У другій частині мова йде про можливі варіанти перетворення «Армії колгоспного періоду» на армію періоду впорядкування хаосу.
ЩО Ж ВІДБУВАЄТЬСЯ ВСЕРЕДИНІ АРМІЇ?
Внутрішній простір армійської організації – це не тільки штатні структури органів управління, штабів, тилу, установ, військових частин та підрозділів. Останніми роками військових лідерів, особливо тактичного рівня, вчать враховувати впливи нематеріальних сил – візії, місії, цінностей, культури у своїх підрозділах.
Військових лідерів тактичного рівня вчать, що місія дає відповідь на запитання «чому ми тут?» і «що ми робимо?». На її основі щодня ухвалюються рішення та визначаються стратегії. Візія визначає, де твій підрозділ чи структура хоче опинитися в майбутньому. Вона відображає бажаний образ майбутнього.
Ці нематеріальні сили зазвичай невидимі, їх відразу не помітити, вони знаходяться у взаєминах між людьми в армії. Легко розпізнати вплив цих невидимих «привидів», поспостерігавши за внутрішньою атмосферою та кліматом в кожному органі військового управління, штабі чи підрозділі.
Наприклад, суперечливі накази, розпорядження, відсутність згоди, недостатність ресурсів, постійні суперечки з низами і конкуренція у верхніх щаблях військової влади змушують начальників-голів колгоспів в армії застосовувати токсичний тиск. Будь-яка поведінка "полководця", що спрямована викликати у підлегих страх покарання або стягнень, наприклад "посиленою відповідальністю", погрозами БР штабу батальйону чи окремого офіцера на ЛБЗ тощо є точксичною або контрпородуктивною.
Але роль військового лідера нової епохи – це наповнювати простір ясними і послідовними повідомленнями про те, за якими принципами, куди і як рухається його армійська структура. Його завдання – створення цілісності організації і взаємодії; а його інструменти – ідеї, візія, цінності, культура, а не прямий силовий вплив.
Діяльність сучасної армії контролюють саме ідеї всередині неї, а не наділений владою головнокомандувач / командувач / командир. Якщо відбувається все навпаки, тоді армія приречена на поразку і гнилу корозію зсередини.
Військові керівники «Армії колгоспного періоду» вважають себе вмілими творцями організацій, які збирають разом різні елементи. Наприклад вони систематично з 2022 року зводять незлагоджені і незгуртовані підрозділи до якоїсь критичної маси (зведених підрозділів з "відмовників"), щоб тимчасово залатати дирку в обороні але разом з цим даремно і цілеспрямовано зточують людей. Також вони талановито і професійно малюють схеми на картах та витрачають ресурси для створення необхідних сил, щоб виконати те, що запланували але водночас прагнуть уникнути персональної відповідальності за наслідки своїх рішень.
Ось яскравий доказ мого судження: ГК ЗСУ у лютому 2025 року визначив свій пріоритет №6: «Змінюватись, щоб перемогти» але там не про візію, місію, цінності чи корпоративну культуру армії щодо змін на краще, – там про аудит органів військового управління та доукомплектування військових частин з батальйонів резерву (читай лайтових штрафних).
І що? Які результати? Людей вже всім бригадам вистачає після аудиту?
Як там з реалізацією пріоритету №1: заходами комплексної програми «Збереження життя військовослужбовців»? Коли суспільству буде підзвітність за сточені своїми рішеннями підрозділи та бригади, а також про критерії ефективності командування того, чи іншого знятого з посади командира бригади? Відповідь: ніколи. Років через 100 українські військові історики препарують це детально за умови існування держави Україна.
І щоб реалізувати свій пріоритет №8: «Єдність як запорука стійкості», то треба мабуть спочатку сформулювати відповідь суспільству, підлеглим військам (силам) на запитання місії: «Чому ми тут?» і «Що ми робимо?». Наприклад: чому після перемог в Курській області ми воюємо в обороні вже в Сумській?
Щодо візії: «Де армія хоче опинитися в майбутньому»? Який бажаний образ її майбутнього?
На це є відповіді від вищого військово-політичного керівництва? Ви їх чули, знаєте?
Рік на чолі ЗСУ: Сирський назвав ключові пріоритети на посаді головнокомандувача
А так слова красиві і правильні як гасла у колгоспі, тільки рішення, наслідки, справи і факти командування поки що свідчать про зовсім інше.
«Полководці» колгоспного періоду не розуміють і, тим більше не усвідомлюють, що сучасний військовий лідер – це така собі «сигнальна вишка» управління інформацією, яка тримається на чесності його слів і відповідності їх за реузльтатами справ та випромінює в усіх напрямках узгоджені з НИЗАМИ повідомлення (накази / розпорядження).
Якщо командир / командувач зможе заповнити простір такими узгодженими з низами меседжами, розвинеться потужне невидиме «поле», яке потім можна буде відчути за станом бойового духу і побачити в кожній структурній одиниці армії.
ДЛЯ РОЗДУМІВ
«У новій науці багато парадоксальних концепцій – нематеріальна матерія, стабільна нерівновага, а тепер ще й упорядкований хаос. Ще в стародавній міфології говорилося, що будь-яка система, яка прагне вижити, повинна зберігати в собі потенціал хаосу. Саме ця енергія розчиняє минуле і дарує нове майбутнє» (Margaret J. Wheatley, 2006).
Метеоролог Едвард Лоренц сформулював відомий «ефект метелика»: помах крила метелика в Токіо може викликати торнадо в Техасі. В «Армії колгоспного періоду» такі «помахи» також часто відчутні. Недбале зауваження чи матюки з привселюдним приниженням гідних військових лідерів бидловатим начальником-головою колгоспу зі штабу типового ОТУ на брифінгу з постановки завдань може відгукнутися резонансом по всій армії, перетворюючись у величезне непорозуміння, на усунення якого знадобиться маса сил та енергії. Однак усувати його начальники-колгоспники не будуть, бо то саме ними створена корпоративна культура невігластва, атмосфера бидла, токсичного клімату принижень і погроз.
Багато хто в армії давно зрозумів, що події, які відбуваються на тактичному рівні, можуть раптово розростися і поставити під загрозу життєздатність всіх складових Сил оборони на стратегічному рівні.
Щоб зрозуміти армію як живу соціальну систему, потрібно шукати закономірності, а не окремі інциденти. Варто звертати увагу на будь-який варіант поведінки командирів (начальників) і підлеглих, який мав місце більше одного разу. Для того щоб побачити таку закономірність, варто відійти на крок назад і поглянути на проблему в динаміці та у всій загальній картині взаємозв'язків, впливів та їх наслідків.
Прикладом тут може бути закономірності скоєння в «Армії колгоспного періоду» десятків тисяч СЗЧ, коли її військове керівництво як «їжаки колються але їдять кактус», не бажаючи усунути їх першопричини і передумови. У колгоспі завжди цікаві цифри (показники) а не люди та чинники їх поведінки і вчинків.
ІДЕЇ ТА ВИСНОВКИ ЯК «АРМІЮ КОЛГОСПОНОГО ПЕРІОДУ» ПЕРЕТВОРИТИ НА «АРМІЮ ПЕРІОДУ ВПОРЯДКОВАНОГО ХАОСУ»
1. В армії важливою є не «критична маса» когось чи чогось. Критично важливими є ВЗАЄМОДІЯ і ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ – формальні та неформальні на основі взаємної довіри і поваги. Армію треба сприймати як цілісну живу соціальну систему, а не як «механізм». Однак її перетворили на насильно зігнаний колгосп.
2. Будь-яка система, що прагне вижити, повинна зберігати в собі потенціал хаосу. Однак, коли його генерують токсичні військові посадові особи з «fixed mindset» і добивають мікроменеджментом, коли показники і цифри важливіші за людей, тоді будь-яка соціальна система, а армія одна з таких, – розкладається та гине у внутрішній корозії.
3. Принцип спільного пошуку сенсу успішної діяльності військової організації доводить величезну перевагу людських взаємин порівняно з традиційною ієрархічною пірамідою командирів (начальників).
Якщо особовий склад повністю усунутий від творення сенсів (бо критична маса перебуває в ху@овому колгоспі) а натомість «механістично» насаджуються хибні пропагандистські сенси і заклики, щоб зберегти свою сраку на посаді та штучно сформований імідж за будь-яку ціну: тоді живу систему, якою є армія вбивають зсередини.
Нова роль військового лідера – «порушник рівноваги» у пошуку і творенні нових сенсів, а не «охоронець стабільності і контролю» колгоспної системи військового управління: мікроменеджменити та знімати з посад командирів за ХЗЩО.
4. Роль інформації видно з самого слова in (в) та formation (формування). Його можна трактувати як «надання форми». Інформація – це невидимий гравець, доки він не набуде фізичної форми. Джерело життя живої соціальної системи, якою і є армія – це постійне оновлення інформації (новизна), що втілена (прошита) в структурах. Вони мають свій організаційний інтелект: тобто здатні якнайшвидше обробляти інформацію та ухвалювати ітераційні рішення у різних контекстах (середовищі) війни.
В реальному житті так: окремий індивід без інформації не може брати на себе відповідальність, але людина, яка отримала інформацію, не може її не взяти.
Приклад. Кінцевик системи ситуаційної обізнаності «Дельта» закінчується на рівні бригади. Чому не вище? Очевидно: хто вище в ієрархії «Армії колгоспного періоду», не прагнуть мати достовірну інформацію, для того щоб уникнути відповідальності, коли раптом буде про@об.
Так виходить, що більшість полководців «Армії колгоспного періоду» оперативного і стратегічного рівнів управління стараються якнайшвидше перекласти відповідальність вниз, – до тих, хто володіє інформацією, бо ж в беерці тобі все написано і доведено а «Дельта» – це ж круто, ти все знаєш. Виконуй тоді, що кажуть зверху і відповідай за всі наслідки саме ти.
Наступний крок управління актуальною інформацією в живій соціальній системі – це надання доступу до неї «тут і зараз» на полі бою окремому солдату, що власне вже й робиться визнаними військовими лідерами тактичної ланки без команди зверху. І ця мережева форма на тактичному рівні суперечить історично усталений механістичній військовій ієрархії оперативного і стратегічного рівня. Колгоспні полководці вимагають, що були не горизонтальні «мережі», а вертикальні «вежі» (Ніл Ферґюсон «Площі та вежі», 2018)!
5. Складні природні системи створено за принципом самоподібності: повторення на різних рівнях однієї й тієї самої простої форми або нехитрої формули (дерево, річкова система, кровоносна система людини тощо).
Стрижневі принципи будь-якої військової організаційної структури ми можемо вловити у кожному її елементі, – це поєднання її візії, намірів та цінностей. Це формула сучасного військового лідерства.
Яка візія, наміри і цінності в «Армії колгоспного періоду»? Ви їх знаєте?
Її полководці знають чим одне від іншого відрізняється і як пов’язано в системі військового управління та лідерства?
Моє припущення: а нахіба їм знати? Вони вже й так полководці!
6. Віктор Франкл сказав, що найсильніша мотивація у житті – не отримати задоволення чи уникнути болю, а скоріше побачити сенс.
Коли визнаний військовий лідер підтримує людей, що слідують за ним свідомо у пошуках глибшого сенсу подій спільно пережитих на війні, – вони інстинктивно йдуть за ним. Люди дорожать тим військовим лідером, який допомагає їм знайти у служінні нації глибинне значення.
7. Сучасний світ знає, як організувати себе без жорстких наказів, контролю та харизми. Всюди життя організовується у мережі взаємозв’язків і найсильніші з них – неформальні. Самоорганізація пробуджує творчість і призводить до конструктивних результатів, допомагаючи створювати сильні системи, які вміють пристосовуватися до будь-якого контексту (середовища).
Все це притаманно й армії як соціальній живій системі. І це об’єктивна реальність незалежна від розуміння чи рішень або бездіяльності будь-яких полководців, будь-якого періоду розвитку нашої армії.
У цьому світі базовими будівельними цеглинами є ВІДНОСИНИ, а не індивідууми. Ніщо не існує саме собою, всі ми – «пучки потенціалів» (Margaret J. Wheatley, 2006).
8. При впровадженні змін більшість командирів (начальників) «Армії колгоспного періоду» роблять одну і ту ж помилку (наступають на граблі): розділяють структури на частини (начебто розбирають механізм), заглиблюються в деталі і віддаляються від розуміння живої соціальної організації як єдиного цілого.
Щоб усвідомити армію як цілісну систему, недостатньо одного лише аналітичного мислення. Потрібен командний (колегіальний) пошук образів, слів, метафор, символів, які допоможуть зрозуміти і пояснити корпоративну культуру армії в цілому. Для цього потрібна інтуїція, справжні цінності та чесноти. Критичне завдання – пробудити наші почуття, а не тільки «сіру речовину».
Ще один важливий принцип змін полягає в тому, що будь-яка військова організаційна структура (підрозділ) буде змінюватися тоді, якщо вважатиме зміни способом зберегти, посилити і розвинути себе. Інакше зміни обмежаться лише нудними тригодинними нарадами робочих груп в МО та ГШ (ОСУВ, ОТУ, АК) щодо «вдосконалення досконалості».
Першочергове завдання військового лідера будь-якого рівня військового управління – виявити, що важливо для окремого військовослужбовця та боєздатної команди, а не як зробити аби що, щоб тільки не в...є...ли.
І якщо військовому лідеру вдається створити спільну мрію, то з членами його команди починають відбуватися дива. Від закритості і неприязні вони переходять до проактивних дій.
«Ми повинні виявляти набагато більше цікавості до подій, які щойно відбулись. Теперішній світ переповнений різноманітною інформацією про нас і оточення. Але більша частина цих важливих знань залишається незатребуваною, оскільки ми занадто багато думаємо про те, яким хочемо бачити світ» (Margaret J. Wheatley, 2006).
Однак в «Армії колгоспного типу» поглинуті думками лише про те, що подумає про них старший начальник або політичний офіс.
ГОЛОВНІ ІДЕЇ ДЛЯ ВИЗНАНИХ І ПРИТОМНИХ ВІЙСЬКОВИХ ЛІДЕРІВ
1. Наголос на діалектиці моральних та національних цінностей, сенсів, взаємодії і взаємних зв’язках тих, хто поруч. Армія – це живий організм а не механізм.
2. Спільна участь в управлінні та лідерстві набагато ефективніша, ніж тотальний примус і контроль зверху до низу.
3. Завдання військового лідера заповнювати простір інформацією, навіщо, куди і за якими принципами рухається його структура (підрозділ).
4. Те, що здається хаосом, може бути джерелом нового порядку.
5. Зростання виникає внаслідок втрати рівноваги. Не бійтеся її втратити.
ПРИНЦИПИ ВІЙСЬКОВОГО ЛІДЕРСТВА МАЙБУТНЬОЇ «АРМІЇ ПЕРІОДУ ВПОРЯДКОВАНОГО ХАОСУ»
1. Поєднати світ видимих предметів (манера поведінки, спілкування, мовлення, процедури управління, гасла, девізи, символіка, репутація, імідж тощо) корпоративної культури ЗСУ зі світом невидимих взаємин (цінності, етос, що виражені у словах, діях і вчинках; лідерство на основі довіри і поваги; переконання, звичаї, традиції, герої, легенди тощо).
2. Розвивати гнучкість інтелекту військових лідерів та їх послідовників, щоб визначати майбутнє армії за допомогою формування і підтримання позитивної морально-психологічної атмосфери сьогодні.
3. Створювати цілісність військової організаційної структури, використовуючи не жорсткий контроль, а ідеї, візію, цінності та культуру.
4. Поширювати актуальну і цілісну інформацію та випромінювати у всіх напрямках узгоджені повідомлення для особового складу.
5. Шукати інформацію, яка порушує рівновагу, щоб відкрити нові можливості для зростання.
6. Забезпечувати широкий доступ до актуальної інформації та послаблювати контроль, який обмежує її потоки до особового складу.
7. Шукати закономірності того, що відбувається в організаційній структурі (підрозділі), а не в окремих ситуаціях та інцидентах. Дивитися на проблему в динаміці і порівнянні того, що було колись, що є зараз і що потрібно робити для кращого майбутнього.
8. Давати чітке уявлення про сенси військової організаційної структури (підрозділу), а не лише вказувати, що і коли потрібно робити.
9. Постійно розвивати як критичне мислення, так й інтуїцію. Шукати образи та метафори для створення цілісного уявлення про діяльність військової організаційної структури (підрозділу).
10. Не боятися змін. Не боятися військових начальників-колгоспників. Створювати зі своїми послідовниками спільну мрію та заохочувати їх проактивні дії.
Впроваджуємо принципи військового лідерства вже зараз, там де ми є, не зважаючи на зусилля і спротив військових керівників-колгоспників, бо наше теперішнє формує наше майбутнє. Інакше за колгоспним періодом буде «голодомор», тотальне знищення армії і… зрештою українців. Вибір очевидний.
P.S.
Мої критичні судження ґрунтуються на ідеях книги Margaret J. Wheatley «Leadership and the New Science: Discovering Order in a Chaotic World» (2006).
Підтримати діяльність ГО "Український центр військового лідерства"
Ми щиро вдячні за Вашу участь та небайдуже ставлення до підтримки ідей військового лідерства в Україні!
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma