Вперше цю тезу «Армія – це зріз суспільства» я почув у 2016 році від знайомого військового, який підписав контракт із ЗСУ і прийшов на кілька днів у відпустку.
На той час ця теза якось і не привернула уваги. Але сьогодні теза «Армія – це зріз суспільства» чомусь викликала внутрішній опір і спонукала до дослідження.
Що викликає заперечення згаданої тези – це початок масштабного вторгнення дикої російської орди в Україну. Пригадаємо.
Кожного вечора очікували на виступ Президента України Володимира Зеленського: «Великий народе великої країни! …Вірте в ЗСУ!»…
І цей вступ важив надзвичайно багато для тих, хто залишився з Україною. Лютий вітер гнав сухе листя порожніми вулицями. Блок-пости. Протитанкові міни на обочинах вулиць. «Їжаки». Зухвалий гуркіт бою, який намагався прорватися вглиб міста. Вдень ми шукали «знаки» на вулицях, а щовечора з ліхтариками піднімалися на дахи будинків в пошуках тих бісових «знаків»…
А вже через тиждень Україна повстала із полум’я війни величною, безстрашною і потужною державою! А українці, немов у казці, з безликих остарбайтерів перетворилися в могутніх титанів…
А над світом полинуло «Ой у лузі червона калина»…
Однак казка тривала недовго. Казка про величну Україну і могутніх українців-титанів почала бліднути вже взимку 2022 року і остаточно розтанула взимку 2023 року…
Щоправда, вже після 07 жовтня 2023 року, коли ізраїльтяни з усього світу летіли на захист своєї Батьківщини, з того ж таки Ізраїлю полетіли мережами інтернету і глузливі повідомлення про українських ухилянтів, які долали Тису і спокійно пили пиво в затишних парках Варшави та Берліну…
Але що було причиною казкового закінчення казки? Причиною казкового закінчення казки був вихід із буковельського підпілля опозиційних партій. І повернення із західних регіонів України вразливої частини суспільства…
Однак – це тільки верхівка айсбергу. Але й тут вже можна зафіксувати відповідь на питання: чи була українська армія зразка 2022 року своєрідним зрізом всього українського суспільства зразка 2022 року?
Однозначно, що ні. Детальне пояснення кожен знайде для себе сам, але остаточна відповідь однозначна: Сили Оборони України зразка 2022 року – це не просто добровольці, а свідома у виконанні своїх конституційних обов’язків по захисту своєї Батьківщини частина українського суспільства.
Ще раз – не все українське суспільство, а тільки свідома частина українського суспільства.
Тобто, теза про «зріз суспільства» є абсолютно хибною для 2022 року.
Тепер пригадаємо 2013 – 2014 роки, коли в Києві вирував Майдан…
Так, в Києві спостерігалися виключно глядачі, які сиділи у затишних кав’ярнях і спокійно спостерігали за кривавими боями майданівців з прихильниками Януковича…
Так само було і в усіх обласних центрах України, крім західних регіонів. Частина активних революціонерів була порівняно невеликою…
Тепер звернемо увагу на місцеву владу по всій території України, яку сьогодні модно називати "регіональною елітою"…
А місцева влада центральних, східних та південних регіонів України терпеливо очікувала фіналу революції в Києві і остерігалася якихось різких рухів у будь-яку сторону…
Це особливо яскраво проявилося в Запоріжжі. Коли запорозька самооборона перестріла біля центрального автовокзалу автомобільну колону проросійських тітушок з Мелітополя… Бійка була по дорослому. А місцева міліція (на той час не поліція, а саме міліція), склавши руки, спокійно спостерігала за побоїщем. Коли гору почала брати запорозька самооборона, то міліція одразу ж почала в’язати проросійських тітушок з Мелітополя…
…2022 рік. Запоріжжя. В перший же день війни успішний бізнесмен одягає військову форму і забирає на фронт свого сина. І без пафосу: «Ти повинен навчитися захищати себе»…
Місцева влада східних і південних регіонів України активно організовує мобілізацію в СОУ і будівництво оборонних споруд. Територіальна оборона займає блок-пости і виловлює російські ДРГ. На фронт, на захист України, ідуть навіть етнічні росіяни із східних і південних регіонів України…
…Тепер переведемо погляд на західні регіони України.
У 2014 році саме місцева влада західних регіонів України відіграла вирішальну роль в організації опору та поваленні режиму регіоналів…
У 2024 році саме в західних регіонах України місцева влада терпеливо очікує фіналу кривавої війни і остерігається якихось різких рухів у будь-яку сторону…
А Ковель, Космач і Дрогобич на найближчі сто років залишаться в історії України як центри опору мобілізації в СОУ під час запеклих і вирішальних боїв за Авдіївку, Харків і за Покровськ…
Висновок.
Ковель і Космач стали заручниками потужної російської пропагандистської машини не тільки тому, що місцеве суспільство виявилося аморфним під час кривавої війни, але й тому, що місцева влада, як організуюча сила місцевої громади, самоусунулася від виконання своїх конституційних обов’язків по захисту держави. І яскравим прикладом в цьому плані є "правова" тяганина в Дрогобичі.
ТЦК, на які була спрямована агресія громадян західних регіонів України, є не тільки мобілізуючою структурою для СОУ, але й конституційною державною установою.
Тобто, удар по ТЦК є одночасно і ударом по державі. По здатності держави захистити своїх громадян від агресії. Ударом по психології воїнів України, які залишаються без ротації та перепочинку між боями. Загостренням протистоянням між військовими та цивільними.
В інформаційній війні росія спрямувала свій удар на діючу владу в Києві, яка є вирішальною та організуючою силою спротиву диким російським ордам. А тому всі наративи про "нелегітимність", про "вибори під час війни", про "диктатуру Зеленського" та подібне є елементами запеклої інформаційної війни, спрямованої на знищення України, як держави.
Але! Незважаючи на психологічні коливання в українському суспільстві, армія продовжує чинити героїчний опір диким російським ордам.
Тобто, армія не є "зрізом українського суспільства", а є вмотивованою, боєздатною і надзвичайно важливою державною структурою.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma