Як всім відомо, величне місто Лисичанськ розташоване на не менш величних дев’яти пагорбах. Таким чином справжні лисичани – це лише ті, хто народжений на високогір’ї. Бо низини у нас традиційно заселювалися понаїхами. Мешканці околиць з повагою, кілька разів озирнувшися, називають лисичан «горцями», бо їм, рівнинним, навряд чи коли досягти тієї життєвої наснаги, гордісті та честі, що присутні саме справжнім (!!!) лисичанам. Тож з огляду на все це і як типовий продукт величної лисичанської культури, як представник волелюбного лисичанського народу, я не міг не зацікавитись іншим великим народом, який прославив себе у віках та по всіх землях нашої планети, а саме – шотландцями.
Що знає пересічний громадянин України про Шотландію та шотландців? Хіба що те, що там чоловіки вдягають щось типу спідниць, що шотландці полюбляють грати на волинках, що шотландці давали просратися всім, хто на них нападав. І те, що свого часу Шотландія фактично втратила незалежність, було не стільки військовою невдачею, скільки династичними вихилясами десь там у верхах. Проте досі коронація британських монархів відбувається на тронному камені прадавніх шотландських королів. І це вже показник того, як Шотландія поставила себе в складі Британської імперії!
Втім, лисичани (бо ми теж горці) знали і те, що шотландці живуть у клановому суспільстві, де представник свого клану – твій друг, товариш і брат. А всі інші клани – бувають дружні, нейтральні або ворожі. Ворожих, доречі, більше. Все це нам було знайоме з давніх давен, бо щось подібне кланам шотландських хайлендерів існувало і у нас. Достатньо згадати славні клани кіровчан, кірпічан, розбитнян, тупичан, деківців та інші. І треба було чітко знати – хто з ким дружить, хто з ким ворогує і у яких відносинах твій клан до кожного з інших кланів. Лисичанськ пам’ятає великі битви, що відбувалися з різних причин, але головною з тих причин була помста за відпизжених десь по бєспрєдєлу членів клану. Тож нам шотландці були більш зрозумілі, аніж пересічним мешканцям рівнин.
Якщо ж взяти до уваги той факт, що на просторах метрополії великої Лисичанської імперії доволі часто зустрічаються кельтські топоніми та гідроніми, можна бути певними, що є й давня спорідненість між сучасними шотландцями-горцями та горцями-лисичанами.
Нажаль, лисичани не спромоглися для своїх кланів створити такі ж колоритні знаки розрізнення, як то зробили шотландці з різними малюнками тартану. І свого національного одягу лисичани, нажаль, не створили. Я думаю, що це з причини захоплення лисичанами традиційними лисичанськими напоями – лисичанським пивом (найкращим у Всесвіті) та хоумвіскі.
Тож, брати та сестри, великий лисичанський народе! Пора вже відродити величну лисичанську культуру в повній мірі. Подивіться на гордих та волелюбних шотландців!
А ще нас, лисичан, з шотландцями об’єднує такий на перший погляд непомітний факт: в Британській імперії (та й по всьому світові) дуже великий відсоток шотландців, які досягли високих посад. Те ж саме і з лисичанами – до якої далини не поїдеш, хоча би й на край Метагалактики, завжди знайдеться наш земляк, який допоможе, якщо в цьому стане потреба.
З огляду на все вище наведене, хочу запропонувати створення лисичансько-шотландського землячества, яке ще вище підняло би величні досягнення двох братніх народів та було би взірцем для рівнинного населення як земної кулі, так і Всесвіту в цілому.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma