Ситуація в Енергодарі в ніч на 4 березня в черговий раз висвітлила серйозну проблему, яка стоїть перед російськими окупантами. Справа в тому, що місто Енергодар фактично перебувало в тилу російського угрупування, яке діє в Дніпропетровській та Запорізькій областях. Проте місто залишалось під українським контролем.
На цьому прикладі добре видно, що росіяни не можуть забезпечити надійний контроль навіть над тими територіями, які на російських мапах вже пофарбовані в червоний колір та оголошені російськими пропагандистами як «підконтрольні армії РФ».
Якщо ми подивимось на мапу, то побачимо, що армія РФ протягом восьми днів війни просунулась по багатьох напрямках. Проте в більшості випадків ворог не може забезпечити контроль та закріпити за собою місцевість. Цьому сприяють український спротив, особливості терену та дорожнього покриття, нестача сил у противника та незнання ним особливостей місцевості. В тилу ворога залишається чимало населених пунктів, в яких немає його військ. Росіяни переважно зосереджені вздовж доріг та в окремих дорожніх вузлах. В багатьох випадках дороги там вузькі та вже побиті важкою бойовою технікою. Якщо якась машина зламається, то виникає затор. А коли у танків та БМП закінчується пальне, його важко швидко доставити на передову. І не забуваємо про підрозділи ЗСУ та українські ДРГ, які діють у ворожому тилу та нищать російські колони постачання з бензовозів та вантажівок з боєприпасами. В сьогоднішніх умовах кожен знищений ворожий бензовоз вартує як танк.
Це становище одна з причин того, що російська армія зав’язла на Півночі, зокрема на Сумщині та Чернігівщині, блокувавши тамтешні обласні центри, але досі не зібравши достатньо сил для їх рішучого штурму. Це саме стосується і Київщини, де ворог загруз в навколишніх агломераціях, з яких ніяк не може вирватись на оперативний простір, щоб продовжити рух на оточення столиці. Всі його активні дій в цих районах відразу парируються ЗСУ, як наприклад вчора в Гостомелі. Активне просування в напрямку на Харків теж призупинено.
На півдні ситуація трохи складніша, бо там у перші дні вторгнення ворогу вдалося встановити контроль над кількома значними українськими містами – Мелітополь, Генічеськ тощо. Проте навіть в цьому секторі в більшості пунктів про надійний контроль території мова не йде – для цього у росіян немає наразі сил, і купа пунктів їм не підконтрольні. По мірі заглиблення ворога вглиб території України цей стан ще більше посилюється. Що і показала нічна ситуація з Енергодаром. А ті сили, що в них є, зазнають ударів ЗСУ з повітря та землі. Тому і тут темпи просування ворога різко вповільнились.
Тобто про жодне суцільне закріплення та окупацію значної частини української території наразі мова не йде. Недооцінивши сили та засоби ЗСУ та їх волю до боротьби, російська армія, метафорично висловлюючись, нанесла по Україні «удар розчепіреними пальцями». В результаті, контролюють окремі маршрути, відхилення від яких відразу коштує їм значних втрат.
Тому зараз у росіян скрізь спостерігається нестача сил та засобів. За повідомленням Генштабу ЗСУ зі 117 ворожих БТГр армії РФ залишилось не більше 6, які ще не перебувають на території нашої країни. В РФ триває поспішне формування нових з’єднань та активне залучення загонів поліції для дій в Україні. Утім, активного просування на більшості напрямків – немає. І щодня з’являються фото та відео підтвердження знищеної нової ворожої техніки, від танків та БМП до «тунгусок».
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma