Це можна чути в неясних промовах і чергах. Це природно й логічно в ситуаціях невизначеності та тривалої, серйозної загрози. І як завжди в довгій і важкій історії Укріани, надіям на здійснення вікової мрії про власну націю дивом, однією дією, натиском - чи то фізіономією, призначено поступово розчинитися в реальності - якщо не провалитися швидко й рішуче.
Якщо підсумовувати відразу й коротко: перемога над спадковим ворогом, незалежність та процвітання через губи, щоки та фізіономію? – ні, не буває.
Не буде. Буде: тому що може бути тільки щось ще, інше і гадати не треба, бо саме так воно виходило в Україні завжди. Креативні непрямі шляхи, надії та очікування - і відсутність реальної, впевненої незалежності. В Україні вони йдуть пліч-о-пліч, століттями вже і поки що, завжди. Помітили такий збіг?
У цьому конкретному випадку причин дві.
Одна, основна і головна в тому, що ви вже вирішили і прийняли що самим вам, своїм розумом, волею тa силою задачу не подужати і треба покладати надії на когось, або на щось, і так далі. I це вже фора ворогові: великий, серйозний подарунок йому. Чи можна давати подарунки цьому ворогові? Чи варто спробувати, і ще разок?
Ось мій варіант відповідi, приблизно: " ".
Думати тa вирішувати тобі, Україно. Немає нічого: жодного чого ти не знаєш aбo не випробувала з цього питання.
Друга це звичайно сподіватися і надії в такому питанні на рішення самозакоханого популіста це не більш надійно ніж грати в рулетку. Причому навіть якщо вам пощастило виграти, то не зовсім зрозуміло що. Бо його рішення може змінитися на циферблаті годинника і без жодних пояснень.
Ворог про це, звичайно ж, знає. І тому, з цієї причини він не чекає і сподівається, але й закладає основи та прикладає зусилля. Не розмовами, губами, щоками та зустрічами на рівнях: реальністю. Є різниця.
Продовженням натиску який, судячи за фактами України поки не вдається зупинити тa стримувати, ворог говорить популісту ясно: тобі вигідніше, для твоєї популярності та іміджу, піти на угоду зі мною коштом тієї України, і що вона для тебе значить узагалі? Бачиш, це реальність. Підемо зі мною.
Що обере популіст? Легкий спосіб підняти свій рейтинг швидким виконанням обіцянки? Або важкий та складний шлях захисника вільного світу?
Хто це знає? Ви можете сказати? Може щоки аналітиків та/або послів додадуть мудрості? Ось на цю основу ви поставили б незалежність, своє майбутнє та поколінь. Питання: чого вона коштувала б і скільки б протрималася, на такій основі?
Чудес тут все ж таки не буде бо їх немає: немає у Часу такої чарівної криниці звідки беруться та даруються зі щедрого мішка, нації та незалежності. Мріяти та дрімати - або будувати та виковувати свою незалежність за будь-яких зовнішніх обставин - це рішення, праця та боротьба, що творять націю чи лишають її у сфері мрій та сподівань. Це саме рішення Укріана має прийняти на черговому повороті історії.
А адміністраціям України залишається нагадати: у вирішальні поворотні дні й періоди історії відповідальність за рішення пишеться не словами в промовах і телику, а результатами в історії. Ніяк, ніякими креативними фокусами їх не можна змішати та намалювати так що вийде одне й те саме. Різниця є і вона в результатах. На них ґрунтуватиметься майбутнє нації. Не на словах у повітрі чи на папері.
А що хтось тут ще наївний?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma