Сьогодні й досі дехто сумує за радянським минулим, зокрема за «щасливим радянським дитинством», одним з атрибутів якого стала піонерська організація і піонерський галстук. Ось тільки мало хто знає, що все це було запозичене комуністами у такого ненависного їм капіталістичного Заходу, а точніше у скаутів.
Скаутський рух (від англ. scout, що означає «розвідник») - всесвітній юнацький рух, що займається фізичним, духовним і розумовим розвитком молодих людей з метою, щоб молодь могла зайняти конструктивне місце в суспільстві. Скаути існували і в дореволюційній Росії.
Після жовтневого перевороту у більшовиків з'явилася потреба у створенні власної, комуністичної організації для роботи з дітьми. Ідея була сформульована Н. Крупською, яка в листопаді 1921 року кілька разів у різних місцях виступила з доповіддю «О бойскаутизме» (доповідь була незабаром опублікована брошурою під назвою «РКСМ и бойскаутизм»), в якій запропонувала комсомолу взяти на озброєння скаутські методи і створити дитячу організацію, «скаутскую по форме и коммунистическую по содержанию».
Керівники комсомолу, які вкрай негативно ставилися до скаутизму, спочатку сприйняли цю ідею насторожено. Однак після виступу Крупської на бюро ЦК РКСМ під час обговорення питання «о применении скаутизма для воспитания рабочей молодежи и детей» була створена спеціальна комісія. Комісії була представлена докладна доповідь педагога-новатора і видного діяча скаутського руху в Росії І. Жукова. Щодо доповіді було прийняте позитивне рішення і почалися пошуки конкретних організаційних форм. На початку 1922 року була висунута ідея про застосування скаутських методів не серед комсомольців, а серед дітей та створення дитячого комуністичного руху.
Жуков запропонував для нової організації назву «піонери», запозичену зі скаутської практики (від англ. pioneer, що означало «першопроходець»). Символи піонерської організації являли собою дещо змінену скаутську символіку: червоний галстук (замість зеленого), біла (замість зеленої) блуза, скаутський девіз «Будь готовий!» і скаутська ж відповідь на нього «Завжди готовий!». Від скаутизму в піонерській організації збереглися також ігрові форми виховальної роботи з дітьми, організація дітей по загонах, інститут вожатих, збори біля багаття, елементи символіки. Так, наприклад, три пелюстки лілії скаутського значка в піонерському значку замінили три язики полум'я від багаття, три кінця піонерського галстука, що став червоним, тепер мали означати три покоління: піонерів, комсомольців і комуністів.
На початку лютого 1922 року бюро ЦК РКСМ розіслало місцевим організаціям циркулярного листа про створення дитячих груп при комсомольських осередках. 4 лютого відповідне рішення було прийнято Московським комітетом РКСМ.
13 лютого колишній скаут-майстер і член РКСМ, 19-річний Михайло Стремянніков, зорганізував загін «юних піонерів» у школі фабрично-заводського учнівства (фабзавуч) при колишній друкарні на Красній Пресні. Ця група зазвичай вважається першим піонерським загоном. При тій же друкарні Стремянніков у квітні почав видавати піонерський журнал «Барабан», а згодом став першим редактором газети «Піонерська правда». У березні при ЦК РКСМ було створено тимчасове бюро із завданням розробити статут, який і був представлений у травні 2-й Всеросійській конференції ВЛКСМ.
19 травня 1922 року 2-га Всеросійська конференція комсомолу ухвалила рішення про створення піонерських загонів. У схваленій резолюції говорилося: «Принимая во внимание настоятельную необходимость самоорганизации пролетарских детей, Всероссийская конференция поручает ЦК разработать вопрос о детском движении и применении в нем реорганизованной системы «скаутинг». Учитывая опыт Московской организации, Конференция поставляет распространить этот опыт на тех же основаниях на другие организации РКСМ под руководством ЦК». З тих пір цей день вважається днем народження піонерської організації.
Протягом 1922 року виникають піонерські загони в цілому ряді міст і селищ Росії. В грудні перші піонерські осередки з'явилися в Петрограді. Причому чотири перших загони були створені зі скаутського Російського загону юних розвідників.
V Всеросійський з'їзд РКСМ постановив об'єднати усі піонерські загони в дитячу комуністичну організацію «Юні піонери імені Спартака». 21 січня 1924 року, в день смерті Леніна, рішенням ЦК РКСМ організації було присвоєно ім'я Леніна, а в березні 1926 року встановлено офіційну назву - Всесоюзна піонерська організація імені В. І. Леніна.
Одночасно зі створенням перших піонерських загонів радянська влада почала здійснювати переслідування скаутів, що не увійшли до піонерської організації. Взимку 1921-1922 року більшовики повели рішучий наступ на скаутизм. Скаутизм був оголошений буржуазним, контрреволюційним і монархічним рухом; членів скаутських організацій переслідували, зі скаутів зривали символіку, їх «проробляли» на зборах.
При цьому юні піонери надавали старшим товаришам активну допомогу в цьому цькуванні. Почали широко використовуватися методи доносів, що стали потім традиційними. Так, у лютому 1923 року в піонерському журналі «Барабан» з'явилася наступна замітка під назвою «Чудеса животного мира», присвячена розгрому скаутських організацій, в якій, між іншим, говорилося: «В последнее время в Москве и ее окрестностях стало появляться на свет божий большое количество животных, относящихся к роду скаутов, семейству пресмыкающихся. Зоологическим отделом ОГПУ предпринята экскурсия по городу Москве и ее окрестностям для пополнения своих коллекций. Между прочим, редчайшие экземпляры указаны краснопресненскими ребятами. В добрый час!».
Було навіть створено громадський рух: «Бей скаутов!». Видатні діячі російського скаутизму піддавалися репресіям. Ось так, народжена зі скаутського руху, ленінська піонерія віддячила своїм попередникам.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma