Багато хто бачив класичний і культовий фільм Френсіса Форда Копполи. Але тут я хотів би обговорити не візуальні ефекти чи сюжет, який показує глядачеві божевілля війни, а інший погляд на зв'язок між ними:
Що, якщо Апокаліпсис - не буквальний опис подій, а алегорія, натяк на час, коли з нашого світу висмоктується і висвердлюється весь здоровий глузд і розум, доки його не залишиться?
What if the Apocalypse is not a literal description of events but an allegory, allusion to the time when all sanity and reason is draining and drilling from our world till the point where none is left? Apocalypse of the mind first, followed naturally and logically by the reality around it?
Спочатку апокаліпсис розуму, за яким природно і логічно слідує апокаліпсис навколишньої дійсності?
Тут дуже важливо побачити і зрозуміти що це не відбувається миттєво, як епідемія, як атака зомбі в популярній сфері нашої колективної психіки: зовсім ні. Це відбувається повільно і наполегливо, крок за кроком, логічно і мудро, з упевненістю що веде до стану розуму коли не залишається хороших напрямків і всі шляхи ведуть тільки вниз.
What is important here, essential to see and understand that it doesn't happen in a flash, an epidemics, a zombi attack in the popular domain of our collective psyche: not at all. It happens slowly and persistently, step by logical wise step, with certainty and confidence leading to the state of mind, where no good directions are left and all the paths lead only down.
Ви мені не вірите? Ви маєте рацію, ніхто не повинен вірити на слово. Давайте просто просто дивитися, ось прямо тут, довкола:
Чи засідав Гітлер у якійсь Раді світової безпеки в 1942 і 1944 роках? Чому він цього не робив? Чому ніхто не подумав, скільки перспектив для безпеки і миру це дало б нашим предкам?
Did Hitler sit in some world security council in 1942 and 1944? Why didn't he? Why hasn't anybody thought how many prospects for security and peace it would give our ancestors? It could be of course, that nobody thought of such a great idea, and we here are smarter. But look though: how do we know it? Who has assured us and gave guarantees that the direction, and the results will always be given, regardless of our choices and acts, or inaction? Regardless of what we think. Regardless of, is there still sanity in our thoughts and minds.
Може, звісно, до такої чудової ідеї ніхто не додумався, а ми тут розумніші. Але подивіться: звідки ми це знаємо? Хто нас запевнив і дав гарантії що напрямок і результат завжди буде заданий, незалежно від нашого вибору і дій чи бездіяльності? Незалежно від того, що ми думаємо. Незалежно від того, чи є ще здоровий глузд у наших думках і розумі?
Can a mass murderer terrorist sit in the security court? Can it be explained or justified with any arguments and any number of them? In a world that still preserved some of its sanity? Чи може терорист, який вчинив масове вбивство сидіти в суді з питань безпеки? Чи можна це пояснити або виправдати будь-якими аргументами і будь-якою їх кількістю? У світі, який ще зберіг частину здорового глузду?
Тож як це виглядає для вас, я маю на увазі реальність? Все ще має сенс, чи вже наштовхує на дивні думки та алюзії?
Але найцікавіше, чи помітили ви, як ми сюди потрапили? Чи були у нас якісь міркування, глибокі та змістовні дискусії? Ні, нічого подібного, це просто сталося! Можна сказати, майже природно і граціозно. Хіба не так воно виглядало б і буде виглядати насправді, а не як якась zомбі-страшилка (але зверніть увагу на паралель... цікаво, не здається вам що хтось десь намагається дати нам натяки, в цьому раціональному світі?). But most intriguingly, did you notice how did we get here? Did we have any considerations, deep and meaningful discussions? No, nothing like that it just happened! Almost naturally and gracefully one could say. Isn't it that the real that thing would and will look like, not some zombie scare (but notice the parallel.. interesting, can't think that someone is trying to give us hints, in this rational world?)
Але зачекайте, це було вчора (за два, нi, дряпайте, більше схоже на десять років), а ось що ми маємо сьогодні but wait it was yesterday (two, no ten years more like it) and this what we have today, now and before our eyes:
Сьогодні Tерорист очолює світ змін; вiн закликає до миру в усьому світі тa засуджує вас за непомірну агресію. Вiн стоїть велично в "Раді", а її члени аплодують йому, стоячи. Ви бачите?
Today, the Terrorist is leading the world of change; they are calling for world peace and condemn you for unmoderated aggression. They are standing grand in the "Council" and the member are applauding them. Do you see?
A question here: how did it happen? More to the point, who let it happen, in about ten years of talking and inaction? And what point, a milestone will be the next? And in what direction?
Виникає питання: як це сталося? Більше того, хто дозволив цьому статися, приблизно за десять років розмов і бездіяльності? І яка точка, віха буде наступною? І в яких напрямках?
So, what's next here? Where?
No, please don't tell me there's nothing you could have done to prevent. Don't even try to begin that a "council" with murderers and terrorists can still have some value for "peace" and "security". Sorry, I have to cut you right here: no. It doesn't exist. These things exist only in your mind and you are making them. And the reality, follows. You know it, right?
Ні, будь ласка, не кажіть мені що ви нічого не могли зробити, щоб запобігти цьому. Навіть не намагайтеся стверджувати що "рада" з убивцями тa терористами все ще може мати якусь цінність для "миру" тa "безпеки". Вибачте, мушу вас тут перервати: просто ні. Такої ради в реальності не існує: не може існувати. Ці дивні речі існують лише у вашій голові, ви їх створюєте. А реальність слідує за ними. Знаєте, так?
"This unprovoked and brutal aggression goes against the Charter and every principle of this organization. Until it is stopped and the responsible brought to justice it cannot operate in its normal form and function". That was easy, see? And it was a choice, not a given.
"Ця неспровокована і брутальна агресія суперечить Статуту і всім принципам цієї організації. Поки вона не буде зупинена і винні не будуть притягнуті до відповідальності, вона не може працювати у своїй нормальній формі та функціонувати". Це було легко, бачиш? І це був вибір: не даність.
У цьому житті, що б не відбувалося навколо нас, ми робимо вибір який підтверджує та створює стан нашого розуму. I ми можемо створити такий стан свідомості де розсудливості та розуму, мужності та волі більше не буде місця. Для цього було слово, знаєте?
We can create the state of mind where sanity and reason, courage and will have no place anymore. There was a word for that, you know... now?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma