Конфлікт завжди має арбітра, і цим арбітром є одна людина, яка несе відповідальність перед усіма сторонами та групами підтримки - Президент. В цьому є з одного боку правило, а з іншого боку, це глибока помилка. Бо під час війни суспільство теж є складовою оборони. Це не тільки волонтери, додати треба ще інформаційний спротив, а ще залученість, бо у військових є сім'ї, у загиблих родини.
Тому, робота ТЦК, забезпечення війська і грамотне командування - стосується кожного, бо саме звичайним громадянам доводиться воювати та вмирати.
Чи можна було недопустити цього вибухового протистояння. Ні! Це різне сприйняття подій, світогляду та свого місця та призначення кожного. Логістична складова не може керувати полем бою. Вона є складовою забезпечення та планування, пошуку необхідних ресурсів. Хто є замовником, той і вирішує що купувати. Якщо хтось бачить, що цей процес йде непродуктивно, то звісно виникає конфлікт. Але не можна і у цьому випадку сприймати протистояння на бойовій лінії зіткнення, що постійно змінюється, як комп'ютерну гру та в усіх випадках застосовувати проектний підхід найкращого менеджера в країні. В нашому випадку, менеджер щось може пропонувати, а замовник каже - оце добре, робимо. Саме замовник планує операції, закладає очікуванні сценарії і вимагає від держави ресурси. В тому числі і людські. Так, вимагає, в не просить! Так, люди для війська це ресурс, який для армії забезпечує держава. Повинна забезпечувати. Звичайні люди бачать несправедливість, корупцію і вимагають змін. Звісно, що такі ж звичайні люди, з іншого боку формують цю несправедливість та підтримають корупцію. Ці обидва боки бачать різні цілі та шлях до набуття "справедливості" і частіше за все не за свій рахунок. Якщо брати тему "картонкового протесту", то його тема вичерпана. Подальша радикалізація протесту вже є ні чим іншим, як діями що шкодять державі, бо проблема не в Сирському, а системі, яку ми не змінено зараз під час війни, бо це руйнація держави. Повернемося до головного питання - мобілізації, яка залишається невідкладною для нашої меншої країни та ще коли багато військовозобов'язаних втекли за кордон чи перебувають у СЗЧ. С першого дня, як з'явилася проблема мобілізації усі учасники процесу, крім тих кого розшукують розуміли наслідки та розвиток негативу, ще з другої половини 2022 року. Але саме ті, хто були зобов'язані займатися мобілізацією самоусунулася та ще гірше - почали заробляти на цьому. Нагадую, що ТЦК, це лише одна складова ланки мобілізації для комплектування та направлення до навчальних центрів для проходження БЗВП. Саме місцеве самоврядування - саме ОВА та ОМВА ЗОБОВ'ЯЗАНІ забезпечувати мобілізацію, замість піару кожного дня, конференцій і проштовхування "політичних цвіркунів" на місцевому рівні та впливу на поділ землі, оренди та чергової забудови узбережжя. Саме вони, замість "розподілу потоків" через бронювання повинні були/мають зараз вирішувати питання мобілізації напряму з підприємствами, установами. Поліція займатися розшуком ухилянтів, а не ТЦК. Але саме виконавча влада обрала для себе фінансову та політичну складову вище за інтереси безпеки держави з точки зору мобілізації. З цієї позиції, підняття теми реформування ТЦК з боку депутатів-популістів виглядає злочинним перенаправлення агресивної уваги суспільства на підрозділ сухопутних військ ЗСУ, замість самих себе, свого бізнесу, своїх родин та представників влади на місцях.
В Англії Вінстона Черчилля та його Консервативну партію не переобрали на парламентських виборах у липні 1945 року, одразу після перемоги у Другій світовій війні. Бо рішення, які він вимушений був приймати не могли бути популярними, але необхідність їх зараз наврядчи хто буде ставити під сумнів.
В нас же влада вирішила, що можна якось "пропетляти" та ще й заробити на цьому бабла через непрозоре бронювання у ручному режимі. Питання цифровізації у військовій сфері - це не реформа, а інструменти реформи. Реформа відбувається та відчувається в головах військових, збереженні здоров'я та. перемогою на фронті, а не зростанням статків у деклараціях чиновників та позитивних політичних рейтингах. Саме бажання зберегти рейтинги, самоусунення від відповідальності та реальних дій конкретних державних чиновників і веде до збільшення напруги у суспільстві та переспрямовує її не на вирішення завдань, а мимо себе. У винних є прізвища в ОВА, ОМВА і той, хто ще думає о рейтингах. Вміння аналізувати, а не кидатися у різні боки з перших емоційних заяв відрізняє людину від мавпи, але це не точно... Хто саме буде цією мавпою і є зараз питанням!?
І все-таки головне питання, яке завжди треба собі задавати. Кому це вигідно? Відповідь не завжди очевидна, бо думка у мордорі нас не цікавить. Наша бажання підтримати Михайла Федорова вже реалізоване.
Усім добра та розуму!
#СергійСарафанюк #Одеса #Україна #ПолітичнаКриза #ФедоровСирський
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma