Останнім часом тема війни в українській літературі утворила (і продовжує утворювати) окремий жанр. Але якщо зазвичай це або щоденникова проза, опис військових буднів чи документальне дослідження, то в книжках цього огляду маємо (і ще будемо мати) цілком художні тексти. При цьому мова в деяких з них вже не про «передові» теми, а про погляд збоку, настрої в тилу, психологічне осмислення війни тощо.
Аркадій Бабченко. Війна. – К.: BookChef
Автор цієї збірки нарисів – відомий журналіст, якого недаремно вважають також одним із фундаторів сучасної військової прози. Адже він пройшов дві чеченські кампанії, і добре знає, про що пише. Як військовий кореспондент Аркадій Бабченко працював на фронтах Південної Осетії–2008 і України–2014. Його скупі, а часом і розлогі нотатки - це розповідь про те, як війна калічить долю одних людей і висвітлює кращі риси інших. З одного боку, героїзм ще на розподільчому пункті, коли посилаєш війну і начальство куди подалі, а з другого – рутина військових буднів, в які, наче муха в бурштині чи в багні, в’язнуть всі: і той, що послав, і ті, кого послали. Хай там як, але «Війна» попри свою документальність, ще й, безперечно, художній твір, хоча більшість епізодів справді з життя автора, яке минало під час Чеченської війни.
Анна Шила. Жінка війни. – Х.: Фоліо
Ця книжка - перше в історії України видання, де сьогоднішня війна на Сході розглядається через історії жінок, які рятують людей. Будучи написана на основі інтерв’ю з 25 жінками — парамедиками, волонтерами, журналістами, військовослужбовцями, які вирушили на Схід боронити свою Вітчизну – збірка розповідає про долі героїнь, які допомагають вижити і перемогти. Зокрема про ту, якій казали, що «з таким діагнозом не живуть» і «безплідна на все життя», про яку кажуть, що «не здається, вірить у чудеса і перемагає - молода мама маленького янголятка», і з якої починається ця незвична історія жінок на війні. «Перші поранені. Перші загиблі. Добровольці не розуміли, що відбувалося навколо. Йшла справжня війна, про яку всі знали лише з книжок і художніх фільмів. Ситуація була незрозумілою, але смерть не чекала. Продовжувала зростати кількість поранених і загиблих, тому Яна прийшла до висновку, що потрібно приймати екстрені рішення щодо організації медичної допомоги пораненим бійцям».
Гаська Шиян. За спиною. – Х.: Фабула
Наразі героїня цього роману, 27-річна Марта з маленького містечка, може все – жити на Балі, заощадивши гроші на себе і свого бойфренда Макса, не ходити кілька років на роботу, оскільки заробітки в ІТ-галузі, як відомо, це дозволяють. Дорікати долі за комфорт і добробут не варто, адже мати кинула її заради роботи в Італії, тож нинішнє життя героїні – це така собі успішна компенсація. Утім, не все так просто в стосунках, адже Макс іде служити до війська, і все летить шкереберть. З одного боку, нехай іде. «Та й, зрештою, тут у мене не все так погано, можу розкинутися на все ліжко і нормально висипатися, - міркує ображена героїня. - Не ділити ковдру. Раз ти обрав собі панцирну койку в учебці, чи, ще гірше, нари в бліндажі. Раз тобі це важливіше. Я сама не помічаю, як простягаюся на ліжку зірочкою, і розумію, що зараз зовсім не хочу тут нічиєї присутності». З іншого боку, внутрішній конфлікт, образа, сексуальна фрустрація. Адже їм обом так було добре, а довідка, щоб відмазати від армії, коштує лише півмісячної зарплати, як теревенять хлопці в барі. Як подолати депресію? Яке прийняти рішення? І головне, як не потрапити при цьому в халепу, тікаючи від самої себе?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma