Це продовження дискусії про те якими є основи української перемоги що зміцнять і зроблять її впевненою та визначеною.
Але зараз, у ці вирішальні дні, немає ні часу ні місця для узагальнень, промов, статей та філософії. Настав час досягати результатів. Тільки результати: сьогодні і зараз, матимуть значення в майбутньому де перемога України стане реальністю, вписаною в її історію. На цьому етапі можливі й інші варіанти майбутнього, але я не говоритиму про про них тут.
Тут ми поговоримо про конкретні, вимірювані речі, які можна побачити і помацати. Для справ, ресурсів і питань, які мають вирішальне значення для перемоги, сьогодні можливі лише три рівні:
"Добре"; "Задовільно"; тa: "Незадовільно (провал)".
Сьогодні суспільство, громадяни мають повне право знати, в якому стані перебуває критичний потенціал перемоги в їхній країні. Не з промов, а в реальності.
Сьогодні, це необхідно для перемоги: одна з або головна з її необхідних основ. Суспільство, якщо воно хоче, нi, вимагає перемоги має запевнити, що воно по-перше, знає реальну ситуацію, а по-друге, може привести її до того що необхідно для перемоги. Більше нікому.
І ще раз мушу звернути увагу на факт, випробуваний і перевірений не раз в історії що служби і відомства з глибоким корінням у совку, які успадкували звідти форми, традиції та практики і т.д. не можуть гарантувати Україні її перемогу.
Сьогодні це може зробити тільки саме українське суспільство.
Майбутнє і перемога належить Україні, її народу і громадянам. Або ж воно може належати її кабінетам і бюрократам. З історії яку ми знаємо, добре видно що це не одне й те саме. Тільки народ України може забезпечити перемогу тa процвітаюче європейське майбутнє своєї країни.
Тепер про конкретне.
"Добре": означає що всі кому потрібно мають все що потрібно, із заданого питання або напряму, з можливими рідкісними винятками.
Суспільство працює над: 1) усуненням останніх проблем; 2) забезпеченням того, щоб статус міг бути гарантований завтра, і, що важливо, 3) загляданням на один і два кроки вперед, щоб забезпечити поліпшення стану в майбутньому. Оскільки ворог робить це постійно, у них немає вибору: сьогодні на кону стоїть їхнє виживання.
"Задовільно": більшість, звичайний і нормальний випадок це ті, кому потрібно, мають все, що потрібно.
Суспільство працює над: 1) підняттям стану до рівня "Добре"; 2) усуненням недоліків та проблем; 3) загляданням на один і два кроки вперед, щоб забезпечити поліпшення стану в майбутньому. Оскільки ворог робить це постійно, у них немає вибору: сьогодні на кону стоїть їхнє виживання.
"Незадовільно (провал)": значна частина тих кому потрібно НЕ мають всього що потрібно, по конкретному розділу/питанню. Тобто: неприйнятно; провал критичного напряму. Pеальний ризик та загроза перемозі. Суспільство повинне втрутитися негайно та змінити положення щоб забезпечити вcе що необхідно для перемоги.
Зрозуміло? Поїхали:
1. Безпілотники та обладнання для боротьби з безпілотниками: Добре, Задовільно чи Провал?
Ми повинні знати і повинні забезпечити єдину умову яка веде до перемоги. Розмови цього не зроблять: тільки реальність тa результати.
2. Критично важливі речі: їжа, одяг, медикаменти: Добре, Задовільно чи Провал?
3. Критично важлива підтримка за лінією фронту: виробництво, ремонт, захист критично важливих центрів.
Наступні два пункти більш чутливі: комплектація армії; та військове постачання. До них треба підходити обережніше щоб не дати перевагу ворогові. Але рішення має бути знайдено. Суспільство має знати, і за потреби, зробити і створити все необхідне для перемоги; і, при необхідності, прибрати все що їй заважає; затримує тa блокує. Очевидно?
Зрозуміліше? Пишемо далі: це суспільство пише історію своєї перемоги та майбутнє. Не словами: результатами та кроками по реальності; землі України. Словами та промовами це написати не вийде, і ще раз.
І на завершення: чому невизначеність, ?
Я буду відкритим і розповідатиму виходячи з того що бачу, розумію і думаю. Це не означає що це правильно і так має бути. Але сьогодні у мене немає впевненості що адміністрації, офіси та служби які побудовані на совку і успадковані від нього забезпечать Україні перемогу.
Сьогодні я бачу що справа не в тому що вони не можуть, намагаються з усіх сил або просто, але у них не виходить, що теж неприйнятно: підлий ворог не прийме жодних виправдань; вони не тільки ізольовані від реалій війни і, здається, іноді не помічають її. Але я бачу що деякі з них наполягають, виставляють перед суспільством свій привілей, своє право не бачити її і продовжувати робити те що вони робили завжди, не зважаючи на те, як це вплине, чи не вплине, на перемогу і майбутнє країни. Вони впевнені що мають владу і силу показати суспільству що воно і його перемога будуть для них і завдяки їм, а не навпаки. Сьогодні вони знову набирають впевненості, і зухвалості.
Якщо зовсім коротко: між совком та європейською вільною та процвітаючою Україною внаслідок цієї війни за незалежність стояти залишиться лише однe. Совок не виграє Україні цієї війни. Вибачте, але я в це не вірю.
Зробити цей вибір можна не тільки виконанням вимог і узгодженням актів, а а також, і головне: позбавленням від совка в реальності та дійсності життя країни. Інших шляхів туди немає.
Сьогодні, це ще не впевненість, а: питання. І відповісти на нього можуть не адміністрації та офіси, а: люди, громадяни.
Далі буде.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma