Простий план полягає в тому, що Україна залишає Донбас, а Xло обіцяє не зaходити туди. Реальна поступка України в обмін на порожню обіцянку Xлa - і як інакше?
Про що свідчать ці факти? По-перше: про те, що ситуація Путіна і його режиму є між критичною та безнадійною. Bони не можуть досягти своїх цілей що в кінцевому підсумку призведе до краху режиму; i вони не можуть зупинити війну, яка може спричинити крах їхньої влади.
Це пояснює ці відчайдушні спроби блефувати, коли Путін вже не намагається приховати свій вплив на двох американських активів: Віткоффа та Красновa.
Що нам потрібно зрозуміти: позиція Краснова в його країні слабка. Його підтримка серед виборців стрімко падає, його критикує навіть його партія, і очікується різке падіння на проміжних виборах 2026 року. Краснов є слабким і, як і Влад на даний момент, він може в основному, тільки блефувати.
Це чітко та логічно пояснює безпрецедентний тиск на Україну щоб вона «добровільно» прийняла та погодилася на якусь корупційну версію немиру. Путін більше не може її примушувати, а Краснов не має вагомих аргументів щоб цього домогтися. Навіть припинення військової допомоги було б вкрай непопулярним як у країні, так і в його партії, і ще більше та сильно послабило б його позиції.
Oтжe, на даний момент Краснов і його «посланці» можуть лише блефувати: як не іронічно, але у них "немає карт", сильних аргументів, які Україна і вільний світ були б змушені прийняти.
Це ще не привід розслаблятися та святкувати: результат залежатиме від волі та рішучості вільного світу, того, що від нього залишилося. Слова не приведуть до перемоги і ніколи не замінять її. І саме від волі українців залежить, чи підуть вони цього разу цим шляхом до кінця: до створення сильної та вільної європейської держави, здатної повноцінно захищати свої інтереси та себе.
Але це означає, що вибір існує. І Україна разом зі своїми справжніми союзниками цілком здатна його зробити.
Тепер всі знають - тому ніяких сюрпризів.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma