Останнім часом в соцмережах стало модним шпетити російських пропагандистів та згадувати російські владні структури незлим тихим словом. А дарма. Як на мене, то саме з цим контингентом треба бути дуже обережним.
Більше того, вони всі заслуговують на відзнаки від ЗСУ та від Президента України. Бо кожен із них, і російська влада, і пропагандисти, і шалені російські націоналісти зробили максимальний вклад, аби історія зробила остаточний крок через точку неповернення. Аби росія рухнула в глибоку економічну та демографічну кризу на найближчі 50 (п’ятдесят) років і дала час Україні для зміцнення та пошуку ефективних засобів для захисту від будь-якої агресії.
Чому?
Давайте розберемося.
Володимир Соловйов став уже символом російської пропаганди. …Тепер давайте поглянемо на тильну сторону медальки.
Для початку згадаємо події річної давнини, коли російська армія зробила «жест доброї волі» з північних регіонів України та з-під Києва. Після «жесту» була пауза у військових діях зі сторони росії. Невелика, але була… Потім почалися жорстокі бої на сході України…
Давайте прикинемо, що могло бути, аби російська верхівка проявила здоровий глузд і …не продовжувала б далі бойові дії, а після паузи одразу ж згорнула своє так зване «сво»? Зробила прискіпливий аудит своїх підприємств військового комплексу і, водночас, втягнула б Україну в затяжні «мирні» переговори?
Тепер пригадаємо ситуацію навколо України. На той час допомога ЗСУ зброєю від європейських партнерів дуже нагадувала лікування важкохворого – чайна ложка пектусіну один раз в неділю. Розмови про ленд-ліз також велися в тому ж напрямку: от коли хворий почне одужувати, то отримає ліки.
Цивілізований світ на той час дуже боявся ядерної довбні, якою розмахувала росія, отож обережні рухи наших партнерів можна зрозуміти.
Пам’ятається, Макрон довго не втрачав надію вмовити путіна і ось (прикинемо такий варіант) російська владна верхівка після «жесту доброї волі» іде назустріч Макрону, а заодно путін підбадьорює на активні «миротворчі» дії всіх своїх європейських та американських прибічників.
Як з’ясувалося з подальшим розвитком реальних подій, в росії було досить союзників (і впливових союзників) серед європейського та американського політичного істеблішменту. Та й Шольц навряд чи зумів би переконати Бундестаг на допомогу Україні. Бо, крім страху, на той час були ще дуже сильними бізнесові надії…
Після такого ходу кремля Борису Джонсону залишалося б тільки передзвонити Президенту Зеленському: «Ну шо, Володья, тримайся». А європейський та американський політикум полегшено зітхнув би – справу зроблено, можна знову зайнятися енергетичним дуже прибутковим бізнесом в купі з миротворчими акціями та «боротьбою з глобальним потеплінням»…
А що після такого ходу кремля відбувалося б у нас, в Україні?
Правильно! Український політикум обрушився б на Президента Зеленського з усіма можливими звинуваченнями, впритул до того, що «він сам винен у війні, бо роздратував путіна, а треба було…, а от ми…». А попереду тріумфально шествувала б відома нам сьогодні політична сила… А потім були б виборчі кампанії з гречкою та «півнячими боями» на різноманітних ток-шоу… І ми гризли б одне одному горлянки… І все це шоу, з неслабими масовими розборками, які підігрівалися б ззовні, в які затягувалися б і ветерани війни, розтягнулося б років на п’ять…
…Максимум через 5 років росія знову обрушилася б на Україну. Бо «позор всегда смывается только вражеской кровью».
Але це вже була б зовсім інша російська армія, добре підготовлена з урахуванням досвіду бойових дій під час зими-весни 22-го. Добротно переоснащена найновішою зброєю, бо на фоні політичної гризні в Україні про санкції тихо забули б і європейці, і американці. З добре підготовленим військовим промисловим комплексом на випадок затяжної війни… І Білорусь навряд чи стояла б вже осторонь…
І це – не хвороблива уява диванного експерта. Це – логічний хід після невдалої військової кампанії. Інша справа, що…
Інша справа, що після «жеста доброй волі», після втечі російської армії з північних регіонів України, Володимир Соловйов знайшов Якуба Кедмі і той, здіймаючи кулачки до неба, почав репетувати: «Россия не имеет права проиграть!». І росія здуру його почула…
«Коли Господь хоче покарати, то спочатку відбирає розум!».
Бог любить Україну!
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma