Ви чули про вислів «гарматне м’ясо»? З часів Наполеона так називають тих, кого посилають на очевидну загибель. Він характеризує загалом цинічне ставлення до вартості людського життя. Вживається головним чином у значенні: солдати, яких посилає на смерть жорстока влада.
Більше місяця тому, підрозділ однієї новосформованої бригади #ЗСУ, який ще не був здатним виконувати завдання за призначенням, не був належно екіпірований та озброєний (у доповідях начальників іншим начальникам звісно він був боєготовий та екіпірований, а реально – ні), з низьким рівнем психологічної бойової готовності був відправлений в Луганську область в пекло боїв з росіянами.
Прибувши на місце зосередження, особовому складу подали автобус, щоб довезти до району виконання завдань і один лейтенант-випускник ВВНЗ наївно та привселюдно запитав майора – представника частини, до якої прибуло поповнення: «Чи видадуть людям бронежилети та «аптечки?» На що той, зі злорадною посмішкою ідіота відповів: «А навіщо вони вам? Ви й так «м’ясо».
Майора за такі слова, сходу біля того автобуса й побили (але не покалічили). Той виправдовувався, що це він так пожартував. З наступного дня підрозділ вже виконував бойові завдання. Екіпірування надійшло згодом, після перших втрат. Вони позиції не покинули і продовжують хоробро воювати до цих пір, хоча постійно скаржаться на нестачу сучасних протитанкових засобів та іншої підтримки – арти та авіації.
Нещодавно я був випадковим свідком телефонної розмови однієї жіночки, ймовірно дружини мобілізованого військового, яка емоційно жалілася іншій про ставлення командування до їхніх мобілізованих чоловіків, як до «гарматного м’яса». Це було промовлено у людному місці, діалог чули інші присутні та подумки співчували їм.
На жаль цей вислів, що виник ще на початку ХІХ століття, поступово вкорінюється у свідомості нашого суспільства та підриває довіру до рішень командування.
Гіпотетично змоделюємо ситуацію, коли військовослужбовці у якомусь підрозділі заявляють своїм командирам (начальникам) таке:
«Ми неспроможні протистояти ворогу, у нас недостатньо сил та засобів, а керівництво використовує нас як «гарматне м’ясо».
Зазвичай у той «бунтівний» підрозділ надсилається «десант пожежників» – офіцерів-контролерів зі штабів вищого рівня військового управління. Ними вивчаються чинники, що вплинули на виникнення такої ситуації. Потім офіцерами надаються пропозиції вищому командуванню для прийняття відповідних рішень. Натомість старший командир (начальник) зазвичай дає цим «смотрящим» офіцерам усне розпорядження: «Нічого не хочу чути, сидіть там і переконуйте їх воювати. Робіть щось!».
Отже, маємо типову ситуацію. Зібравши інформацію про досвід її вирішення деякими офіцерами тактичної ланки, здійснимо критичний аналіз за методикою «Аналіз проведених дій» (АПД) з метою систематизації уроків та можливостей вдосконалення процесів лідерського впливу на особовий склад.
1. Що повинний виконувати особовий склад підрозділу, який заявляє про ставлення до них вищого командування, як до «гарматного м’яса»?
Виконувати бойові завдання за призначенням у складі відповідних сил та засобів.
2. Що насправді сталося?
Відмова виконувати завдання під впливом ймовірних чинників:
– тривога, як сигнал про наближення загрози – «страх від страху», який відчувається як переживання занепокоєння, побоювання та невпевненості в майбутніх діях;
– акумуляція (накопичення) страху та психофізіологічного виснаження (тілесне, обезводнення, нестача сну), як наслідок реального зіткнення з небезпекою та об’єктивної оцінки про нездатність протистояти цій небезпеці;
– відчуття неготовності (професійної та психологічної) чи відсутність розуміння, що зробити, і як реагувати на небезпеку;
– значні втрати особового складу (включаючи компетентних командирів), досвід близької дотичності до смерті (очевидці загибелі, поранення побратима, який знаходився у безпосередній близькості);
– новачки у підрозділі (недосвідчені і не знайомі один з одним воїни, що не знають неписаних правил поведінки в бойових умовах);
– об’єктивна неможливість належного реагування, при повному усвідомленні цієї неможливості (наприклад, нестача протитанкових засобів або відсутність підтримки артилерії чи авіації в ситуації інтенсивного обстрілу ворогом);
– відсутнє бойове інформування з боку безпосередніх командирів (непоінформованість за структурою: «Чому?», «Що?», «Де?», «Коли?», «Як?», а також про стан противника) та внутрішньої комунікації з особовим складом (АПД зокрема);
– довготривала ізольованість (відокремлення від решти підрозділів, неможливість комунікації з командирами);
– невідповідність поставлених бойових завдань до реальної спроможності та забезпечення сил та засобів (їх недостатність або відсутність);
– недовіра та неповага до безпосередніх або старших командирів (вищого командування), їхня «токсична» та аморальна поведінка, застосування погроз (застрілити або «прострілити коліно»), байдужість, прагнення централізувати управління;
– некомпетентність командирів (начальників), прийняття рішень та наказів, що неадекватні реальній обстановці та блокування зверху будь-якої ініціативності низів;
– низька психологічна бойова готовність, неврахування при плануванні операцій обмеженої витривалості та психічної стійкості особового складу, психогенних втрат;
– підрозділи не сформовані у боєздатні команди і залишаються «збіговиськом озброєних невігласів», а не «командою команд» бойових побратимів;
– відсутність лідерства у небезпечних, критичних ситуаціях;
– неможливість забезпечувати ротацію підрозділів за формулою 7:7:7 – наприклад, тиждень бойових дій, тиждень відпочинку, тиждень підготовки до наступних бойових дій; «розбавлення» новоприбулими раніше боєздатних підрозділів, інертність кадрових органів виведення за штат загиблих та поранених (батальйони реально перетворюються на роти);
– емоційний вплив та переживання сімей військовослужбовців на їхню військово-професійну діяльність тощо.
Перелік чинників можна продовжити.
Завдання: «Що треба зробити, щоб покращити ситуацію?»
Розберемо порядок дій з позиції військового лідерства у частині 2.
#Бойове_лідерство_українців №22.1
#Місія_насамперед_люди_завжди
ГО «Український центр військового лідерства»
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma