«Арктический щит»: Російська мілітаризація Арктики

Військове становище Росії в Арктиці визначається геополітичної обстановкою, яка змінюється і більш не може розглядатися у відриві від зростаючої напруженості РФ із Заходом. У цьому сенсі період «арктичної винятковості», коли регіон умовно вважався зоною деполітизованої співпраці, добігає кінця.

Росія з 2007 та особливо з 2013 року активно будує (та модернізує) військові бази в Арктиці. За планом Кремля – через створення т.з. зон А2/AD (Anti-Access and Area Denial), взяти величезну частину регіону під свій повний контроль, та почати роботи по видобуванню природних ресурсів. За оцінками геологів, на цій території може бути до 30% нерозвіданих світових запасів природного газу і 13% нафти, і це колосальні ресурси, а глобальне потепління значно збільшує шанси як розробки родовищ так й дає можливість збільшити період та інтенсивність використання Північного морського шляху. І звісно ж військова близькість до головного геополітичного супротивника. Все це робить Арктику одним із пріоритетних зон уваги для Москви.
Для створення так званого «Арктичного щита» в т.ч. сформовано 45-у армію ВПС і ППО - оперативне об'єднання в складі Північного флоту. До кінця 2021 року РФ запланувала збудувати або кардинально оновити та доукомплектувати в Арктиці 6 військових баз, 13 аеродромів, наземний авіаційний полігон, 10 технічних позицій для радіолокаційних станцій і пунктів наведення авіації.
Серед інших особливо цікавими є такі військові бази:
1. острів Земля Олександри (архіпелаг Земля Франца-Йосифа); 
2. острів Південний (архіпелаг Нова Земля); 
3. острів Середній (архіпелаг Сєдова, архіпелаг Північна земля); 
4. острів Котельний (архіпелаг Новосибірські острови); 
5. острів Врангеля (Чукотський АО); 
6. мис Шмідта (Чукотський АО).
Також модернізуються бази в Нарьян-Мар, Воркута, Аликель,Тіксі, Провіденія, Анадирь. 

Вперше Росія заявила про свої права на Арктичні території в 1916 році. МЗС Росії направив всім державам ноту про включення до складу своєї території усіх земель "розташованих на Північ від азіатського узбережжя Російської Імперії". СРСР в меморандумі НКЗС від 4.11.1924 до всіх держав, підтвердив положення ноти 1916 р. про приналежність РРФСР всіх земель і островів, які є складовою Північного продовження Сибірського материкового плоскогір'я.
2.05.2014 практично відразу після початку гібридної війни проти України, президент РФ В. Путін підписав указ №296 «Про суходільні території Арктичної зони Російської Федерації». Згідно з цим документом, російська частина Арктики включає «..., а також "землі і острови, розташовані в Північному Льодовитому океані». У 2015 році Росія подала заявку  в ООН на розширення меж свого континентального шельфу в Арктиці на 1,2 млн. кв. км. На початку квітня 2019 року профільна комісія ООН прийняла проміжне рішення визнавши геологічну приналежність частини територій Арктики до континентального шельфу РФ. Розгляд питання в ООН триває.
Тим часом у визначених місцях активно будуються військові бази, перекидаються військова техніка та особовий склад, сформовані полки ВПС, дивізії ППО, дивізіони «Бастион-П», засоби РЕБ та загорізонтні РЛС. Нові бази і аеродроми також розташовані на материковій частині Арктики, від Кольського півострова до мису Шмідта на Чукотці. Посилення російської військової присутності в Арктиці відбувається паралельно з намаганнями освоєння Росією родовищ корисних копалин, хоча тут реальність дуже далека від бажань. Плани Москви по інфраструктурі в Арктиці потребують інвестицій в розмірі понад 200 млрд. дол. США в період до 2050 року – а що важливіше, близько 90 млрд. дол. США необхідні вже до 2024 року.
Угруповання військ на острівних територіях Росії в Арктиці, а також на мисі Шмідта були зведені в Об'єднану тактичну групу, яка почала діяти з жовтня 2014. Розширена інфраструктура дозволила російським військовим повністю відновити радіолокаційне покриття арктичного кордону країни і розгорнути винищувачі-перехоплювачі для захисту повітряного простору.
У березні 2019 Кремль заявив про створення правил проходу по Північному морському шляху, раніше відкритого для міжнародного судноплавства. Росія хоче, щоб іноземні кораблі повідомляли про свої проходи за 45 діб. МО Росії заявило, що Москва залишить за собою право на арешт або навіть знищення того, кого вважатиме порушником.
Наближені до кремля російські фахівці прямо говорять: перевагою в домаганнях на Арктику буде володіти той, хто оперативно забезпечить військову присутність. Для цього й необхідна мережа баз ВМС, ППО, військових аеродромів здатних приймати літаки всіх типів, і вчасне і максимально повне забезпечення всього цього «Арктичного Щита».

*МСЯС (Морські Стратегічні Ядерні Сили). Автор писав лише про питання СЯС підводного флоту, тому не вказав жовтим кольором води навколо Чукотки аж до о. Врангеля. 

З 2014 РФ створила (та значно посилила існуючі) такі військові структури.

0-0. 1 грудня 2014  створено Об'єднане стратегічне командування «Північний флот». Штаб в м. Североморськ (Мурманська обл.).  Призначено для «комплексного забезпечення безпеки арктичного регіону Росії і єдиного управління військовими силами і засобами в зоні від Мурманська до Анадиря». До складу об'єднаного командування входять підводні і надводні сили, морська авіація, берегові війська і ППО. В складі ОСК діють Північний флот, Берегові війська Північного флоту, 45-я армія ВПС і ППО Північного флоту.
Я не буду приводити тут всі сили ОСК, більшу частину інформації можна прочитати тут Объединённое стратегическое командование «Северный флот»

Зона відповідальності ОСК «ПФ»

В грудні 2015 сформована в 45-я армія ВПС і ППО - оперативне об'єднання в складі ОСК «Північний флот». Штаб розташований в смт. Сафоново (м. Сєвєроморськ). Армія нестиме службу в т.ч. на архіпелагах від Кольського півострова до Чукотки. На озброєнні комплекси С-400 (з ракетами 40Н6 з дальністю дії до 400км.), С-300, "Тор-М2ДТ", "Панцирь С-1", різні модифікації  винищувачів та перехоплювачів МіГ та Су (в т.ч. плануються МіГ-31К з гіперзвуковими ракетами "Кинжал").  У 2018 Північний Флот відновив повітряне патрулювання Арктики. У лютому  2019 МО РФ оголосило про плани значно збільшити бойову міць Північного Флоту і розгорнути додатково дві ескадрильї перехоплювачів МіГ-31 в Мурманській області, та створення на базі цих підрозділів нового авіаційного полку.
До складу армії входять 1-а та 3-я дивізії ППО. У зоні відповідальності 1-ї дивізії ППО - Кольський півострів та Архангельськ з Северодвінськом. У неї входять три зенітно-ракетні і два радіолокаційні полки. До складу 3-й дивізії (штаб в смт. Тіксі) входить 33-й зенітний ракетний полк в Рогачево на Новій Землі, радіолокаційні частини по аванпостам на островах і суші, а також пункти управління авіацією, яка має прикривати ділянку від Нової Землі до острова Врангеля. Дивізія має до 200 одиниць військової техніки. (Найбільш Східну частину ПМШ від мису Шмідта на Чукотці до Північних Курил прикриває 53-тя дивізія ППО Тихоокеанського флоту).
Увесь склад армії, 45-я армия ВВС и ПВО 

0-1. Селище Алакуртті (Мурманська обл.). 80-я окрема мотострілецька бригада (арктична), створена 31.12.2014. Завдання бригади - контроль територій від Мурманська до Новосибірських островів в оперативній взаємодії з частинами ВДВ і морської піхоти Північного флоту.

0-2. смт. Печенга та Луостарі (Мурманської обл.). 200-та окрема мотострілецька бригада. Підрозділи бригади приймали участь в окупації Криму та війні на Сході України. Бригада є складовою частиною сухопутного угруповання з прикриття північного кордону РФ. В це угруповання також входять берегові війська і 61-я окрема бригада морської піхоти Північного флоту (база в селище Спутник). Обидві окремі бригади входять до складу 14-го АК ОСК «Північний флот». Також у 2016р. планували сформувати  окрему бригаду в Ямало-Ненецькому АО, але поки що жодної інформації про це знайти не вдалося.

Більше про сухопутну складову ОСК «Північний флот» можна прочитати на вищевказаних вебсторінках про ОСК "ПФ".

А я розповім про Арктичні бази, адже про них мало що відомо і довелось провести OSINT.

1. База «Рогачёво», острів Південний (архіпелаг Нова Земля). База на 500 осіб, аеродром для всіх типів військових літаків. Загоризонтна РЛС «Резонанс-Н» для виявлення крилатих, балістичних ракети, гіперзвукових цілей, а також повітряних об'єктів стелс-технології. РЛС може виявляти і видавати цілевказівки по аеродинамічним повітряним цілям на дальності 600 км, по балістичним цілям - до 1200 км, по висоті - до 100 км. 33-й зенітно-ракетний полк з комплексами С-400, «Панцирь-С», перехоплювачі МіГ-31БМ. Пункт наведення авіації. Неподалік в бухті «Белушья Губа» капітально відновлюється Військово-Морська база. Будується загоризонтна РЛС ближньої дії "Подсолнух".
Аналітична нотатка про базу «Рогачёво» від CSIS Europe Program
The Ice Curtain: S-400 Deployments and Enhanced Defense of Russia’s Western Arctic

 

2. База «Нагурское» (т.з. «Арктический трилистник»), острів Земля Олександри (Земля Франца-Йосифа). Комплекс замкнутого циклу на 150 чоловік, можуть безперервно нести службу до 18 місяців. На кінець 2019 там базуються підрозділи 1-ї дивізії ППО 45-ї армії ВПС і ППО: авіаційна комендатура, радіолокаційна рота, пункт наведення авіації, ЗРК «Панцирь-С», комплекс трасової РЛС «Сопка-2». Можна очікувати перекидання на базу ЗРК С-400 та БПКРК «Бастион-П». Капітально відновлюється аеродром, буде повністю готовий у 2021 р., довжина бетонної злітно-посадкової смуги складе 3500 метрів, ширина - до 60 метрів, зможе приймати військові літаки, в т.ч. заправники Іл-78. На аеродромі на постійній основі будуть перебувати Су-27, МіГ-31. На базі присутній штатний особовий склад: 1. Авіаційна комендатура – 30; 2. Окрема радіолокаційна рота - 50; 3. Пункт наведення авіації - 6; 4. Зенітно-ракетний артилерійський дивізіон - 22; 5. Змінний склад - 42.
Аналітична нотатка про базу «Нагурское» від CSIS Europe Program
The Ice Curtain: Russia’s Military Moves Further North

 

3. База на острові Середній (архіпелаг Сєдова, Північна Земля). Основу гарнізону складають підрозділи ППО в  складі трьох ЗРК «Панцирь-С» і радіолокаційні засоби. Загоризонтна РЛС "Контейнер", БПКРК "Бастион-П". Чисельність гарнізону, без урахування прикордонної застави, складає до 150 чоловік. Є аеродром.

 

4. База «Темп» (т.з. «Северный клевер»), острів Котельний (архіпелаг Новосибірські острови). Комплекс замкнутого циклу. У 2021 аеродром «Темп» зможе приймати важкі військово-транспортні літаки Іл-76.  На базі розташована 99-а тактична група в складі батареї ЗРК «Панцирь-С», батареї БПКРК «Бастион-П», комплекс трасової РЛС «Сопка-2», радіотехнічна рота та РЛС "Подсолнух".
Аналітична нотатка про базу «Темп» від CSIS Europe Program
The Ice Curtain: Protecting the Arctic Motherland

 

5. База військове містечко смт. Тіксі, Республіка Саха (Якутия). На базі розміщені підрозділи 3-й дивізії ППО ПФ РФ, активно відновлюється військовий аеродром. Стають на бойове чергування ЗРК С-300ПС, С-400, «Панцир-С». Будівництво бази остаточно завершать до кінця 2021 р.
Аналітична нотатка про базу «Тикси» від CSIS Europe Program
The Ice Curtain: Tiksi Airbase; Many Russian Announcements, Little Equipment

 

6. База на острові Врангеля (Чукотський автономний округ). На базі розгорнуті РЛС ближньої дії "Подсолнух", комплекс трасової РЛС «Сопка-2», ЗРК С-300, «Панцирь-С».
Аналітична нотатка про базу «Остров Врангеля» від CSIS Europe Program
The Ice Curtain: Why is there a new Russian military facility 300 miles from Alaska?

7. База Мис Шмідта (Чукотський автономний округ). ЗРК С-400, «Панцирь-С», підрозділ БПЛА. З району мис Шмідта у вересні 2019 проведені перші учбові пуски БПКРК «Бастион-П», комплекси були доставлені з Камчатки десантними кораблями Тихоокеанського флоту. Пуск ракети був проведений з району 100-го кілометра траси Егвекінот - Мис Шмідта, недалеко від села Амгуема. Ракета «Онікс» знаходилась в повітрі близько 5 хвилин і уразила навчальну ціль в Чукотському морі. Дальність польоту ракети становила близько 350 км, з них 200 км вона пролетіла над сушею. Максимальна дальність «Онікса» становить близько 600 км. Цілком можливо, що Москва збирається ставити ці комплекси на постійне чергування на цій базі.

Будуються нові спеціальні кораблі арктичного класу. 25 жовтня 2019 спущений на воду головний патрульний корабель «Иван Папанин», побудований за новим проектом 23550 «Арктика». Корабель почне бойову службу в 2023 р. Другий корабель цього класу «Николай Зубов» увійде в стрій у 2024. Ці кораблі відносяться до унікального для рос.флоту класу універсальних патрульних кораблів арктичної зони з функціями криголама і буксира. Льодовий клас корабля - Arc7, він здатний долати льоди товщиною до 1,7 м., лід товщиною 1 м пробивається на безперервному ходу. Швидкість ходу до 18 вузлів, максимальна дальність плавання до 10 тис. миль. Екіпаж - 60 осіб. Може взяти на борт ще 50 (за потреби мабуть й більше, звісно ж військових). Автономність по запасах - 70 діб. Основна зброя носова 76-мм гармата АК-176МА. За необхідності корабель зможе нести ударне ракетне озброєння - контейнерний варіант комплексу «Калібр».

Вводяться в стрій  фрегати проекту 22350

Атомні підводні човни проектів 995А

885М

Також на озброєні П.Флоту є спеціальний підводний човен  АС-12 (АС-31). Це глибоководний атомний підводний човен (атомна глибоководна станція), який здатний занурюватися, за деякими даними, на глибину до 6000 метрів (продемонстровано занурення апарату на глибину до 3000 метрів). Може використовуватися для спеціальних операцій різного характеру. Експерти НАТО також опублікували аналітичний матеріал, за яким такі російські глибоководні човни здатні перебувати на океанському дні на більшій частині території світового океану, мають вкрай небезпечний потенціал модернізації в «субмарину на колесах» для пересування по морському дну колісним способом. Це фактично виключає можливість виявлення таких апаратів акустичними і магнітометричними засобами. Висувні колеса реалізовані також на американському апараті NR-1, який є аналогом АС-12, але з меншою глибиною занурення та він значно старіший. 1 липня 2019 року на апараті сталася пожежа, загинуло 14 підводників, в тому числі 7 капітанів 1 рангу, два Героя Росії. Про подальшу долю поки що повідомлень у відкритих джерелах нема.

У Росії зараз більше сорока готових до експлуатації криголамів, включно атомні. У квітні 2019 Санкт-Петербурзі був офіційно спущений на воду новітній атомний криголам «Урал» класу ЛК-60Я.

Але, в цілому ситуація з побудовою бойових кораблів та підводних човнів не дуже, той же «Иван Папанин» мав вийти на бойове чергування вже в 2020р. Проблеми виникли у зв’язку з санкціями проти Росії, відповідно виникло чимало труднощів з оснащенням кораблів різним обладнанням.
Також введено в дію дві нові радіолокаційні станції (РЛС) типу "Воронеж" в Мурманську і Воркуті. Ці РЛС входять до глобальної системи раннього попередження про ракетний напад, "дивляться" на відстань 6 тис. км. через полюс прямо в Канаду і США. І хоча "Воронеж" створювався як засіб "підсвічування" цілей для російських протиракет системи ПРО, за словами розробників, може працювати і як засіб цілевказівки для систем ППО, тих же С-400. Російська мілітаризація Арктики набрала потужні оберти і зрозуміло це викликало реакцію інших «арктичних» держав, про що трошки нижче.

ОСК «Північний флот» систематично проводить військові навчання підрозділів на суші, на морі, в повітрі та взаємодію між ними, бойові стрільби ракетних комплексів. Більшість ресурсів кинуто на ВПС, ППО, БПКРК «Бастион-П», РЕБ, тобто створення парасольки A2/AD, та будівництво підводних човнів та криголамів.
Ось лише окремі дані за 2019 рік з російського джерела:
«Командувач Північним флотом віце-адмірал Олександр Моїсеєв заявив, що в 2020 році Північний флот продовжить оснащуватися новітніми зразками техніки і озброєння. За совами командувача «частка нової техніки і озброєння в середньому по флоту складає близько 60 відсотків, а за окремими позиціями, як, наприклад, бронетанкова техніка, наближається до 100 відсотків». Він уточнив, що «на озброєння окремої мотострілкової бригади Північного флоту в 2019 році надійшло 12 ЗРК "Тор-М2ДТ», більше 40 модернізованих танків Т-80 БВМ, що збільшило бойову міць ПФ більш ніж на 8 відсотків». ПФ також отримав і успішно експлуатує нові кораблі та човни - фрегат «Адмірал Горшков», дизель-електричний криголам «Ілля Муромець», багатофункціональне судно тилового забезпечення «Ельбрус», океанографічне дослідницьке судно «Янтар». Особовий склад ПФ бере найактивнішу участь у випробуваннях новітніх підводних човнів і кораблів. В акваторії Білого моря виконана величезна робота з випробувань нових підводних човнів модернізованих проектів «Борей» і «Ясень». Це ракетний підводний крейсер стратегічного призначення «Князь Володимир» і багатоцільовий підводний крейсер «Казань». У Баренцевому і Білому морях випробовувався фрегат «Адмірал флоту Касатонов». Ці кораблі поповнять склад ПФ в найближчі 1-2 роки.»

Наприклад, у вересні 2016 були проведені такі ракетні стрільби
 
Ці великі райони Баренцева і Білого морів на 38-й і 39-й тижнях 2016р. Росія закрила для проведення практичних ракетних стрільб. Це відбувається все частіше і на все більших просторах. Джерело: Aftenposten за даними розвідувальної служби "НІС" ЗС Норвегії.
Для спостереження за діями росіян було задіяно кілька розвідувальних кораблів НАТО, в т.ч. французький, та норвезький сучасний РЗК «Мар’ята IV» спущений на воду навесні 2016.
Також Норвегія переобладнала старий РЗК «Мар’ята IІІ» (нова назва Егер), який вони було надумали продати, тож знаменитий у ВМФ советів та росіян корабель РЕБ- РР знову в строю, він також був задіяний в пошуках рос.підв.човнів.
 

В ході великомасштабних навчань ЗС Росії «Схід - 2018» відпрацьовувалися дії по всьому Північному Сибіру і на Далекому Сході; і Москва розширила трансарктичну зону огляду РЛС та створила системи радіоелектронного придушення іноземних літальних апаратів і кораблів.

Восени 2019, за даними джерел в розвідці Норвегії, російські підводні човни провели маневри в Атлантиці по відпрацюванню таємного підходу до Східного узбережжя США. Підводні човни відпрацьовують прорив лінії протичовнової оборони НАТО в Північній Атлантиці між Гренландією, Ісландією і Великобританією (GIUK Gap) і таємний вихід в максимально віддалені райони Атлантики. При цьому джерела в норвезькій розвідці стверджують, що пересування російських підводних човнів ретельно відстежується.

У відповідь НАТО провели доволі масштабну авіа-розвідку над районами російської активності. Задіяні були розвідувальні літаки  Lockheed P-3 Orion, Boeing P-8 Poseidon, Dassault Falcon 20 та БПЛА Q-4 Global Hawk. До речі, у 2018 році по Північному морському шляху пройшов корабель тилового забезпечення ВМС Франції «Рона». А як я вже згадував, у вересні 2019 з району мис. Шмідта - Егвекінот були проведені перші учбово-бойові пуски БПКРК «Бастион-П».

А тут ракетні стрільби росіян прямо навпроти норвезької області Нордланд, квітень 2019
Russland varsler missiltest utenfor Nordland (У період з 11 по 14 квітня ВМС РФ проведуть ракетні стрільби на Північ від Лофотена, повідомляє Російська служба повітряного руху).

Ось так росіяни ведуть електронну війну проти Норвегії. О 9 годині ранку росіяни націлилися на Норвегію зі своєю новою зброєю. Через кілька секунд GPS-сигнали зникли в області Finnmark.

Таким чином маємо зрозумілу всім ситуацію - Путунізм крайнього ступеню мілітарного неоІмперіалізму.

Тепер щодо реакції окремих держав НАТО на Арктичну мілітаризацію РФ.

Перше, що треба сказати – після закінчення «Холодної війни» в Європі просто на порядок впало все, що пов’язано з армією та нацбезпекою. Європа затуливши очі і закривши вуха стрибнула в самовбивчий пацифізм «Росія наш партнер, давайте робити бізнес». Стан справ навіть в таких, колись могутніх у військовому плані державах, як ФРН доволі поганий незважаючи на мільярдні бюджет, правда який дуже не дотягує до потрібних за Договором НАТО 2% -Німецька армія опинилася у скрутному становищі через роки недостатнього фінансування. Німецькі танки не їдуть, човни не пливуть, то що вже казати про маленькі арктичні держави Скандинавії. Як відомо Західна Європа після 1991 зайнялась надуманими проблемами різних веселкових меншин, замість реальних питань, чим зрештою й скористалась путінська РФ. Тож тепер така потужна у швидкому темпі російська мілітаризація Арктики, та війна проти України, дуже непокоїть як НАТО так й окремі «арктичні» держави. До речі, Росія не єдина в спробах затвердити юрисдикцію над величезними частинами Арктики, оскільки скорочення полярного льоду відкриває нові можливості для розвідки ресурсів і нових морських шляхів, США, Канада, Данія і Норвегія також борються за свої позиції.
"У Росії Північний морський шлях описується як величезний потенціал економічного розвитку. Ось чому існує потреба у військовому потенціалі в цьому регіоні. Це, швидше за все, мало б означати оборону, але це трактується Заходом як агресія", - розповів Флемінг Сплідсбул Хансен з Данського інституту міжнародних досліджень.
Дослідник з Копенгагенського університету в Данії Крістіан Соубі Крістенсен вважає, що проблема російської гегемонії в Арктиці є найбільш очевидною для Норвегії: "Норвегія - маленька країна, найближчим сусідом якої є могутня Росія, яка розмістила велику частину своїх військових потужностей просто поруч з ними. Норвегія надзвичайно стурбована".

Норвегія.
Через різке погіршення геополітичної ситуації в Східній Європі, Мілітаризацію Арктики, а також на основі аналізу досвіду масового застосування артилерійських систем у війні на Сході України, керівництво Норвегії прийняло низку рішень відразу за кількома військовими програмами. У 2015 році терміново виділили додаткові 2,5 млрд. крон (312 млн. доларів) на реалізацію екстрених заходів по підвищенню боєготовності і боєздатності ЗС Норвегії.  
Промовистим є заголовок статті на одному сайти, Осло дійшов висновку, що "ми не можемо покластися на наших союзників, щоб зробити все", і активізує власні зусилля для захисту свого кордону на Крайній Півночі з Росією.
Міністр оборони Frank Bakke Jensen раніше в цьому році оголосив, що він працює над значно масштабнішим і амбітним бюджетним планом, який повинен бути представлений в парламент навесні, який включає збільшення чисельності збройних сил, додавання п'яти нових підводних човнів і збільшення кількості засобів ППО середньої і ближній дистанції, ключової системи, яка може істотно змінити ситуацію на Крайній Півночі.
У той же час адмірал Bruun-Hanssen заявив, що йому буде потрібно близько 2,7 млрд. дол. до 2028 року для досягнення цілей модернізації, тобто ще близько 300 млн. доларів на рік. Оборонний бюджет на 2020 рік становить 6,6 млрд. дол. США, це поки що 1,6% ВВП при необхідності витрачати 2% за договором НАТО.

Активізувалися роботи по модернізації контр батарейної РЛС " ARTHUR". Про необхідність їх модернізації до рівня модифікації "С" вирішено було ще в 2010 році. Але особливо сильно тоді не поспішали і згідно з планом військових закупівель на 2015-2023 роки укладення контракту планувалося на 2017 рік, а його виконання - на 2021-22-й. Але вже в квітні 2015го терміново підписали контракт з компанією "SAAB" на проведення модернізації всіх дванадцяти РЛС.
У квітні 2015го служба тилу ЗСН " FLO" оголосила про проведення тендера для заміни всіх 56 САУ М109 плануючи завершити переозброєння ще до початку 2020 року. Після тендерів-пошуків обрано ПівденноКорейський К9 Thunder. 20.12.2017 закупівельне відомство Forsvarsmateriell МО Норвегії, підписало контракт на 216 млн дол. з ПівденноКорейською компанією Hanwha Land Systems на постачання 24 самохідних гаубиць K9 Thunder калібру 155/52 мм (з опціоном ще на 24 системи). Загальна вартість програми закупівлі, з урахуванням реалізації опціону, близько 384 млн дол.

У квітні 2017 Норвегія оголосила про купівлю 5 нових сучасних патрульних-протичовнових літаків Р-8А Poseidon. Літаки Р-8А мають замінити шість старих літаків Lockheed P-3C / N Orion і два літаки Dassault Falcon DA-20 ECM. В листопаді 2016 Р-8А вперше провели обліт та посадку на норвезькій базі Аннейя і саме тоді уряд Норвегії затвердив закупівлю п'яти літаків Р-8А в рамках програми "Проект 2047". Великобританія купує 9 цих літаків. Загалом Британія та Норвегія мають гарні плани про спільну безпекову діяльність проти росіян UK and Norway Reinforce North Atlantic Security.
Як пишуть західні ЗМІ, цей літак - ВБИВЦЯ РОСІЙСЬКИХ ТА КИТАЙСЬКИХ ПІДВ.ЧОВНІВ. Це той самий авіа-розвідник, який періодично моніторить над Чорним морем. З 2023 місцем постійної дислокації має стати АвБ Евенес, де також буде передова Арктична база для аналогічних літаків ВМС США.
Авіабаза «Аннейя», Норвегія. Ознайомчій політ Р-8 ВМС США. Листопад 2016.

Мапа норвезьких авіабаз з рос. блогу в ЖЖ

До 2022 має завершитися програма оновлення ОБТ Leopard 2. Оновлення включає підвищений захист, нові приціли та датчики та інше. Все робиться з огляду війни в Україні.
В квітні 2019 завершено постачання до армії нових БМП CV90 Mk.3b. Всього в СВ передано 144 одиниці техніки в шести варіантах: 74 лінійних БМП, 21 бойова-розвідувальна, 15 командно-штабних машин, 16 бойових інженерних машин, вісім в ролі БТР, вісім 81-мм самохідних мінометів, і 2  навчальні.
У 2022 буде спущено на воду перший з трьох нових патрульних корабелів БОХР.
Продовжуються закупівлі-постачання гелікоптерів для БОХР та ВМС (тут є проблеми), літаків F-35. Зараз у ВПС Норвегії до 50 літаків F-16A в строю, які поступово замінюються на 52 F-35 Lightning II і на кінець 2019 їх вже налічувало 12 машин. З цікавого - F-35 Lightning II буде озброєно новими й дуже просунутими ракетами JSM норвезької фірми KONGSBERG. До 2025 ракета має бути повністю інтегрована в систему управління F-35. Довжина 4 м, маса 416 кг, композитний корпус з розкладним крилом виконаний за технологією «Стелс» і оптимізований для розміщення у внутрішньому відсіку озброєння літака F-35A. Дальність: до 100 морських миль по маловисотному профілю і до 300 морських миль по висотному профілю польоту. Бронебійно-фугасна БЧ масою 226 кг включає 100-кг заряд, розміщений в 120-кг титановому корпусі, і оснащена програмованим детонатором. JSM має складну багатоканальну систему наведення: дводіапазонну тепловізійну головку самонаведення із запам'ятовуванням образу  цілі, двоканальний пасивний радіолокаційний шукач, блок інерціально-супутникової корекції, метеодатчик, лазерний висотомір для польоту по заданій електронній мапі (аналог TERCOM), апаратуру двосторонньої передачі даних на основі Link 16 для командного наведення, перенацілювання ракети в польоті і т.д., коротше «Привіт Росії» (до речі Японія теж замовила ці ракети для оснащення своїх F-35).      
Більше про плани закупівель Збр. та ВТехніки на сайті Forsvarsmateriell МО Норвегії.

Ще дуууже цікавий момент.
З 1 січня 2017 року на території Норвегії на ротаційній основі розгорнуто контингент КМП США чисельністю до 350, з 2018 до 700 бійців. Морську піхоту розмістили на території майже порожнього військового табору Stjørdal 12-го округу Хемверн (тер.оборони) на Північній околиці аеропорту "Вернес". Там же знаходяться великі запаси військової техніки США, що постійно зберігаються за програмою MCPP-N (Marine Corps Prepositioning Program – Norway - договір 2005 року за програмою завчасного складування техніки та озброєнь КМП в Норвегії) на території самого аеродрому і в скельних укриттях навколо Тронхейму. Розгортання цього контингенту дозволило також здійснювати підготовку в Арктиці до 700 морських піхотинців на рік. База Stjørdal стала хабом КМП в Північній Європі.  Як заявив генерал Н. Нельсон: "На тлі зниження активності наземних операцій в Афганістані і зростання агресивності Росії КМП та Армія США зосереджують стратегічну увагу на Європі". "Тепер, коли ми, морська піхота, готові більше фокусу перенести з пустелі на більш традиційні театри, і повернутися до можливості діяти в будь-якому кліматі і місцевості, Норвегії буде приділятися багато уваги..» сказав майор Том Стоун, офіцер штабу морської піхоти.

Військовий табір Stjørdal, поруч склади MCPP-N

Кількість основних видів озброєнь і військової техніки КМП США, розміщених на території Норвегії за програмою MCPP-N. За даними норвезьких ЗМІ там зберігається близько 1150 військових транспортних засобів та військової техніки, в т.ч. танки M1A1 Abrams, БТР LAV-25 та AAV-7, гаубиці M777. Зараз за програмою MCPP-N розміщено техніки та запасів для забезпечення бойових дій експедиційної бригади МП чисельністю до 5000 чоловік протягом 30 діб.

Набагато збільшено кількість особового складу навчань Rein та Viking, які проводяться до 4 разів на рік на Півночі та Півдні Норвегії в т.ч. для істотного покращення керівництва та управління національними та американськими силами одночасно в обох регіонах. Наприклад у 2016 в них приймало участь до 5000 військових. Відпрацьовуються різні сценарії, особливо знищення морського десанту, танкові контр-удари. На навчаннях Joint Viking 2017 було 8000 військових, тоді як у 2015 було 5000. Нововведенням, що було спричинено війною РФ проти України, де агресором масштабно використовується  РЕБ, кібервійна, безпілотники, стало попередження, що, по-перше, польоти будь-яких БЛА (що не належать до складу навчань) над районом проведення будуть жорстко присікатися, а по друге оголосили про абсолютну заборону користування військовими мобільними телефонами. Тепер смартфонами дозволяється обмежено користуватися тільки окремим категоріям військовослужбовців. Переважна більшість військових зобов'язані передати своїм родичам номери контактних телефонів в МО, за якими на час навчань можна довідатися про них. Командування визнає, що в останні роки війська Норвегії стали надмірно залежні від мобільного зв'язку. Безконтрольне використання стільникових телефонів вже серйозно впливає на безпеку країни. Противник (Росія) занадто легко може як перехоплювати трафік, так й виявляти скупчення військ по їх випромінюванню. Уроки війни в Україні добре вивчають в НАТО. 

У 2018 році уряд Норвегії мав прийняти остаточне рішення про утилізацію 12 РСЗВ MLRS, які у 2005 було знято з озброєння та законсервовано, але у зв'язку з російською агресію проти України та мілітаризацією Арктики, вирішили поки почекати і можливо кілька одиниць повернути в стрій.

РСЗВ MLRS в підземеллях складів моб.запасів ЗС Норвегії під Б’єрквіком. 2016

І коротко про Globus III. Система Globus І та ІІ - це потужний комплпекс далекобійних РЛС ПРО, встановлено в селище Vardø. Кілька років тому США домовились з союзником про встановлення нового Globus III. На осінь 2019 роботи тривали, сам радар вже встановлено. Росія літом 2019 ротом своєї Машкі Захарової заявила «"будут предприняты ответные меры для обеспечения собственной безопасности», а ще у 2017р. кілька тактичних винищувачів провели залякувальні маневри показуючи атаку комплексу з моря. Але на ті залякування москалів не звертають уваги, з ними всім все зрозуміло, і як пишуть ЗМІ до кінця 2020 РЛС запрацює. На сайті МО Норвегії навіть є окремий розділ для цього проекту GLOBUS Modernization.

ВМС та БОХР Норвегії мають на озброєнні: 6 підводних човнів середнього класу «Ula», 4 фрегати класу «Fridtjof Nansen», 6 корветів класу «Skjold», 6 мінних тральщиків класів «Oksøy» та «Alta», 3 дальні патрульні кораблі класу «Nordkapp»,  3 дальні патрульні кораблі класу Barentshav,  20 малих десантних катерів Strb 90, 1 великий корабель РЕБ (SIGINT, ELINT) «Marjata» та 1 малий «Eger», 1 корабель-танкер комплексного постачання «Maud», та решта суден підтримки та забезпечення.

Бази ВМС та ВПС Норвегії

Бази СВ та Тер.Оборони Норвегії

 

Данія.

Звісно Данія не стоїть осторонь, адже ці арктичні зазіхання РФ та Китаю прямо стосуються її теж, в Гренландії. В грудні 2018 на сайті «ArcticToday» вийшла промовиста стаття «Данія потроїть арктичні витрати на оборону» в якій сказано, що гроші на повітряне спостереження та полювання на підводні човни відображають посилення занепокоєння держав НАТО щодо Росії та Китаю в регіоні Арктики.
«Арктика - це нове питання датської політики оборони та безпеки», - заявив Джон Рахбек-Клемменсен, академік Королівського датського коледжу оборони. «Протягом останнього десятиліття спостерігалося поступове усвідомлення того, що це регіон, який відкрився через зміни клімату, але в останні роки темпи надзвичайно швидко зросли… Але також справа в тому, що США стають більш зрозумілими, що Росія наростила свій військовий потенціал в Арктиці, і що Китай зараз є сильним економічним гравцем. Коли американці починають цікавитись питанням зовнішньої політики, тоді Данія також автоматично стає зацікавлена ​​в цьому. Тому що Америка - найважливіший союзник Данії», - додав пан академік.

ВМС Данії налічують: 3 фрегати класу Iver Huitfeldt, 2 фрегати «управління-забезпечення-десантування» класу Absalon (правда це дивне судно, великий фрегат на 6300 тон і без адекватного ракетно-РЛС озброєння, але ніби модульність може за потреби значно посилити корабель), 4 дальні патрульні кораблі OPV класу Thetis, 3 патрульні кораблі OPV класу Knud Rasmussen, 6 патрульних катерів класу Diana.

ВПС Данії має: 30 винищувачів  F-16AM/BM, замовлено 27 нових F-35A, 4 морські патрульні авіа-розвідники Challenger 604, 4 транспортні C-130J Super Hercules, 9 протичовневих та 14 патрульних гелікоптерів.

Бази ВМС та ВПС Данії

 

Швеція та Фінляндія

Вони не є членами НАТО, але це арктичні країни і також піддаються загрозам від російської «Арктичної мілітаризації». Після початку війни РФ проти України та мілітаризації Арктики у них відчутно зросло розуміння реальної небезпеки з боку РФ. Швеція змінила свою військову парадигму і замість «міжнародного тероризму» головною загрозою визнано путінську РФ.

У 2016 шведи провели військові навчання SWENEX 16, особливістю яких був район проведення.

Майже половина Східного узбережжя плюс острів Готланд. Швеція цілком адекватно вважає, що РФ за нагоди має наміри захопити острів Готланд, коли в Балтиці стане гаряче. На цьому тлі Швеція в 2017 році знову ввела військовий призов і підвищила витрати на оборону. У вересні 2017 року були проведені найбільші на даний момент навчання за останні 23 роки «Aurora 17». У них брали участь понад 20 тис. військових з Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Литви, Норвегії та США. На Готланді заново розміщено гарнізон , який був розформований після 2005, та дислоковано систему ППО. Єдину берегову ракетну батарею, яка залишалася у Швеції після 1991, розформували ще в 2000 році , тепер доводиться в швидкому темпі повертати системи оборони країни в стрій (бо "нові європейські цінності" відомих прайдів виявились не здатні замінити в плані оборони та нацбезпеки Старі Традиційні Патріархальні Цінності. Час самовбивчого пацифізму закінчився. Напад РФ на Грузію у 2008 не став для Європи будильником, бо то було далеко і лише 5 днів. А напад РФ на Україну та практично напад на Арктику нарешті зміг вдарити по рецепторах Західної "багатоґендерної" Європи). Навчання, які проводяться в Скандинавії і в Європі в цілому після 2014-15 характерні очевидним зміщенням акценту від модної ще недавно боротьби з "асиметричними загрозами" і "тероризмом" на підготовку до повномасштабних конфліктів високої інтенсивності, там де «Армія, Авіація, Флот… + Комп’ютер та Інтернет», т.з. БагатоДоменні Операції (про це буде окремий цікавий матеріал).

Щоб наочно зрозуміти, що втрачено скандинавами в плані оборони та нацбезпеки, достатньо прочитати цей унікальний як для UANET матеріал рос. блогера «Легенда учений "Взорванная пасха", успешно проведенных ВВС Швеции в апреле 1959 года».

 Цікава мапа, ядерна війна по шведській, 1975 рік.

При чому підставою для початку ядерного нападу на СССР вважалася "підозріла концентрація советських  військ в портах". Ось такою правильною, адекватною, рішучою  була Швеція в старі добрі часи Традиційних цінностей, та й вся Західна Європа. Але з розпадом СССР у них сталися нові «Європейські цінності». Тепер Путін змушує Стару Європу відновлювати хоча б частину Старих Цінностей.

Також шведи почали деяке відродження та відновлення т.з. «Аеродромних Ділянок Доріг».

---------

Це відомий в часи ХВійни проект Bas 90 (Flygbassystem 90, Air Base System 90). Це звичайні шосе (в лісах Скандинавії), де є спецділянки для  використання в якості ЗПС. У відповідних таємних місцях в лісі розташовані бункери для розміщення пілотів та техперсоналу. Тут, тут і тут можна подивитися цікаві відео на цю тему, і тут. Треба відзначити, винищувачі ВПС Швеції JAS-39 A/B спеціально напхані приладами вбудованого контролю та іншими хитрощами за принципом "все своє ношу з собою", щоб техперсонал з 5-6 чоловік на двох звичайних машинах з причепами за 10 хвилин приготував один літак до вильоту. У лісі.

Проект  Bas 90 згодом мав бути продовжентй в Bas 2000, ще більш амбітний, ніж концепція Bas 90 - з більшою кількістю злітно-посадкових смуг і можливістю маневру на значно більших площах. У зв'язку з такими нетривіальними достоїнствами її скасували ще на етапі підготовки, як надто дорогу і "таку, що не відповідає вимогам сучасних операцій" - вважалося, що на той час рівень загрози став нижче, ніж був у 1993 році.
Замість цього зайнялися розробкою BAS 04 / Flygbasbataljon 04. Частково вона ґрунтувалася на положеннях BAS 2000, тому що підготовка до її реалізації вже почалася. Апробацію BAS 04 провели у 2000 році, а завершено все мало бути до кінця 2003-го. В рамках BAS 04 більш ніж в два рази скорочувалася штатна чисельність Батальйону Аеродромного Обслуговування (Flygbasbataljon), яка тепер складала 122 офіцера, 550 рядових і 42 цивільних службовців (замість колишніх 1500-2700 для Basbataljon 90). Кожен БАО забезпечував одну ескадрилью, а за рахунок модульної організації міг бути розділений на дві частини, забезпечуючи польоти відразу з двох аеродромів, зберігаючи при цьому єдину організацію. Розраховані на набагато менший термін активних дій, ніж 80 діб у їх попередників, проте, вони все ж могли довго і безперервно забезпечувати польоти в повсякденному режимі. Тим часом запущений механізм "оптимізації", на тлі загального ліберального пацифізму, все набирав обертів і ВПС Швеції послідовно пройшли через кілька масштабних скорочень. Як то кажуть, краще один раз побачити, ніж сім раз прочитати. Ситуація, що склалась у 2007 році наочно показана на малюнку

 
Мапа з авіабазами Швеції до і після 2007. 
(с) www.x-plane.org/home/urf/aviation/text/bas/dispersed_basing.html

---------

У вересні 2015 ВПС Швеції і Фінляндії  (у фінів теж створені такі "лісові ЗПС") провели спільні навчання Baana 2015. Метою навчань стало відпрацювання маневру силами ВПС однієї країни на територію іншої, з подальшим спільним використанням в якості польового аеродрому АДД в районі н.п. Рануа. Але попередні роки пацифізму-скорочень далися взнаки, стан справ у шведів поганий (та й фіни теж займались пацифізмом попередні роки), тож відновлювати ще багато.

Спільні фінсько-шведські авіа-маневри Baana 2015

Зробивши відповідні висновки з навчань Baana 2015, шведи вирішили повторити експеримент з використанням АДД на рідній землі, підготувавшись трохи кращі, для чого пілоти з 21-ї флотилії і техніки 32-й авіаційно-технічної роти навесні 2016 провели власні навчання на АДД в районі АвБ Vidsel на Півночі країни (Арктична зона, позначено на мапі). Результати навчань названо задовільними, але визнано необхідність відновлювати колишні навички як використання АДД так й роботи техперсоналу, для чого заплановано зробити такі навчання регулярними, причому в наступний раз крім Vidsel буде задіяно ще й другу арктичну авіабазу Jokkmokk.

Шведські авіа-маневри 2016р.

ВПС Фінляндії активно відновлюють та покращують навички використання АДД, та й пілотажу взагалі. А 17.02.2017 міністр оборони Фінляндії підписав контракт c ПівденноКорейським державним об'єднанням KOTRA на придбання 48 одиниць 155-мм / 52 самохідних гаубиць К9 Thunder.
Навчання Baana 19

Швеція активно працювала в останні роки над кінцевим доведенням нового покоління винищувача JAS-39 Gripen. Машина отримала позначення JAS-39 E/F. МО Швеції замовило 60 літаків, які поставлять в стрій до кінця 2020-х (+ опціон ще на 10) . В проекті написаному до 2014 року планувалося, що в складі ВПС Швеції нові винищувачі JAS-39 E/F повністю замінять парк літаків JAS-39 C/D (зараз 74 одномісних JAS-39C і 24 двомісних JAS-39D), однак шведи змінили плани і тепер залишають більшу частину винищувачів JAS-39 C/D в строю мінімум до 2030-2035 років, тим самим збільшивши загальну чисельність винищувачів в складі ВПС з 2026 року до 120 одиниць.
Війна Росії проти України і Мілітаризація Арктики повернули шведам розуміння справжніх проблем та потреб – в системах оборони та нацбезпеки держави.

 

ВМС Швеції має на озброєнні: 1 криголам важкого класу та 3 малого, 5 підводних човнів водотоннажністю до 1500 тон, 5 корветів Visby, 2 мінікорвета Göteborg, 9 мінних тральщиків, 13 патрульних катерів, 150 малих десантних катерів Strb 90, корабель РЕБ (SIGINT, ELINT) Orion, решта кораблів підтримки.

І буквально пару місяців тому стало відомо – ВМС Швеції повертаються на свою знамениту в часи «Холодної війни» базу Muskö. Восени 2019 року в рамках модернізації оборонних споруд та живої сили військово-морська база була відроджена, і було оголошено, що вона також буде служити місцем головного штабу ВМС Швеції.   

 

Закінчивши з скандинавами передислокуємось до Північно-Арктичної Америки.
 

Канада також змушена реагувати на російську мілітаризацію в Арктиці. Але на відміну від Скандинавії та США, канадці поки що менш стурбовані.  

У 2015 з 20 по 30 березня Канада провела військові маневри NOREX 2015 в провінції Нунавут, при чому одразу після початку російських масштабних навчань. Маневри NOREX провели також у 2018 спільно 4-а канадська дивізія та 1-а канадська патрульна група рейнджерів. В навчаннях приймали участь лише пара сотень бійців.
Канада щороку проводить арктичні навчання Operation NUNALIVUT. Канадські збройні сили демонструють здатність працювати в суворих зимових умовах у віддалених районах Арктики, затверджуючи суверенітет Канади над її Північними регіонами. Проведення навчань також дозволяє Збройним силам Канади демонструвати функціональну сумісність в Арктиці з військовими союзниками і іншими канадськими державними установами. Після 2014-15 (початок активної фази російської мілітаризації Арктики) ці навчання мають вже більш практичне значення.
У 2018 NUNALIVUT18 пройшли з 23 лютого по 21 березня. У них прийняли участь близько 400 військових Збройних сил Канади. Навчання проводилися в двох місцях: Resolute Bay на острові Корнвейла і Cambridge Bay, на острові Вікторія. У навчаннях NUNALIVUT беруть участь військовослужбовці усіх видів ЗС Канади. Командує навчаннями спільна оперативна група «Північ». Часто в цих маневрах приймають участь союзники.

Також проводяться арктичні навчання Operation Nanook в районах арктичних територій пров. Нунавут та пров. Ньюфаундленд і Лабрадор, а також в районі територіальних вод Гренландії. В ході маневрів відпрацьовуються навички дій особового складу в умовах, наближених до бойових, а також при проведенні рятувальних операцій і патрулюванні кордонів. Крім того, сценарій маневрів зазвичай передбачає відпрацювання спільних дій військових і цивільних служб при виникненні НС. В Цих навчаннях зазвичай задіяно більше 1000 військових.

У 2019 з березня по квітень Канада провела об’єднані навчання NANOOK-NUNALIVUT 2019.
Бійці Канади та союзників перевіряли навички виживання і матеріально-технічного забезпечення в Арктиці, включаючи дальнє патрулювання, занурення і робота під кригою, створення злітно-посадкових смуг на морському льоду. У селище Туктояктук арктик-водолази Канади та інших країн відпрацьовували навички, які мають вирішальне значення для ремонту підводної інфраструктури і надання допомоги судам, які тонуть або сідають на мілину. Були задіяні водолази з Франції та Норвегії, а також з близьких партнерів НАТО Фінляндії та Швеції.
Операція NANOOK-NUNALIVUT 2019 також була зосереджена на наукових дослідженнях, включаючи травми в холодну погоду, використання супутників для пошуку і порятунку, поліпшення систем укриття в холодну погоду.  Перша канадська група Rangers Patrol забезпечувала підтримку протягом всієї операції. Переважна більшість канадських рейнджерів є корінними жителями Півночі. Вони надають експертні знання по навігації, виживанню і боротьби з хижаками. Союзники регулярно працюють над поліпшенням своїх здібностей діяти в холодну погоду.

Кілька слів щодо оновлення озброєння.
На озброєнні ВМС Канади доволі  застарілий склад головних кораблів. В кінці 2000-х було прийнято рішення на заміну фрегатів класу Halifax та  Iroquois на 15 нових сучасних фрегатів з значно посиленими можливостями ПКО, ПЧО, ППО та РЕБ. 4 фрегати Iroquois вже виведені зі складу, перші з 12-ті Halifax мають виходити на пенсію вже з цього року.  
Після 10 років пошуків та розглядів пропозиції від провідних світових виробників Канада обрала фрегат проекту Global Combat Ship Type 26 від BAE Systems Maritime – Naval Ships. Початок будівництва першого корабля заплановано на 2020. Ці кораблі також вибрали ВМС ВБританії та Австралії для оновлення своїх флотів.

Також спеціально для ВМС Канада будує шість патрульних криголамів класу Harry DeWolf. Перший вже спущено на воду. Західні профільні ЗМІ пишуть  про можливість установки на криголам ракетного озброєння. Як бачимо це стає модним, після початку Арктичної гонки озброєнь. Окремо у Канадської БОХР є 13 криголамів легкого та середнього і один важкого класу, правда майже всі вони стали на воду в кінці 1980-х початку 90-х. Звісно як й решті арктичних держав, Канаді далеко до криголамного флоту РФ. Тим не менш.

 

Справи у ВПС Канади не дуже гарні. У 2016 країна відмовилась від закупівлі 65 винищувачів F-35. Було оголошено, що Канада оголосить відкритий тендер на якому буде вибрано нові літаки, тендер может тривати 5 років, а вже з 2020 старий авіапарк треба списувати. Ситуація зі спробами Канади замінити парк винищувачів триває вже десять років. На сьогодні в складі ВПС 77 CF-18 Hornet (канадська версія  F/A-18 Hornet), щоб частково компенсувати нестачу МО планує закупити 18 F/A-18 Super Hornet. МО Канади розраховує на те, що нові винищувачі будь-якої моделі почнуть надходити на озброєння країни в 2022 році. Однак зараз, після десятирічного очікування нових машин, а також через критичну нестачу пілотів, стан канадських ВПС викликає питання.
Як пишуть канадські ЗМІ «ВВС Канади втрачають занадто багато досвідчених пілотів - і час іде». Дефіцит досвідчених пілотів змушує Королівські ВПС Канади пройти делікатну лінію між збереженням достатньої кількості досвідчених пілотів для підготовки нових рекрутів та проведення місій у повітрі. Командир ВПС генерал-лейтенант Ал Майнзінгер (Al Meinzinger) описав цей балансуючий стан під час інтерв'ю канадській пресі, в якому він також заявив, що багато пілотів сьогодні мають менше досвіду, ніж колеги 10 років тому. Федеральний генеральний ревізор повідомив в листопаді, що у ВПС недостатньо пілотів і механіків, щоб літати і обслуговувати винищувачі CF-18. У вересні 2018 представники ВПС повідомили, що у них не було 275 пілотів, і їм потрібно більше механіків, операторів сенсорів і іншого навченого персоналу в різних літаках.
Ліво-ліберальне керівництво Канади тим часом займається «проблемами» різних меншин, як й всі інші сучасні ліберали на Заході. На різні прайди та паради є час та натхнення, а на традиційні та фундаментальні речі - нема. «Нові Західні цінності»… а страждають оборона та безпека. Один міністр оборони не може вирішувати всі загальнодержавні питання.
Мабуть потрібен російський «смажений півень», щоб розбудив суспільства деяких Західних країн.

А тепер про наші Сполучені Штати Америки!

США
До 2016 у США було недостатньо уваги до арктичного регіону. Адміністрація Обами суто формально сприймала потребу арктичної діяльності США. Тож почну з інформативної статті Естонського аналітичного центру оборони та безпеки. 

Нова арктична політика США

Бачення Штатами Арктичного регіону неодноразово значно змінювалося за останні десятиліття.
Арктична політика США в 2009 році була відображена в документі «National Security Presidential Directive 66 - Homeland Security Presidential Directive 25». У порівнянні з попереднім документом від 1994 року, в якому також згадувалося про Арктику, в Директиві стверджувалося, що Сенат повинен підтримати підписання Конвенції ООН з морського права, з метою захисту і просування інтересів США. Через збільшення людської діяльності в Арктичному регіоні і очевидне потепління було визначено зміну вимог у сферах Нац.безпеки і оборони. Затверджувалася необхідність зміцнення інститутів співпраці «Арктичної ради», тобто восьми країн Арктики - США, Канади, Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Російської Федерації, Швеції. Також підкреслювалося, що Сполучені Штати є арктичної країною.

З фокусом адміністрації Обами на Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (по суті здача інтересів США китайцям. А ще слід додати пріоритет ліво-ліберальної адміністрації демократів на всіляких «проблемах» різних меншин, дивної дружби з Іраном та підтримки різних радикальних ісламістів «Арабської весни» - Р.М.), по відношенню до Арктиці було виділено дві пріоритетні цілі: стримування конфліктів, готовність реагувати на проблеми і непередбачені обставини в Арктиці.
У 2013 році була розроблена Національна стратегія для Арктичного регіону, в якій імплементували аспекти арктичної політики 2009 року за пріоритетними напрямами захисту інтересів США і національної безпеки, сприянню відповідального управління та міжнародного співробітництва. Напрямок в сфері безпеки включало протиракетну оборону і раніше попередження, розгортання морських і повітряних систем для стратегічної морської перевезення і стратегічного стримування, операцій щодо забезпечення безпеки на морі і свободи морів, в тому числі через північні морські шляхи.
При наявності зазначених документів, в США спостерігалась  недостатня увага до Арктиці. В аналітичній записці підполковника Майкла Маккарі «Формування політики та стратегії США в Арктиці» зазначалося, що Сполученими Штатами історично недооцінювалося значення Арктики, з відповідним несвоєчасним реагуванням на зміни в регіоні. Пропонувалася синхронізація арктичних цілей з завданнями Азіатсько-Тихоокеанського регіону, і зосередження військового потенціалу в Арктиці на підвищення обізнаності про морські простори, поліпшення портових споруд, архітектури зв'язку, розробку платформ спостереження і розвідки для північних широт. Також було зазначено необхідність оновлення криголамного флоту, що має на увазі довгострокове планування і фінансування. Підхід до Арктиці станом на 2013 рік оцінювався як такий, що поточна політика несе в собі ризики неможливості своєчасного реагування на виклики в подальшому.

У Доповіді Державного департаменту США про Арктичну політику у вересні 2016 року наголошувалося на необхідності збереження домінуючої ролі Сполучених Штатів у вирішенні проблем Арктики, особливо в умовах Нової російської політики в регіоні – відвертої Мілітаризації Арктики. Також в Доповіді закликали уряд США звернути увагу на значне пожвавлення китайських інтересів в Арктиці, особливо в Ісландії і Гренландії (про арктичні прагнення Китаю буде окремий розділ в кінці статті).
Новий виток змін в державному плануванні США щодо Арктичного регіону стався з оголошенням 06 червня 2019 року Арктичної стратегії Міністерства оборони США, яка оновила попередню стратегію 2016 року. Нова стратегія, яка включає секретний додаток, зацікавила експертів по ряду причин.
Слід зазначити, що ще на початку травня держсекретар Майкл Помпео відвідав Фінляндію в рамках міністерської зустрічі Арктичної ради, і своїми виступами анонсував ключові напрямки, які і були відображені в новій Арктичної стратегії місяцем пізніше. Він оголосив про активізацію політики США в цьому регіоні, в контексті суперництва різних країн, і загрозам безпеки від Росії і Китаю. Це нова тенденція, оскільки в Арктичній раді питання безпеки практично не обговорювалися раніше, і в основному дискусії стосувалися охорони навколишнього середовища, кліматичних змін та сталого розвитку регіону.

В опублікованій Арктичній стратегії Міністерства оборони США простежується набагато більше конкретних практичних аспектів, ніж в попередніх документах. Червоною ниткою проходить конкуренція Сполучених Штатів з Росією і Китаєм. Але стратегічною перевагою для США, на відміну від суперників, є мережа союзників і партнерів із загальними національними інтересами. Зокрема, в Стратегії під Арктичним регіоном визначено 8 країн з суверенною територією в Арктиці. Сполучені Штати підтримують міцні оборонні відносини з шістьма з семи інших арктичних країн. Четверо є союзниками по НАТО: Канада, Королівство Данія (включаючи Гренландію), Ісландія і Норвегія; і двоє є партнерами по розширеним можливостям НАТО: Фінляндія і Швеція. Відповідно, Сполучені Штати не визнають інших претензій на статус Арктики з боку інших держав. Об'єднані сили з США та союзників повинні бути в змозі стримати, і, в разі необхідності, перемогти агресію великих держав.

Однак враховується і те, що активізація в Арктиці повинна зберегти регіональний баланс з силами в Європі і Індо-Тихоокеанським регіоном. На даний момент перспектива конфлікту в Арктиці оцінюється як низька, проте збільшується сфера невизначеності, що може загрожувати інтересам національної безпеки США. При цьому в Стратегії уточнюється, що в регіоні зберігається багато позитивних тенденцій співпраці.

Примітно, що в відношенні статусу арктичних морських шляхів, в переліку країн на право регулювати арктичні води понад повноважень, дозволених міжнародним правом, вказана не тільки Росія, а й Канада. Якщо Росія декларує про необхідність отримання дозволу та супроводу іноземних судів при проході через Північний морський шлях, то Канада вважає, що води Північно-Західного проходу є внутрішніми водами за умови повного суверенітету Канади, з чим не згодні США.

Щодо основних загроз з боку Росії і Китаю, є чітке розмежування. Росію слід побоюватися через активізацію військової діяльності, створення нових арктичних підрозділів, відновлення радянської військової інфраструктури в Арктиці, створення нових військових баз, відновлення та значне збільшення арктичних аеродромів, формування системи протиповітряної оборони та берегових мобільних протикорабельних систем, будівництво чергових атомних криголамів та інше.

У Стратегії зазначається, що в цілому Росія дотримувалася норм міжнародного права і процедури при розширенні меж свого континентального шельфу. Тут загроза полягає в тому, що при неможливості досягти результату правовими методами, РФ зможе використовувати свій військовий потенціал для заборони доступу до спірних територій і ресурсів в Арктиці. У Стратегії вже врахували один прецедент, коли в РФ погрожували застосувати силу проти суден, які не дотримуються російських правил при проході через Північний морський шлях.

На відміну від Росії, присутність Китаю в регіоні охарактеризовано в Стратегії як більш обмежене, у вигляді криголамних суден Xuelong і Xuelong 2, а також цивільних дослідних робіт. Не виключається, що в майбутньому це може бути також й приводом для посилення військової присутності Китаю в Арктиці. Перевага і козир Китаю - можливість економічного впливу в рамках ініціативи «Один пояс - один шлях». Тому тут основний фокус Китаю спрямований на доступ до природних ресурсів і можливостям північних морських шляхів.

З огляду на перелічені виклики, у військовій сфері Сполученими Штатами передбачається наступне:

• ефективні експедиційні сили, здатні діяти в регіоні;
• модернізація систем протиракетної оборони в кооперації з Канадою;
• розширення арктичних операцій і проведення на регулярній основі навчань (Trident Juncture, Arctic Challenge, Cold Response Exercises, Arctic Edge, Bold Quest) в умовах північних широт;
• збереження свободи судноплавства і прольоту в Арктичному регіоні, відповідно до міжнародного права.

Тепер про практичні дії США як з точки зору нової арктичної проблематики, так й загального реагування на нові реалії пов’язані і з війною РФ проти України, і з посиленою мілітаризацією РФ та загальною антизахідною та антиамериканською істерією кремля та населення РФ.

Ще у 2016 в Ісландії ВМС США відновили стару військову авіабазу часів Холодної війни «Кефлавік». У відремонтованому та модернізованому ангарі будуть базуватися патрульні літаки P-8A Poseidon. При цьому авіабаза вже періодично використовується в якості тимчасового місця базування старих патрульних літаків P-3C Orion. Приводом для відродження авіабази стало те, що значно почастішало відвідування Північної частині Атлантичного океану російськими підводними човнами. Згідно з планами командування ВМС США, після модернізації база «Кефлавік» буде використовуватися лише для тимчасового базування патрульних літаків. У перспективі, можливо, Poseidon будуть розміщені на ній на постійній основі.

В рази збільшено присутність в небі Європи та Північної Атлантики стратегічних бомбардувальників США. На британській авіабазі Fairford «прописались» В-1В, В-2А, В-52Н. Можна сказати у 2019 році США поставили рекорд останнього тридцятиріччя за активністю ядерних бомбардувальників в Європі. В т.ч. як контр-заходи проти Арктичної мілітаризації РФ. 

На малюнку зображені зверху вниз, із зазначенням цифрою їх кількості: стратегічні бомбардувальники B-52H Stratofortress, патрульний літак P-8A Poseidon, літаки-заправники KC-135 Stratotanker, літак радіоелектронної розвідки RC-135V.

В-52Н також проводив в жовтні 2019 «авіаційну рекогносцировку» біля окупованого Кеніґсбергу та над Чорним морем: від окупованого Криму до окупованого Сочі,  повз окуповану Абхазію й до Батумі.

У 2015 ВПС США почали заплановану передислокацію на Аляску армійських гелікоптерів Apache AH-64D. ВПС ще раніше прийняли програму заміни розвідувальних гелікоптерів  OH-58 Kiowa на «Апачі» (поки що іншого нового гелікоптера-розвідника у них нема, «Апач» має робити цю роботу), але саме це перекидання бойових машин на Аляску стало дуже в нагоді в цій російській «Арктично-Мілітарні» ситуації. На авіабазі Fort Wainwright дислоковано 1-й розвідувально-ударний вертолітний батальйон 25-го полку армійської авіації 25-ї піхотної дивізії, на озброєнні якого 24 «Апач» та БПЛА General Atomics MQ-1C Grey Eagle. Як бачимо машини обладнано спеціальними лижами, які добре працюють як на снігу так й на болотистих ґрунтах, і при цьому є можливість сідати колесами на твердий ґрунт. Цими лижами обладнані також CH-47 Chinook та UH-60 Black Hawk зі складу U.S. Army Alaska’s Aviation Task Force.

У Червні 2019 Конгрес доручив Пентагону відповісти на військову присутність Росії в Арктиці.
Комітет у справах збройних сил верхньої палати Конгресу США доручив Пентагону знайти місце для будівництва одного або декількох нових стратегічних портів в Арктиці. Цей крок стане відповіддю на розширюється російська військова присутність в регіоні.
Міністерство оборони США і Агентство морського і річкового транспорту повинні представити спільний звіт про виконану роботу протягом 90 днів. Сенатори особливо звертають увагу на російську базу «Темп» (народна назва «Северный клевер»), яка оснащена радіолокаційними станціями та протикорабельними ракетними комплексами, на бази «Нагурское», «Рогачево», «Остров Врангеля».
Виступаючи перед Конгресом в травні 2017 р. тодішній командувач Берегової охорони США адмірал Пол Цукунфт (Paul Zukunft) повідомив, що цілком розглядається можливість розміщення протикорабельних крилатих ракет на останнє покоління американських криголамів.
Танення льодів відкриває потенційно нові торгові шляхи в Північному Льодовитому океані, і в зв'язку з цим Конгрес вказує на сильне відставання Америки від Росії в плані чисельності та тонажності криголамного парку, включаючи атомоходи. Для подолання цього відставання Служба берегової охорони США розмістила контракт в розмірі 750 мільйонів доларів на розробку шести середніх криголамів.
Як відзначають експерти, навіть номінальна американська військова присутність в Арктиці змусить Росію витратити непропорційно великі кошти на протидію йому, кошти, які в іншому випадку могли б піти на нарощування озброєнь в Європі.
Також на офіційному сайті Берегової охорони США можна почитати такий документ 2019 Arctic Strategic Outlook_US Coast Guard.

У жовтні 2018 року авіаносець USS Harry S. Truman та інші кораблі його ударної групи вперше за 30 років пройшли за Полярне коло. Цей візит до Норвезького моря був частиною масштабних навчань Trident Juncture, але також метою було зібрати різних дані і отримати більш сучасне уявлення про проблеми діяльності в цьому середовищі.
ВМС США у 2017-19 значно розширили зону «Арктичного» патрулювання бойовими надводними кораблями і вже в практичній площині розглядають питання створення нового стратегічного порту у Беринговому морі для підтримки цих «Арктичних патрулів» у майбутньому.

23 квітня 2019 командування кораблебудування і озброєнь ВМС США (Naval Sea Systems Command) підписало контракт на 750 млн. дол. з американською компанією VT Halter Marine на проектування і будівництво для Служби Берегової охорони США нового криголама. Закладка корпусу запланована на 2021 рік, а завершення і передача криголама замовнику очікуються літом  2024-го. Передбачено опціон на подальше будівництво ще двох однотипних кораблів з терміном здачі в 2025 і 2027 роках відповідно. Загальна вартість контракту з опціоном близько 2 млрд. доларів.

 

31 грудня 2019 ВМС США заявили про Повну Бойову Готовність відновленого у 2018 Другого флоту. Флот був розформований у 2011 другом РФ, соціаліст-пацифістом Б.Обама.
Показовим є текст з офіційного документу на сайті 2-го Флоту.
U.S. 2ND FLEET AT A GLANCE  “Ready to Fight”
Vice Adm. Andrew “Woody” Lewis, Commander, U.S. 2nd Fleet
is also commander of Joint Force Command Norfolk, a NATO command, which like C2F is being stood up as a response to the changing security environment. The two commands are separate, but inextricably linked by their mission and geographic focus .
MANEUVER GEOGRAPHICALLY:
1. Maneuver arm for NAVNORTH, in the Atlantic and Arctic, ensuring freedom of the sea lines of communication and executing operational missions and exercises as assigned.
2. Maneuver arm for NAVEUR in the Eastern and Northern Atlantic, executing operational missions or exercises as assigned.

Північно-Атлантична та Арктична зона діяльності 2-го та 6-го флотів на 2019р. Інші зони на 2009, хоча можливо там теж є деякі зміни.

У 2016 МО США активізувало оновлену програму ICEX: US Navy Mission in Arctic.
В березні 2016 року ВМС США встановив курс на арктичний регіон. В кінці березня два підводні човни класу Los Angeles прибули до льодового табору ВМС США Sargo, який є тимчасовим табором, розміщеним на вершині плавучого крижаного покриву. Їх метою було здійснити навчання ICEX для оцінки готовності підводних сил та подальшими науковими напрямами арктичного регіону. ICEX 2016 проходив протягом п'яти тижнів і включав понад 200 учасників з чотирьох країн: США, Канади, Великобританії та Норвегії. Також буде брати участь Лабораторія арктичних підводних човнів. Лабораторія арктичних підводних човнів відповідає за будівництво табору SARGO, проведення випробувань та оцінок в рамках арктичних операцій, а також є зв'язком між цивільною науковою спільнотою та операціями з підводними човнами.
Підводні човни здійснюють арктичні транзити, в яких вони виходять на поверхню і ламають лід (зазвичай товщиною 60–90 см), збирають дані та виконують інші тренувальні вправи, щоб отримати досвід роботи в цьому регіоні. Перша вправа ICEX в США, в якій підводний човен спливав і розбивав лід, відбувся в 1958 році. З тих пір США провели більше 26 арктичних навчань, включаючи вправу на льоду 2009. Важливість цих навчань полягає в тому, що "операції з підводними човнами на Північному полюсі забезпечують необхідну підготовку, щоб розширити наші знання про надзвичайно складний регіон, який сильно відрізняється, ніж будь-який інший океан у світі ", - заявив доцент Скотт Луер, окрім збору даних та навчання в цьому регіоні. Навчання ICEX також показують арктичні оборонні можливості ВМС США та готовність до ролей у цьому регіоні, збільшують досвід плавання та роботи в Арктиці та збирають більш широкі знання про цей регіон.
Сполучені Штати розробили політику, що складається з трьох частин: найближчого (до 2020 року), середньострокового (2020-2030) і довгострокового (після 2030 роки), щоб створити реалістичні цілі та очікування для цього регіону і його майбутнього. Надводні кораблі ВМС США не мають такого великого досвіду експлуатації, як їх підводні човни, але з такими навчаннями, як ICEX, надводні корабелі ВМС розширять свої можливості в Арктиці.

Хоча ВМС США добре розуміють стратегічну важливість Арктики і все частіше ставлять «арктичні» питання на пріоритет, але командування флоту вирішує цілий ряд питань, які можуть ускладнити розширення присутності в найближчій перспективі.
Головне, у ВМС немає власних криголамів, а уряд США загалом володіє лише двома такими кораблями.
Берегова охорона США має один важкий криголам USCGC Polar Star, та один середній USCGC Healy. Кораблі старі і ненадійні. Національний науковий фонд змушений наймати підрядників для надання криголамної підтримки в Антарктиді. БОХР роками намагається придбати новий криголамний флот, але цим планам протистоять проблеми фінансування, про що можна більш детально прочитати тут.
Іншою проблемою є відсутність на більшості кораблів систем запобігання обмерзанню. Цими системами обладнані лише крейсери класу Ticonderoga і вони дуже старі, а основу ВМС складають есмінці УРО класу Arleigh Burke, які не мають такої системи. Накопичення льоду на системах зброї, обтічниках, антенах і інших елементах кораблів ВМФ може сильно обмежити їх функціональність або навіть завдати шкоди. Без цієї системи екіпажу доведеться витрачати значні зусилля та час на видалення льоду вручну, не завдаючи додаткової шкоди обладнанню. Це не кажучи вже про необхідність очищення бортів і посадочних майданчиків вертольотів на авіаносцях, десантних кораблях та інших військових кораблях.
Це все питання, які ВМС США доведеться вирішити, якщо Штати хочуть кинути виклик будь-яким потенційним супротивникам в Арктиці.

Військові навчання НАТО.

У жовтні-листопаді 2018 НАТО провело надмасштабні навчання Trident Juncture 2018. В Мережі багато інформації про це, тому відмічу лише одну цікаву деталь. Вперше за 30 років в Норвезькому морі було розгорнуто американське авіаносне з'єднання на чолі з  USS Harry S. Truman (CVN-75) і серед інших вправ вони відпрацьовували перекидання чисельних бойових загонів з легкою технікою до Арктичної зоні.
Влітку 2019 НАТО пройшли навчання Baltops 2019, які  стали наймасштабнішими навчаннями в Балтійському морі з часів СССР.  Було задіяно 18 країн, 8500 осіб, 50 кораблів і 2 субмарини, відпрацьовано дії на морі і на суші.
Хоча наступні заплановані навчання прямо не стосуються Арктики, тим не менш показовим є масштаби і конкретний неназваний противник. На травень 2020 заплановані супермасштабні навчання DEFENDER-Europe 20. Буде задіяно до 30000 військових, сотні одиниць техніки, один з елементів навчань (десантування та захоплення плацдарму) пройде в Сакартвело (Грузії) . Однією з головних цілей проведення цих маневрів для Пентагону є спроба визначити, чи в достатніх кількостях Європейське угруповання військ США забезпечено зброєю і боєприпасами «на випадок реального протистояння». З огляду на обрану для навчань територію, а це Польща, країни Балтики та Грузія, навряд чи у кого залишаються сумніви щодо того, для захисту від чиєї агресії спрямовані ці навчання і кому конкретно збирається протистояти НАТО. Про ці DEFENDER-Europe 20 маю плани написати окрему невеличку статтю.

 

І на завершення... 
Арктичний шовковий шлях: значний інтерес КНР до Арктики.

Комуністичний Китай в останній час дуже серйозно ставиться до Арктики. Там зараз той етап, після якого настане вубоховий ефект китайської присутності за Північним полярним колом. Ось кілька показових заголовків.
Ледоколы для Шелкового пути: Китай ищет свое место в Арктике, Китайские ледоколы «Северного Шёлкового пути», The Increasing Security Focus in China’s Arctic Policy, China’s Multifaceted Arctic Strategy, China’s Arctic Strategy .

Але Пекін поки що й близько не володіє порівнянними з РФ та арктичними країнами НАТО технічними можливостями та арктичним флотом. На цей час КНР мають лише два криголами «Сніговий дракон» та «Сніговий дракон 2» водотоннажністю до 15000т.

Таким чином, Китай поки не має в своєму розпорядженні криголамний флот, достатній для освоєння Арктики. На даному етапі присутність КНР в Арктиці може бути в кращому випадку виражено інвестиціями в спільні з РФ проекти, а також загальними науковими дослідженнями. І КНР активно діє в обох напрямках. Підписані угоди на спільне російсько-китайське інвестування понад 70 проектів розвитку Арктики. А для наукових досліджень Арктики в КНР створено 38 НДІ. Китай активно інвестує в Ісландію, Гренландію, Норвегію, Канаду.

Нещодавно було оголошено про будівництво атомного криголама водотоннажністю близько 30 тисяч тонн. І тут виникли підозри, адже новий атомний криголам описаний у проектній документації як "експериментальна платформа" для відпрацювання різних технологій в області суднових ЯЕУ. Більшість експертів і інсайдерів пов'язують це з наміром використовувати криголам для напрацювання практичного досвіду експлуатації суднових ЯЕУ перед початком розробки і будівництва перспективного авіаносця наступного покоління за проектом "Тип 003". Судячи з усього, потренувавшись для початку на варіаціях "Кузнецова", в 2024-2030 роках Китай вже планує будівництво авіаносців з Ядерною Енергетичною Установкою.

 

Додатки

 

Джерела. Всі малюнки та фото взято з цих та відкритих джерел:

https://www.uscg.mil/Arctic/
https://www.chathamhouse.org/publication/russia-s-military-posture-arctic-managing-hard-power-low-tension-environmenthttps://norwaytoday.info/news/russian-submarines-show-muscle-in-the-north/
http://www.navyrecognition.com/index.php/focus-analysis/naval-technology/7634-russia-reinforces-arctic-naval-group.html
https://www.arctictoday.com/the-u-s-navy-steps-up-its-arctic-engagement-sending-ships-to-iceland/
https://www.thedrive.com/the-war-zone/30728/russia-sends-ten-subs-into-north-atlantic-in-drill-unprecedented-in-size-since-cold-war
https://www.thedrive.com/the-war-zone/25875/us-navy-plans-to-send-more-ships-into-the-arctic-as-it-looks-to-establish-new-polar-port
https://saab.com/air/gripen-fighter-system/gripen/gripen-ef/
https://www.hanwha-defense.co.kr/eng/products/firearms-system-k9.do
https://www.highnorthnews.com/en/putin-paints-ambitious-vision-arctic-development-doubts-remain
https://youngscientistforum.wordpress.com/2016/01/31/day-3-side-event-russia-our-neighbour-in-the-arctic/
https://atlantic-community.org/the-future-of-the-arctic-is-russian-or-is-it/
https://www.nrk.no/sok/?q=den+russiske+ubåtene
http://www.military.com/daily-news/2017/05/11/norwegian-base-may-become-marines-hub-in-europe.html
https://www.regjeringen.no/en/aktuelt/det-amerikanske-marinekorpsets-oving-og-trening-i-norge/id2604216/
https://www.aftenposten.no/norge/i/mwgog/etterretningsstasjoner-i-nord-anklages-for-hemmelighold-naa-slaar-e-sjefen-tilbake
https://www.arctictoday.com/denmark-will-triple-arctic-defense-spending
www.x-plane.org/home/urf/aviation/text/bas/dispersed_basing.html
https://www.aldrimer.no/
https://icds.ee/russias-military-capabilities-in-the-arctic/
https://icds.ee/ru/autor/aleksandr-gorobec/
https://tsn.ua/svit/rosiya-modernizuye-viyskovu-bazu-v-arktici-schob-vzyati-region-pid-sviy-kontrol-ap-1324290.html
https://tyzhden.ua/World/229223
http://r-studies.org/cms/index.php?action=category/browse&site_id=8&lang=ukr&category_id=65
https://apnews.com/44c182c68f85475bb828942b53042b19
https://breakingdefense.com/2019/12/along-the-russian-border-norway-holds-the-northern-line/
https://www.facebook.com/FOIN.JTFN/
https://globalnews.ca/news/4945534/canada-air-force-pilot-shortage/
https://www.canada.ca/en/department-national-defence/services/operations/military-operations/current-operations/operation-nanook.html
https://www.canada.ca/en/department-national-defence/news/2019/08/canadian-armed-forces-completing-operation-nanook-2019.html
https://ml-fd.caf-fac.ca/en/2019/03/26158
http://www.combatcamera.forces.gc.ca/
https://en.wikipedia.org/wiki/Canadian_Surface_Combatant
https://www.nato.int/cps/ru/natohq/news_165265.htm?selectedLocale=ru
https://www.nato.int/docu/review/ru/articles/2019/06/28/menyayushchayasya-sistema-bezopasnosti-arktiki/index.html
https://www.svoboda.org/a/30014120.html
https://www.svoboda.org/a/29763812.html
https://www.businessinsider.com/chart-of-russias-fortification-of-the-arctic-2015-3
https://www.businessinsider.com/russia-navy-flying-to-new-arctic-bases-looking-for-threats-under-ice-2019-3
https://www.business-vector.info/business-insider-rossijskij-flot-ustremilsya-na-svoi-novy-e-bazy-v-arktike/
https://dfnc.ru/yandeks-novosti/voprosy-infrastruktury-i-zhizneobespecheniya-rossijskih-voennyh-baz-v-arktike/
https://iz.ru/868182/aleksei-ramm-aleksei-kozachenko-bogdan-stepovoi/severnyi-morskoi-pusk-arktiku-zashchitiat-s-400-i-sistemy-pantcir-s
http://yk24.ru/index/obshhestvo/minoboronyi-rf-stroitelstvo-novoj-bazyi-pvo-v-tiksi-budet-zaversheno-v-2019-godu
https://rg.ru/2019/04/11/kak-ustroena-baza-minoborony-severnyj-klever-v-arktike.html
https://polit-gramota.ru/obshhestvo/kak-prohodit-slyjba-po-kontrakty-na-novoi-zemle
https://rg.ru/2019/04/08/rossiia-bezopasnost-arktiki-vazhna-dlia-vseh-stran.html
https://www.currenttime.tv/a/russia-arctic-nuclear-tests/29972939.html
https://cezarium.com/arctic-dreams/
https://andrej-kraft.livejournal.com
http://www.ng.ru/armies/2015-04-13/1_pvo.html
https://cont.ws/@averbov/453132
https://yakutia.info/article/192609
https://tass.ru/opinions/7244521
https://neftegaz.ru

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma