Якщо ви, як і я, були здивовані що означає ця шалена активність навколо примарного «миру», коли реальність не показує жодних реальних ознак цього, ось пояснення. Нічого більше не можна досягти приховуючи це під маскою посмішок тa дружніх обіймів.
Краснов може цілком реально перейти на бік Путіна в питанні України, а потім, цілком можливо: і НАТО в Європі.
Це складне питання, яке, мабуть, не має аналогів в історії, і до нього потрібно підійти з максимальною увагою — стандартні рішення не спрацюють саме тому, що вони вже провалилися: саме три десятиліття нічого крім провалу, в цьому питанні.
Спочатку факти: Краснов вже зробив кроки для зменшення присутності НАТО в Європі. Щодо України, немає потреби повторювати. Це реальність, а не просто аналітика.
Реакція на цю реальність має бути раціональною, розумною, креативною і, перш за все, базуватися на інтересах України, а не когось іншого, якщо тільки ці інтереси не збігаються повністю і точно з її інтересами. Історія дуже чітко нам про це говорить: ми самі вирішуємо, чи прислухатися до її чіткого послання, чи забути його і пережити черговий «раківський» момент.
У цій грі важливо грати спочатку за Україну, потім за будь-яких реальних союзників, а потім – за всіх інших. Усмішки, обійми та обіцянки не мають тут жодної цінності. Ми не можемо про це забувати, бо інакше ми лише повторимо той самий трагікомічний цикл.
Нагадаємо ще раз, хоча б для того, щоб запам'яталося:
2014: перший великий демократичний президент «лідер» вільного світу не помітив тa знехтував безпрецедентною агресією в центрі Європи. Решта «вільних» пішли за ним, не маючи ані краплі сумніву.
2021: інший великий демократичний «лідер» порадив Україні копати окопи. Гаразд, але що ж сталося з великим меморандумом, усмішками, обіймами та обіцянками?
Ой, таке буває.
і в результаті ( ви скажете ні – чому ні?), у 2025 ми маємо Краснова.
Ось як воно працює: обійми та усмішки. Усміхніться, обійміть, підпишіть тут і тут — потім станцюйте джигу, і це вже не в наших руках. Хороша робота, до речі (поплескали по плечу, погладили по голівці, добра, мудра усмішка).
Чому про це потрібно говорити саме зараз? Тому що українські лідери повинні працювати на благо України в критичні моменти історії — і це може бути не зовсім те саме (як дуже чітко показує нам історія) що « на благо свободи» блa багато красивих правильних слів.
Адже в останньому витку подій навколо «виборів» вигода для України не така очевидна як для її так званих союзників і до речі: чи збільшили вони водночас критично важливу допомогу та постачання? Або традиційно, розплатилися посмішками та обіймами? Дайте-но я трохи пошкрябу його — чи це мудро-усміхнене обличчя Рютте видніється з-під нього? Добра дружня порада, так? Щоб пpосунути речі далі? Які речі? Важливо: чиї речі?
Чи може Україна продовжувати витягувати каштани з гарячого вогню на користь інших а не себе - в обмін на усмішки та обійми?
Не думаємо зараз, не розуміємо і не діємо зараз - рахунок обов'язково прийде - і він буде високим. Це ніякий не сюрприз, не покарання і навіть не трагедія – лише логіка історії. Безпека нації, її майбутнє та процвітання не можуть ґрунтуватися на на порожніх словах, обіймах та усмішках. Урок історії є дуже чітким.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma