Enigma Enigma

Dario

2020-06-21 15:54:40 eye-2 448   — comment 0

Безпека військових у соціальних мережах.

Через гібридну війну, яку ретельно і нахабно веде Росія, українські військові можуть піддаватися психологічному впливу в інтернеті.

Такі вкиди роблять за допомогою спеціальних установок. Наші бійці періодично можуть отримувати повідомлення про те, що “на вас чекають вдома”, що “покиньте позиції”, тобто ті речі, які можуть психологічно на них впливати. Окрім того, обмеження потрібно вводити через те, що можуть зливатися певні стратегічні дані. Людина в армії не може фотографувати свою частину і викладати цю світлину з геолокацією, адже цю інформацію можуть використати проти нашого війська. Це стосується не лише про військових у зоні Операції об’єднаних операцій, а й загалом про усіх в Україні.

У російських спецслужбах пріоритетним завданням номер один є вербування українських військових. Саме через соціальні мережі вони роблять спроби комунікувати з українськими офіцерами.

Російські соціальні мережі в Україні заборонені на державному рівні, але є такі особи, які обходять заборону і на жаль такі особи є і в Збройних Силах України. Російські соцмережі в Україні взагалі не потрібні і керівництво нашої держави прийняло правильне рішення щодо їх заборони.

Якщо наші військові хочуть завершити цю війну, не капітулювати, а перемогти, то їм необхідно свідомо відмовитись не тільки від російських соціальних мереж, а в загальному від усіх соціальних мереж. Тому, що саме у такий спосіб з ними зв‘язуються російські агенти і пропонуючи їм гроші та інші матеріальні блага переконують їх перейти на бік ворога. Саме тому у російсько-українській війні загинуло скільки героїв.

Альтернативним варіантом є відмова від усіх іноземних соціальних мереж і створення єдиної української соціальної мережі. Реєструвати користувачів необхідно тільки ідентифікувавши особу. Так ми уникнемо проблеми з ботофермами і можна буде контролювати інформацію та вилучати фейки. Військовим офіцерам необхідно заборонити користуватись соцмережею, а за порушення жорстоко карати. Тільки так наведемо порядок в інтернеті, а пізніше у свідомості людей.

Питання кібернетичної безпеки військовослужбовців, в т.ч. під час перебування в зонні ООС є врай актуальним Наприклад навіщо турбуватися про якісь там міфічні кіберзагрози під постійним вогнем артилерії противника? Що поганого, коли хлопці користуються Wi-Fi-роутером чи бездротовим модемом для доступу до Інтернету? Що може якийсь вірус на одному комп’ютері в порівнянні з танком противника?

Але поглянемо на це з іншого боку: скільки життів коштуватиме залп «Граду», або ПТКР, наведений на випромінення цього роутера або модема? А які наслідки потягне карта або схема розташування військ, відправлені із «зараженого» комп’ютера, зі зламаної поштової скриньки або взагалі «братським» поштовиком MAIL.RU? Таких прикладів можна наводити десятки, якщо не сотні. На жаль, зазвичай ми сприймаємо тільки видимі загрози, залишаючи без уваги небезпеки віртуальні, тим самим даючи ворогові можливість отримувати цінну інформацію. І як би нам не хотілося це визнавати, та він цією можливістю користується, і користується досить ефективно. Кожен з нас бачив у ЗМІ фото перехоплених документів, розпоряджень чи наказів військового спрямування. Так, оприлюднення саме цих матеріалів мало на меті моральний вплив на солдатів та офіцерів Збройних Сил. Але основна маса зібраної інформації використовується для влаштування засідок та нанесення вогневих ударів. Важко навіть уявити, скільки військовослужбовців віддало життя через невинне повідомлення на кшталт «Сегодня еще в Соледаре, на Попасную не уехали — завтра после обеда выдвигаемся», отримане росіянами з Вайберу, Скайпу та інших месенджерів?

Нижче наведено кілька простих правил, дотримання яких мінімізує ризики витоку інформації та, відповідно, наслідки, які він може спричинити. Виконувати їх нескладно, але вкрай важливо!

Вимкнути геопозиціонування або визначення місцеперебування на всіх пристроях.

Це може бути телефон, планшет, комп’ютер. Сучасний світ — це світ соціальних мереж, у яких кожен хоче похвалитися тим, де він був та що робив. Саме тому деякі програми самостійно вмикають геопозиціонування пристрою і відправляють ці дані в мережу. Але те, що цікаво і корисно в цивільному житті, на війні вкрай небезпечно. Більшість сучасних телефонів при зйомці фотографій самостійно додають дані не тільки про час, дату знімка, але й про розташування найближчої базової станції. Це дає змогу дізнатися, де саме його було зроблено. Тому просто не потрібно публікувати знімки в мережі, принаймні до тих пір, поки ця інформація ще актуальна.

Онови антивірус!

І це обов’язково! Якщо наївно вважати, що комп’ютер, телефон чи планшет нікому не потрібен, або що віруси — це дрібниця, це серйозна помилка. Сучасні шпигунські програми дають змогу не тільки копіювати інформацію з пристрою і передавати противнику, а ще й умикати камеру, записувати звук чи навіть приховано передавати дані про геопозиціонування. Навіть ноутбук, який не використовується для доступу в інтернет у зоні АТО, по приїзді в ППД може зробити неприємний сюрприз, інфікувавши всю мережу військової частини. Можна користуватися лише тими антивірусами, що пройшли експертизу відповідного органу, адже дивно використовувати російський антивірус Касперського у війні з Росією...

Ставити сильні паролі.

Не важливо, чи це пароль розблокування телефону, чи пароль до сторінки в соцмережі. Паролі ламаються, і це не поодинокі випадки. Зламаний/скомпрометований пароль, наприклад, до електронної скриньки дає доступ противнику до профілів у соціальних мережах, блогах та можливість здійснювати їхнє налаштування. У тому числі передачу даних третім особам і ввімкнення геопозиціонування. Щоб цього не трапилося, не використовуйте для пароля дати народження близьких людей, номери телефонів та іншу інформацію, яку можна дізнатися з відкритих джерел. Натомість пароль має складатися з не менш ніж десяти символів, мати цифри і літери та містити хоча б одну велику літеру і спеціальний символ.

Не менш важливо НЕ ставити однакові паролі на різні пристрої чи облікові записи.

Не завантажувати програми та ігри невідомого походження та не переходити за посиланнями на сайти, про які не знаєш.

Ігри та програмне забезпечення можуть бути написані спеціально для шпигування за користувачем. Дозволи на кшталт «передавати дані», які надаються програмам, уже нікого не насторожують. А даремно. Адже надаючи дозвіл невідомому програмному забезпеченню на передачу даних, самостійне ввімкнення GPS або Wi-Fi, ти наражаєш на небезпеку не тільки себе, а й побратимів...

Так, ігри, в яких стріляєш «москалів» або палиш Кремль, не обов’язково написані патріотами. Вони просто розраховані на свою цільову аудиторію.

Мобільний телефон є найпростішим способом отримання розвідінформації у світі сучасних технологій. Завдяки новітнім засобам розвідки можливо дізнатися не тільки місце, з якого ведуться переговори, але і їхній зміст. Те ж саме стосується і використання транкінгових та інших радіостанцій.

Використовуючи будь-які радіовипромінювальні пристрої, військові постійно знаходяться під «прицілом». Отже, невинний дзвінок родині: «В мене все добре, завтра заступаю в наряд по охороні табору.» може через 30 хвилин «викликати» обстріл розташування підрозділу. І тоді не буде «все добре», а, можливо, буде зовсім погано...

Перш за все необхідно розуміти, що деякі компанії (МТС, Life та інші), що надають послуги мобільного зв’язку, повністю або частково належать громадянам сусідньої держави, тому спецслужби Російської Федерації мають вільний доступ до інформації щодо місцезнаходження абонента та змісту переговорів.

По-друге, зміною телефону або SIM-картки, при вибутті в зону ООС, неможливо приховати своє місцезнаходження або переговори. Достатньо однієї вечірньої розмови з рідними чи близькими, прослуханої противником, щоб ідентифікувати військовослужбовця.

Найважливіше, що потрібно пам’ятати, мобільний телефон ПОСТІЙНО надсилає сигнали до базової станції. Це дає змогу «бачити» всі телефони, що знаходяться в зоні її дії. А смартфони, до того ж, самостійно підключаються до Інтернету та передають дані. Отже, про скритність пересування, місцезнаходження базового табору або скупчення військових не може бути й мови. А відтак, здійснити прицільний артобстріл зовсім нескладно.

Для забезпечення власної безпеки слід відмовитися від використання мобільних телефонів у зоні ООС або хоча б обмеж його до мінімуму.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій одним із ключових питань сьогодення залишається забезпечення власної безпеки та безпеки своєї сім’ї, а тим паче в умовах ведення так званої «гібридної війни», в якій пропаганда РФ з повним підпорядкуванням ЗМІ веде інформаційну війну проти України. У багатьох людей навіть не виникає питання, до яких наслідків може призвести, наприклад, розміщення в соціальній мережі інформації про себе та близьких.

У наш час соціальні мережі є найпотужнішим засобом здійснення інформаційного протистояння. Найбільшого розповсюдження серед українців набули Facebook, Twitter, «ВКонтакте» та «Одноклассники». Однак власниками цих Інтернет-ресурсів є громадяни «братського народу», і мабуть, не варто пояснювати, що дані з їх серверів доступні відповідним спецслужбам.

Соціальні мережі надають можливість збору інформації про персональні дані особи без її відома не тільки адміністрацією сайта, але й іншими особами, оскільки відстежити збір відповідної інформації в таких системах неможливо.

Розміщення на своїй сторінці соціальної мережі фотографій у формі зі зброєю або на фоні військової техніки, надання інформації про місце своєї дислокації навіть одним солдатом може призвести до втрати цілого підрозділу.

Крім того, небажане розповсюдження персональної інформації ефективно використовується для створення бази даних «карателів». Всім відомий сайт «Трибунал», де сепаратисти виклали інформацію з особистими даними військовослужбовців Збройних Сил України, що надає можливість ворогу здійснювати тиск на військовослужбовців та їх рідних.

Нижче наведено елементарні правила поведінки при користуванні соціальними мережами.

Не надавати інформацію про себе та своїх рідних і близьких.

Це може не тільки ідентифікувати як військовослужбовця або вказувати на його причетність до певного підрозділу, але й наразити на небезпеку близьких людей. Ці дані передаються терористам у тил, і невідомо, чим вони не погребують наступного разу...

Обмежити коло знайомств у мережі та приховати свою причетність до служби у війську.

Коли на сторінку надсилається запит товаришувати, не потрібно приймати у «друзі» тих людей (користувачів мережі), з якими не знайомий особисто. Це можуть бути фейкові (несправжні) акаунти прокремлівських «тролів» для збору інформації.

Не розміщувати на своїй сторінці фото-, відеоматеріали.

Це не тільки видає військового як учасника ООС, але і дає інформацію про склад, стан, місцеперебування та переміщення його підрозділу (фото на фоні військової техніки, позицій, з товаришами по службі, відео, де можна почути команди, сигнали та звуки техніки, що рухається).

Дотримуватися цих правил нелегко, вони напружують і створюють дискомфорт у спілкуванні з рідними. Проте найважливіше, що ці правила допоможуть повернутися додому.

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma