Андрія Боголюбського, та інше.
Друга книга Фундуклея «Обозрение могил, валов и городищКиевской губернии» друкувалась у Києві, походила того самого цензора. у першому виданні брав участь вчитель гімназії С.Крижановський, у другому чигиринський поміщик М.Грабовський. У другій книзі прямо виказана позиція щодо древності Києва і навколишнього краю....
Позиція Фундуклея добре знайома, бо і я сама знаходилась у такому самому придавленому суспільстві за радянських часів, коли Правду казати було небезпечно. Деякі люди, коли ти казав Правду, дивувались: «Ти що, дурна, чи ти дитина, чи не розуміш?» В деяких ситуаціях, коли тебе намагались спонукати підтримати відверту підлість, такі люди казали: «Ну ви ж розумієте.. .» - На що я завжи відповідала: «Ні, не розумію. Скажить, будь ласка, прямим текстом, що ви хочете сказати.» Проте казати таке прямим текстом бажаючих не знаходилось....
2.1 Загальний абрис прадавньої історії
Мир і прощення цьому світу.
Щоб просуватись уперед, треба визнати усі негаразди, простити, що можливо виправити.
Для цього в усіх націях, в усіх країнах потрібно спиратись на святих людей.
І ще треба розуміти, що для людини важливіша історія інкарнацій її душі, ніж генетична історія тіла.
Історію фальсифікували. Було приховано безліч злочинів, сама фальсифікація була злочином. Народи розділяли і нацьковували один на одного для збереження влади. Маніпулювали. Поширювали брехню. Але Правду не приховати. На сьогодні відкрилась ще велика частина фальшування, що шокує.
Правда про історію Землі необхідна, щоб передбачити майбутнє і бути готовими до нових викликів. Факти про історію слід просто прийняти для розуміння сьогоднішньої світової політики. Зараз живуть інші люди, з іншою культурою.
На Землі було багато високорозвинених цивілізацій, які гинули. Залишки їхньої діяльності знаходять у культурних шарах, які перемежаються шарами піску у десятки метрів, і так багато разів.
Земля була спочатку менше. Менше була сила тяжіння. Тому люди, тварини і рослини були значно більше.
Земля взагалі має неправильну форму, це не шар, як це видно на зображенні. Що свідчить про важкі катаклізми у минулому.
Земля була вкрита водою, не глибокою. Тут були форми кремнієвого життя. Величезні кремнієві дерева, що тепер стали горами....
Екватор тричі радикально міняв своє становище. Це видно по виразних гірських ланцюгах і опуклостях на місці трьох колишніх екваторів, де розташовані корисні копалини, що помітив геніальний автор Теоретичної географії А.А.Вотяков. Ці зміни були пов’язані із значними катаклізмами.
Землю періодично засипало піском і глиною. Розвинуті не менш за нашу цивілізації гинули під шарами піску і глини. Родючі чорноземні шари зі слідами інструментів, залізними цвяхами, мармуровими статуетками та ін., завтовшки приблизно в десять метрів, перемежовуються шарами піску в 50-60 м, це описано в роботі Ломоносова «Шари Землі» з обстеження колодязних шурфів глибиною до 300 м, виритих на півночі України, тоді це ще була Італія і Ломоносов пише про неї як про Італію.
Таке саме, як відображено у роботі Миколи Васильовича Ломоносова, спостерігається археологами у руслі Дунаю, де шари чорнозему і слідів культури, слідів перебування людини, перемежаються пустими від них шарами піску, при чому різні культурні шари не пов’язані між собою у культурному відношенні.
Слідами частин цих загинувших цивілізацій є деградовані гілки людського роду - усі людиноподібні на Землі. Всі вони мали прямо ходячих розумних предків, частина з яких деградували і здичавіли.
Діти мавп при народженні не мають волосяного покрову і схожі на людських немовлят, і лише потім змінюються.
Розвинені люди ховались від здичавілих родичів, значною мірою переховувались у печерах. Здичавілі людські родичі були агресивними і до того не нехтували канібалізмом. Такі процеси відбувались хвилями.
Така погроза деградації частини людства існує і нині.
Частина людей переживали великі катаклізми у сотні чи тисячі, чи навіть міліони років у стані анабіозу у печерах.
У печерах під Києвом ще в 15 столітті паломники спостерігали дивних людей розміром 3 і 5 м. Такі начебто є досі у живому стані в печерах під Тибетом. Це стародавні люди, що зберігаються мільйони років в стані Соматі (або Самадхі, або Саторі). Вони рятувалися від катаклізмів в печерах в анабіозі. Хрестоносці і інквізитори вбивали їх у печерах Києва від страху, створюючи легенди про вампірів. Але це були давні святі, носії культурного спадку попередніх цивілізацій. Така техніка збережена в буддизмі. Лама Ітігелов тому приклад.
Через таких людей передавалося Знання.
2.2. Археологічні підтвердження існування розвинених цивілізацій Землі, які загинули
Ще цікавіші свідчення тому це знахідки у шахтах, у прадавніх шарах кам’яної породи чи вуглю, де на десятках і сотнях метрів під землею, у товщі каменю віком у сотні мільйонів років знаходять тонкої роботи золоті ланцюжки, залізні цвяхи, залізні сокири та ін. предмети високорозвиненої цивілізації, яким сотні тисяч чи навіть мільйонів років.
Це свідчить про періодичне існування, розвиток і загибель численних цивілізацій Землі до нас, яких засипало піском і глиною із атмосфери після катаклізмів із скоріше за усе зіткненням з іншим небесним тілом і розпиленням частини грунту у атмосфері і послідуючим випаданням його назад на землю. Так висипав горами на квітучу раніше землю пісок пустелі Сахара.
До нас існували цивілізації з людьми 3 и 5 метрів зросту. Їх ще багато на середньовічних гравюрах. Старовинні будівлі у давніх містах побудовано саме під значно більший за сучасний людський зріст, з відповідно великими вікнами, дверима, сходами, стелями. Зустрічі з велетнями описують хрестоносці, розповіді про них відображені у Сервантеса в його Дон Кіхоті. Фігури велетнів відображені на гравюрах Піранезі і інших художників, а також там є фігури генно-модифікованих людей і тварин.
Величезні фігури Будд у Афганістані, що були знищені можливо за чимось замовленням, за однію з версій відображають етапи розвитку земних цивілізацій. Фігура у 55 метрів відповідає Саттві, часам Пуран, коли люди жили мільйони років. Фігура у 20 метрів ері Третта, епосу Рамаяни, часам, коли люди жили тисячі років. У 3 метри Два-пара юга часам, епоха Мегабхарати, коли люди жили 300 років. І сучасні Калі-юга ері, яка тількі що скінчилась, менше ста років. Після такого періоду страждань Калі-юги прийшла ера Водолія, період великих можливостей для людства, маємо великі шанси перейти до Золотого віку.
Наше дослідження у першій книзі говорить про прадавню традицію збереження життя у печерних комплексах під землею у стані соматі під Україною і Тібетом у давнину і тепер. Приклад лами Ітігелова саме про це.
Проте це і нагадування про можливість нових зіткнень і необхідності поновлення печерних приміщень для збереження людей і технік збереження свідомості до кращих часів, банків зерна, води і продуктів для більшості людей, які не володіють спеціальними техніками. Хоча було б розумним навчатись цим особливим технікам ще у школі, починаючи з медитацій, це не складно
Головне підтримувати власний високий рівень свідомості, це є найкращою запорукою проти війн, епідемій і катаклізмів. Катастрофи настають, коли нема святих, тоді нрави псуються, порушується ієрархія цінностей, а з нею і ієрархія управління. Коли у місті існує хоч один праведник, люди додержуються 10 заповідей, вищі цінності цінуються суспільством, до влади приходять достойні люди, тоді настає Золотий вік.
Печерні комплекси під Україною, Туречччиною, Тібетом давали змогу вижити людям і зберегти Знання з використанням стану анабіозу у соматі, без нічого, без їжи, без підігріву, без спеціального обладнання. Ці Знання потрібно відновлювати.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma