Спостерігаючи за скандалом навколо НАБУ та Ольги Комарової я зробив для себе неочікуване відкриття: виявляється, в НАБУ проводять конкурси навіть на посаду заступника начальнику управління зовнішніх комунікацій. Кваліфікаційні вимоги, конкурсна комісія, рада доброчесності – все по повній схемі.
При цьому у жодному – жодному! – державному органі, який нібито відповідає за кібербезпеку усієї країни, ніколи не проводилися конкурсні відбори навіть на найвищі посади. Ні-ко-ли. Навіть думок таких не було. Усі роки просто призначали зручних людей, з якими не стрьомно пилити бабло «на кібербезпеку». І це у найбільш «технологічних» відомствах. Де для працівників «вибивають» особливі надбавки постановами КМУ, щоб залучити хоч трохи кваліфікованих технічних фахівців.
Якби для «керувати технологічним захистом країни» існували хоч якісь відбори, то 90% існуючих «рукамі-водітєлєй» навіть не були б допущені до участі у конкурсі – банально через відсутність базових кваліфікацій. Інші 10% не пройшли б комісію з доброчесності. Точніше, не пройшли б її усі 100% поточного вищого керівного складу, але ж 90% не були допущені, пам’ятаєте?
Не допустили б SMM-хлопчика з мутним минулим онлайн-шахрайства.
Не допустили б чорта, якого у 2015 схопили на отриманні хабаря.
Комісія з доброчесності розсміялася б на кандидата, по якому купа незакритих кримінальних проваджень.
А всі ці люди наразі керують технологічними процесами національного масштабу. Пишуть закони, вигадують та реалізують проекти космічного розмаху та такої ж дурості. Виступають на міжнародних конференціях від імені України, поважно надувають щоки «ми захищаємо країну» - хоча насправді безбожно все просрали і розікрали.
Я не розумію, чому навіть не на найвищі посади в НАБУ призначають за конкурсами з комісіями, а на найвищі посади в Держспецзв’язку, МЦТ, НКЦК – по дзвінку, по м’якості язика, по ступеню обожнювання найвеличнішого?
Кібербезпека менш важлива? Чи її роль дещо перебільшена? Тоді пропоную завалити 3,14здаки усім “кібер-чиновникам” та ввести тотальне ембарго на заявли а-ля «ми вистояли/перемогли у кіберпросторі».
Якби оці просвестіонали керували ЗСУ – вже не було б такої держави як Україна.
Нам усім дуже сильно повезло, що якимось дивним чином керувати ЗСУ призначили професіонала Залужного. Бо інакше лінія фронту проходила б десь по польському кордону. Хоча думаю, те призначення було банально інстинктом самозбереження.
Тому хочу запропонувати запровадити конкурсні засади «як в НАБУ» при призначенні на усі керівні посади в усіх «основних суб’єктах забезпечення кібербезпеки». Щоб не допускати дурнів, рішал, невігласів та інфоциган до складних технологічних питань країни. Звісно, це їх не зупинить (вони дуже ініціативні), але може суттєво зменшити процент відвертих ідіотів та корупціонерів у керівних кріслах.
P.S.: До речі, питання: чому у НАБУ та Міноборони є ради громадського контролю під час війни, а мініцифрі – «не на часі»?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma