З наближенням тридцятої річниці незалежності України в інфопросторі активізувалися дописи про "імперське минуле" України, про "малоросійську колонізацію" Московського царства, про провідну роль уроджених в Україні у Російській імперії та СРСР. Просто значна частина авторів зайнята вишукуванням в "історичних дослідженнях" фактажу для підтвердження цих тез. Освіжують в пам'яті призабуті із радянських підручників "історії" "факти" щодо подій 1648-1654 років, "нагадують" про Єлеазара Церейського (Феофана Прокоповича), що буцімто спокусив російського царя Петра І створенням православної імперії, згадують Лазаря Кагановича, Микиту Хрущова та Леоніда Брежнєва, що доклалися до формування Радянського Союзу, і т.п.
Червоною стрічкою через усі дописи проходить теза, що ось були в Україні люди, які мали бажання займатися геополітикою, готові були кинути виклик тому цілому світу. А, оскільки північно-східні сусіди мали більше ресурсів, то їх вибір на користь МЦ (РІ чи РС) власне був вирішений. А ось зараз Україна та українці здрібніли, поховалися у своїх "хуторах" та "вишневих садочках" та не хочуть повернутися на світову шахівницю в тому ж статусі, що був у них у союзі із північно-східним сусідом. :)
А тепер погляньмо з іншого боку на роль, яку у світі останні років чотириста виконувало Московське царство (Російська імперія, Радянський Союз). Для більшості країн світу це було, є та залишається "страховисько" та "імперія-вигнанець", з якою ведуть діалог виключно тому, що на її території знаходяться значні природні ресурси та країна ще має один з найбільших ядерних потенціалів у світі. Впродовж останніх чотирьохсот років країна не змогла запропонувати світові дійсно прийнятних ідей, навіть соціальний експеримент побудови комунізму на її території виявився провальним. Але загалом мова не про це, а про дописувачів.
А тепер нумо проведім невеличкі паралелі за дописами тих "блогерів", бо з тих дописів випливає, що вихідці з України доклалися до формування тієї імперії в такому стані, що вона була і є "страховиськом" цілого світу. Та за логікою здорової людини Росія після розвалу останнього союзу з Україною мала б перехреститися та відгородитися величезним парканом від України, щоб ці "-ук/-юк" та "-енко/-єнко" далі не впроваджували ідеї своєї культурно-світоглядної експансії в Росію. Як пішла історія Росії після "приєднання" України вже відомо. А якби цього "приєднання" не було? Якою б була історія Росії? Чи була б та країна "страховиськом" чи просто розпалася на окремі частини? Історія не знає зворотної дії.
Але ж що зараз ми бачимо? Та ті ж росіяни "мазохісти". :) Вони готові йти на будь-які фінансові втрати, вони готові розпочати та продовжувати війну виключно для того, щоб Україна не віддалялася від них. Вони "градами" продовжують нас примушувати "бути одним народом", хочуть, щоб і далі ці "-ук/-юк" та "-енко/-єнко" мали можливості змінювати Росію за своїми баченнями. При тому, що загалом гасло України поточно у стосунках с тим сусідом є: "від@бітся від нас". За "логікою" тих дописів залишається говорити про тих північно-східних сусідів словами Михайла Задорнова "ну тупые". :)
А може то "блогери" своїми дописами "про імперськість України" відробляють чиєсь замовлення? Залишається питання замовника. Бо "логіка" тих "блогерів" та стосунки Росії та України якось не корелюються.
Можливо невелика частина вихідців з України й мали життєві переваги від того "союзу", але значно більша частина виключно потерпала, бо та імперія усі роки свого існування мала єдину внутрішню ідею: нумо знайдімо на території імперії ту частину населення, репресувавши та нещадно експлуатуючи яку ми зможемо забезпечити іншу частину мешканців із "державної годівниці" та "купити" хоча б видимість поваги у світі.
P.S. Загалом кожна нація, яка хоче мати державу, має у своїй зовнішній політиці враховувати геополітичні реалії. Але одна справа, коли нація переслідує ідею бути рівною серед рівних, а інша справа, коли вона "пхає свого носа" туди, куди її ніхто не кликав зі своїм концептом "окремого цивілізаційного шляху".
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma