Новий виток конфлікту в Нагірному Карабасі, який знову активізувався кілька тижнів тому, суттєво відрізняється від попередніх бойових дій, що тривають тут з кінця 90-х років минулого століття. Передаючи щодня інформацію про хід бойових дій Азербайджан звітує про знищення значної кількості вірменських артилерійських установок, РСЗО, систем ППО і іншої військової техніки, особливо танків. Міноборони Вірменії теж рапортує про власні масштабні успіхи.
Кожна зі сторін в якості підтвердження демонструє відеоматеріали. Звичайно, що усі ці відомості дещо завищені у кожної зі сторін. Проте вже очевидно, що в цій війні особливу, навіть домінуючу роль відіграє нове сучасне озброєння, яке дедалі більше виходить на провідні позиції у веденні бойових дій. Мова йде про безпілотні літальні апарати - БПЛА. Саме вони почали визначати нову стратегію і тактику збройного протистояння на театрах бойових дій. Виходячи з цього, можна сміливо заявляти, що зараз на прикладі конфлікту в Карабасі формується щось на кшталт «воєн майбутнього», коли в бій ідуть машини, якими керують на певній відстані.
БПЛА пишуть нові правила війни в Карабасі.
Війна за Нагірний Карабах наочно продемонструвала ефективність застосування БПЛА у бойових діях. Безпілотники й раніше досить успішно використовувалися в ході інших сучасних збройних конфліктів, зокрема в Сирії, Лівії і навіть в Ємені проти Саудівської Аравії, що свідчить про зміну самої тактики ведення воєн. БПЛА сьогодні застосовують у багатьох арміях світу. Літаючі дрони виконують розвідувальні та ударні функції, вони здатні нести різне озброєння або використовуватися в якості «керованої ракети» (інша назва - дрон-камікадзе).
Під час теперішнього загострення карабаського конфлікту Азербайджан отримав певну стратегічну перевагу і значно змінив хід подій на власну користь. Це сталось тому, що для ведення бойових дій він почав застосовувати сучасні безпілотні літальні апарати, і не лише для розвідки та корегування ведення вогню артилерії , а й використав «повітряних камікадзе» та інші ударні літаючі дрони, які суттєво вплинули на хід боїв.
Конфлікт в Карабасі вже показав, як в небі над театром бойових дій панують БПЛА однієї зі сторін, і вони зводять нанівець використання бронетехніки противника, адже та стає абсолютно беззахисною, навіть з потужною міцною бронею чи динамічним захистом. На відеозйомках, які активно поширює Азербайджан, видно як безпілотники азербайджанської армії, здебільшого турецького та ізраїльського виробництва, завдають ударів по вірменських танках.
Сторони конфлікту в Нагірному Карабасі не мають великих і потужних повітряних сил. Зокрема у Вірменії за різними даними є до двох десятків винищувачів російського виробництва. Також на території країни на аеродромі «Еребуні» дислокується (і може підтримати) авіаційна компонента російської військової бази. Це ще 18 винищувачів МіГ-29 та півтора десятки вертольотів Мі-24 і Мі -8.
Азербайджан , за оцінками експертів, також має на озброєнні близько 30 реактивних літаків «МіГ» і «Су» виробництва Росії, і також кілька десятків ударних вертольотів та різних навчальних і транспортних літаків. Крім того, президент країни Алієв нещодавно підтвердив наявність турецьких реактивних літаків F-16 на азербайджанській території, і це свідчить про певну участь Анкари в конфлікті між Єреваном і Баку.
Винищувачі є досить дорогими, і їхнє використання передбачає потенційну небезпеку для пілотів, підготовка яких також обходиться у чималі кошти для держави. У той же час використання БПЛА є значно дешевшим і більш універсальним інструментом саме для невеликих полів бою, як в Нагірному Карабасі.
Застосування літаючих дронів демонструє, що тепер повністю нівелюється призначення танків та інших бронемашин. І якщо з ПТУР, артилерією та іншими протитанковими засобами ці машини ведуть практично рівноцінний бій, то проти ударів БПЛА вони стають безсилими. По-перше, тому що БПЛА б'ють зверху в найменш захищені місця танка - в тонку верхню броню башти і моторного відсіку.
По-друге, безпілотний літальний апарат, хоча і керується дистанційно людиною, та все ж володіє в певній мірі ще й «штучним інтелектом» що дозволяє виявити ціль і мати здатністю до маневрування і гарантованого об’єкту. З цього випливає досить цікавий висновок, що епоха танків і бронемашин, як головного наступального озброєння сухопутних військ починає закінчуватись, на провідні позиції виходять дрони.
Щоб ефективно боротись з БПЛА необхідно активно розвивати систему ППО, що теж доволі затратно для будь-якої держави. Існуючі сьогодні кращі зразки безпілотних літальних апаратів, які можуть вражати ціль на високій швидкості з досить великої відстані, як це робить турецький «Байрактар», потребують протидію у вигляді засобів РЕБ, або спеціальних новітніх антибезпілотних комплексів.
Безпілотні апарати - фактично «безкарні» вбивці .
Отож в конфлікті в Нагірному Карабасі обидві сторони використовують БПЛА, хоча й Азербайджан застосував свої дрони набагато ширше, ніж Вірменія. Баку має значно більший флот безпілотників і успішно бореться ними проти вірменських танків, артилерії і навіть систем ППО.
Щодо Вірменії, то її безпілотники на 90 відсотків власного виробництва, принаймні так стверджують самі вірмени. Це апарати, здебільшого легкого, розвідувального класу, хоча є й ударні БПЛА, як, наприклад, «Крунк-25-1» і його подальші модифікації. Ударна міць цих вірменських дронів порівняно невелика, «бомбове навантаження» не перевищує 15-20 кг тротилового еквіваленту, та й швидкість цього літального апарату на максимальному режимі становить 140 км / год. Таких БПЛА у Вірменії є лише кілька десятків, і вони теоретично здатні знищити бронетехніку противника.
Проте, розповідей про вдалі бойові дії власних БПЛА вірменська сторона поки-що не повідомляла, напевно,таких дій немає зовсім, або не так вже й багато. Військові експерти зазначають, що Вірменія істотно відстає від азербайджанської армії не лише за кількістю, але й за «якістю» безпілотників.
Щодо Азербайджану, то перед останнім загостренням конфлікту – військові експерти нарахували в Баку майже 200 моделей БПЛА. На озброєнні азербайджанської армії є ізраїльські розвідувально-дозорні безпілотники Heron TP і Hermes 4507, «курсуючі» боєприпаси Sky Striker і Harop. Крім того, за даними того ж джерела в Азербайджані, на спільному з Ізраїлем підприємстві Azad systems випускалися дрон-розвідник Aerostar і "камікадзе" Orbiter1K і Orbiter-3. Нарешті, ще два дальніх Hermes 900 є у сил берегової охорони.
За даними видання «Взгляд», вартість ударного безпілотника Hermes складає близько 20 млн доларів, а розвідувального Orbiter 2M, які Азербайджан активно використовує з 2016 року, оцінюється в суму не менше 600 тис. доларів. Відомо, що Баку за останні кілька років тільки на системи спостереження витратив 36 млн доларів. При цьому російський танк Т-90, який є на озброєнні як Вірменії, так і Азербайджану, коштує 4,5 млн доларів. Тому застосовувати дрон з боєзапасом, щоб «протаранити» танк зовсім не вигідно, набагато дешевше вцілити в цей бронеоб’єкт ракетою з БПЛА, а самому безпілотнику ухилитися від ураження.
https://vz.ru/world/2020/10/8/1063885.html
Для цієї мети більш економічними є «курсуючи» снаряди Heron (пускова установка включає 20 ракет), які оснащені системами оптичного або радіолокаційного наведення. Цей «дрон-камікадзе» коштує близько 100 тис. доларів. Таким чином, БПЛА вартістю в сто тисяч доларів здатний знищити танк, ціна якого в десятки разів вище…
Крім того, за певними непідтвердженими даними Азербайджан також має на озброєнні найсучасніші грізні ударні БПЛА турецького виробництва Bayraktar ТВ2. Саме ці бойові дрони присутні на відеокадрах атаки на вірменські танки. Дальність дії ТВ2 складає 250 км, «бомбове навантаження» близько 50 кілограмів, це дві ракети ПТУР або боєзаряд в варіанті «камікадзе», що дозволяє гарантовано знищити один танк.
Bayraktar ТВ2 порівнюють з американськими безпілотниками Reaper або Predator. Цей дрон, розроблений турецькою компанією Baykar кілька років тому, і він здатний діяти під управлінням оператора або самостійно, його можна застосовувати для розвідки, спостереження або нанесення ударів. Він несе керовані авіабомби з лазерним наведенням MAM (Mini Akıllı Mühimmat - "Розумні міні-боєприпаси") виробництва турецької компанії Roketsan Roket Sanayii ve Ticaret A.S.TB2 - справжня "зірка" на ринку дронів. Туреччина застосовувала їх в Сирії під час операції "Весняний щит" в лютому 2020 року, а до цього в Лівії, де Bayraktar TB2 діяли проти армії Хафтара.
Хоча в інтернет-мережі є багато кадрів знищення вірменської бронетехніки, і ці кадри, на думку експертів, дійсно були зроблені камерою Bayraktar TB2, підтверджень того, що дані безпілотники є на озброєнні азербайджанської армії, й досі немає. Президент Ільхам Алієв кілька днів тому й заявляв, що його країна вже має якісь турецькі ударні безпілотники, проте офіційного підтвердження покупки і отримання Азербайджаном саме Bayraktar TB2 не було. До речі, нещодавно саме ці дрони Туреччина продала Україні і про це йтиметься далі, а на початку жовтня 2020 року турецьке агентство Анадолу повідомило, що інтерес до них проявляє й давній союзник Росії - Сербія.
А ще, на думку військових експертів, Азербайджан застосовує безпілотні технології для «розкриття» системи ППО Вірменії, взявши на озброєння застарілі … Ан-2 («кукурузники»). На одному з відео, яке поширила Вірменія, зенітна ракета збиває літак, і його силует нагадує радянський Ан-2. Це теж Експерти припускають, що це безпілотна версія літака, і азербайджанці застосовують такий, порівняно «дешевий засіб» для виявлення позицій ППО Карабаху.
Щодо протидії азербайджанським дронам, насправді чогось суттєвого вірменська сторона виставити не змогла. На озброєнні армії Вірменії і армії, так званої, Нагірно-Карабаської Республіки є застарілі радянські ЗРК «Оса» і «Стріла-10». На відеокадрах азербайджанські БПЛА знищують ці комплекси, і скоріш за все, на думку експертів, по них «працювали» Bayraktar, яких ці комплекси не могли виявити на своїх радарах.
«Стріли» і «оси» - комплекси, які були розроблені для виявлення і боротьби з вертольотами і ударними літаками, тож ефективно протидіяти невеликим за розміром БПЛА вони не можуть. Азербайджанці ударами дронів мали на меті знищити систему ППО Карабаху, і в деякій мірі це їм вдалось, хоча… Як свідчать певні факти, повністю це зробити все ж не вдалось, адже немає жодної інформації про дії, наявної в Азербайджану, пілотованої авіації над полем бою, ані штурмовиків, які мали б підтримувати наступальні дії сухопутних підрозділів, ані бойових вертольотів. Тобто, вірменські комплекси ППО ще можуть діяти досить ефективно.
Не маючи сучасних засобів протидії БПЛА, вірменська армія має вдаватись до інших способів, вважають експерти. Вірмени, щоб зберегти сили і засоби мають копати і споруджувати різні укриття, для особового складу і техніки, робити різні обманні позиції з макетами озброєння, проте реального порятунку, без сучасних засобів РЕБ і антибезпілотних комплексів від азербайджанських «дронових атак» немає.
Але загалом, відкидаючи дезінформацію з обох сторін конфлікту, можна зробити певні висновки – Азербайджану вдалось отримати значну перевагу в конфлікті, використовуючи безпілотні літальні апарати і протидіяти цьому Вірменія (навіть за підтримки Росії) поки-що просто не здатна.
Спираючись на досвід дій росіян в Сирії, де атак БПЛА часто зазнає російська військова база в Хмеймімі, можна констатувати, знайти щось суттєве проти безпілотників Росія поки-що не взмозі. Відповідно, не маючи сама вона не може передати цього і своїм союзникам – Вірменії. Зокрема, в Сирії, відбиваючи не завжди успішно атаки сирійських дронів, для вогневого придушення безпілотників росіяни використовують комплекс «Панцир-С1», а також засоби РЕБ безшумні радіоелектронні «гармати». Серед найбільш ефективних російських засобів радіоелектронної протидії малорозмірним БПЛА можна назвати «Репелент», «Сапсан-Бекас», «Купол», «Рубіж-Автоматика», «Луч» і «Пищаль».
Росія терміново розробляє комплекс для боротьби з безпілотниками і на військово-технічному форумі «Армія-2020», який проходив наприкінці серпня 2020 року навіть був представлений такий комплекс, під назвою «Рать». Він може застосовуватися безпосередньо на полі бою – адже захищений невеликою бронею і має шасі КамАЗа. За його характеристиками здатний виявляти безпілотники на дальності три-п'ять кілометрів, які рухаються зі швидкістю до 200 км / год. Для придушення радіоелектронного обладнання БПЛА застосовується СВЧ-випромінювання, ефективне в радіусі до 2,5 км, для фізичного знищення дронів застосовується лазерне обладнання, яке діє на відстані до 1 км. Це все, що поки розробила Росія, але до оснащення подібним озброєнням своїх військ, і союзникі, на кшталт Вірменії, ще дуже далеко.
Безпілотники в Українській армії.
Конфлікт в Нагірному Карабасі Україна може використати, як посібник, і має винести деякі висновки, зокрема щодо того, як отримати певну перевагу на невеликих полях бою. Азербайджанський досвід застосування безпілотників, а головне, нездатність ефективно протидіяти атакам БПЛА з боку вірменської сторони, повинен бути врахований, коли Україна повертатиме власні окуповані території.
За бойовиками, так званих Донецької і Луганської «народних республік», стоїть Москва, яка є головним союзником Вірменії по ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку). Тому будь-які бойові дії проти Вірменії і підтримуваної нею Нагірно-Карабаської Республіки – це фактично бойові дії проти Росії. Майже аналогічна ситуація і на Донбасі, де Україні доводиться протидіяти фактично, підрозділам російських військ. Кожний вдалий світовий досвід війни проти росіян – має бути нами вивчений, врахований і використаний. Це стосується і застосування Азербайджаном БПЛА.
Крім того, ще з початку російського вторгнення на Донбасі, в українській армії усвідомили значення безпілотників у сучасній війні, і почали нарощення цього потенціалу. Хоча, безпілотні літальні апарати, які тоді стояли на озброєнні української армії були вкрай застарілі фізично і морально. Це радянські Ту-143 «Рейс», на яких була ще плівкова кінокамера…
Проте волонтери почали привозити у підрозділи на передову різні апарати, деякі придбані в Китаї, інші саморобні. Мови про «ударні БПЛА» тоді навіть не йшло. Тим більше, не могли ми навіть мріяти про серійне виробництво українських військових безпілотників.
Проте війна і в першу чергу ворог, диктують власні умови. БПЛА сьогодні – це фактично, дистанційно керовані бойові комплекси, які повністю або на основному етапі керуються людьми - операторами зі спеціальних пунктів управління. Спочатку на Донбасі БПЛА використовували в якості розвідників для отримання інформації і коректувальників вогню артилерії.
Далі в 2016 році кілька наших військових таборів були атаковані за допомогою так званих, ударних дронів-бомбардувальників, які несли і скидали прямо в розташування саморобні вибухові пристрої. В 2016-2017 роках командування української армії почало на офіційному рівні розглядати можливість поставки на озброєння ударних дронів. Особливу увагу в державі почали приділяти розробці власних безпілотних апаратів і комплексів. Тому за кілька років Україна вийшла на провідні позиції серед світових безпілотних трендів. За останній час у нас створено цілий ряд сучасних ударних безпілотників, як в кооперації з іншими країнами так самостійно.
Першими «ластівками» стали польські «камікадзе» типу Warmate. Після тривалих державних випробувань вони були прийняті на озброєння в складі розвідувально-ударного комплексу «Сокіл». В 2017 чернігівське підприємство «ЧеЗаРа», ПрАТ «НВО Практіка» і польська компанія WB Electronics представила Оновлений варіант ударно-розвідувального комплексу «Сокіл». Він складався з двох безпілотників. Перший - розвідувальний FlyEye, Який забезпечує виявлення і спостереження за цілями, а другий Warmate - ударний дрон-камікадзе.
Щодо характеристик комплексу і апаратів: FlyEye оснащений нічним і денними камерами. Забезпечував тривалість польоту протягом двох-трьох годин, на висоті до 1000 м і дальності 50 км. Безілотнік обладнаний захищеними каналами передачі інформації, а також функцією повернення в точку запуску при втраті сигналу GPS. Зібрану інформацію апарат FlyEye передає на пункт управління, де приймається рішення на застосування ударного дрона-камікадзе Warmate. У носовій частині апарат оснащується бойовою частиною, яка може змінюватися в залежності від типів цілей. Максимальна дальність ураження, шляхом самознищення при попаданні в ціль, становить до 30 км. Залежно від типу бойової частини, маса вибухової речовини може становити від 530 до 1350 грам. Є чотири основні типи бойових частин: фугасної дії, осколково-фугасної дії, кумулятивної і запалюючої дії. Весь комплекс розміщується на базі декількох бронеавтомобілів «Козак-2М» від української компанії ЗАТ «НВО Практіка».
В 2017 році фахівці вітчизняного ДП «Антонов» створили український середній БПЛА «Горлиця- АН-БК-1, проте він за певних причин не пішов у серійне виробництво. Основними характеристиками безпілотного комплексу є: практична дальність польоту до 1050 кілометрів, тактичний радіус застосування до 80 км, максимальний час польоту до 7:00. За словами конструкторів ДП «Антонова» в кооперації з КБ «Луч» зараз триває робота по оснащенню комплексу спеціальними легкими ракетами. Тому «Горлицю» можна віднести до класу тактичних ударних безпілотних комплексів. Зараз роботи по вдосконаленню комплексу тривають.
Ще один вітчизняний ударний БПЛА, розроблений ТОВ «Компанія оборонних і радіоелектронних технологій» (КОРТ), безпілотник-камікадзе або курсуючий боєприпас - RAM UAV. Вперше він був продемонстрований в лютому 2018року. RAM UAV оснащений електричним двигуном, забезпечує дальність польоту до 30 км на крейсерській швидкості в 70 км / год. Запуск БПЛА здійснюється за допомогою спеціальної катапульти. Широке застосування в конструкції безпілотника-камікадзе композитних матеріалів робить його малопомітним для систем ППО противника.
БПЛА RAM UAV пройшов випробування в зоні проведення ООС на Донбасі і показав високі результати протидії ворожим комплексам радіоелектронної боротьби. RAM UAV може оснащуватися трьома типами бойової головної частини, для виконання різних завдань, зокрема: термобаричної - для знищення живої сили противника всередині приміщень, а також легкої броньованої техніки разом з десантом; кумулятивної - для знищення броньованих наземних (надводних) цілей; і осколково-фугасної - для знищення живої сили противника на відкритій місцевості.
Серед перспективних українських розробок БПЛА, які проходять випробування і незабаром мають поступити на озброєння армії ударний безпілотний комплекс «Гром» та ударна версія відомого «розвідника» People Drone PD-1, розробленого компанією UkrSpecSystems. Апарат спочатку створювався для ведення розвідки, проте в 2018 році він був доопрацьований після чого отримав чимало нових опцій і функцій.
Bayraktar – з турецького «прапороносець».
Проте поки тривають розробки, випробування і впровадження вітчизняних БПЛА-комплексів, нашій армії на озброєнні потрібні були ефективні сучасні зразки озброєння, які довелось придбати за кордоном. Серед світових лідерів у виробництві БПЛА є США, Ізраїль, Туреччина і Китай.
Вибір ми зупинили на Туреччині і комплексі Bayraktar TB2. На початку 2018 ми придбали в компанії Baykar один розвідувально-ударний комплекс Bayraktar TB2, який за своїми характеристиками відноситься до класу оперативно-тактичних середньовисотних БПЛА з великою тривалістю польоту. До його складу входить шість безпілотних літальних апаратів, три наземні станції управління, розміщенні в автомобілях, та інше обладнання. Українсько-турецький договір щодо закупівлі даних БАК також передбачав постачання спеціальних боєприпасів і часткову локалізацію виробництва безпілотників цього типу в Україні.
Безпілотник Bayraktar TB2 має максимальну злітну масу в 560 кг, корисне навантаження - в 55 кг, тривалість польоту - 24 годин, дальність дії радіоканалу управління і телеметрії - в 150 км. Також Україна замовила до комплексу певну кількість плануючих бомб з лазерним наведенням MAM-L, які мають дальність ураження цілі від 500 м до 8 км. При цьому точність наведення складає - до одного метра. TB2 став першим комплексом такого типу, який знаходиться на озброєнні ЗС України.
Крім того, в контракті також прописані поставки комплекту запасних частин, сервісний супровід і навчання персоналу. У березні 2019 року ці апарати були доставлені в Україну, де успішно пройшли державні випробування і поставлені на озброєння. Їхнє головне завдання – несення бойового чергування вздовж лінії зіткнення на Донбасі і Державного Кордону України.
Адже основна функція БПЛА Bayraktar TB2 - тривале патрулювання в заданих районах на невеликій швидкості і на великій висоті з наступним завданням ударів високоточними бомбами і ракетами по малорозмірних цілях. Він може вражати ціль з висоти майже 5 тисяч метрів, при цьому залишатись недосяжним для наявних на озброєнні російських бойовиків на Донбасі ЗРК «Стріла» і «Оса» (навіть «Оса-АКМ»).
Є ще кілька приємних моментів в питаннях придбання турецького безпілотного комплексу Bayraktar TB2. Перше це те, що українській владі вдалося домовитися, що частина комплектуючих для TB2 буде виготовлятися на потужностях українських оборонних підприємств. Це дозволить нашим виробничникам ближче ознайомитися з технологічними моментами , а згодом налагодити випуск локалізованого варіанту. Адже в Україні є серйозні напрацювання щодо протитанкових ракет і керованих бомб - єдиною проблемою є відсутність системи наведення безпосередньо з безпілотника. Тепер вона може з'явитися.
http://www.wing.com.ua/content/view/27172/90/
Крім того, наприкінці липня 2020 року «Укрспецекспорт» і турецька приватна компанія Baykar (виробник комплексів Bayraktar TB2), завершили виконання останніх юридичних процедур щодо створення спільного підприємства. Міноборони України планує закупити до 12 таких ударних комплексів найближчим часом, а в комплекс входять чотири безпілотники і одна базова станція. Отже, Україна планує отримати 48 безпілотників, які повинні надійти на озброєння у ЗС України. Це спільне виробництво, на території України, знизить вартість кожного комплексу а 35%. В подальшому Україна навіть зможе виробляти і експортувати комплекси в країни, де немає турецьких комплексів. І найголовніше, ударного дрона подібного рівня ні у кого з найближчих сусідів просто немає.
Перспективи і «перспективні».
Проте вітчизняний ОПК нещодавно анонсував ще новіший український ударний БПЛА, під назвою «Сокол-200». Він зможе нести озброєння (пускові установки з 4 ракетами) масою близько 200-250 кг. Тривалість польоту машини складе приблизно добу. В якості силової установки може фігурувати як поршневий, так і турбогвинтовий двигун. У ролі пункту управління пропонується використовувати після певного доопрацювання РКП-360, який вже застосовують у протикорабельному ракетному комплексі «Нептун».
Майбутній український безпілотник за зовнішнім виглядом дуже схожий на ще один турецький БПЛА, під назвою «Анка». Крім того в апаратів ідентичні корисні навантаження (Anka також несе до 250 кг) і тривалість польоту (до 24 год). Можливо, це ще один приклад україно-турецької кооперації у військово-технічній сфері.
Щодо нашого противника і сусідів, які є його союзниками і сателітами, то у них з БПЛА справи досить плачевні. У Росії є лише два «перспективні» проекти подібного класу безпілотників, і кожен з них перебуває далеко до рівня прийняття на озброєння. «Зіниця» ОКБ Симонова - це фактично модернізований варіант радянського БЛА Ту-143 «Рейс» розробки 1970-х років, і його бойова ефективність дуже низька і сумнівна. Інший, важкий ударний дрон «Альтаїр» від Казанського авіазаводу імені Горбунова. Це «монстр» розмірами з сучасний літак-перехоплювач: довжина фюзеляжу - 12 м, розмах крила майже 3 м. На ньому встановлені два дизельних турбогвинтових двигуни сумарною потужністю в 1000 кінських сил. За словами розробників, цей БПЛА може перебувати в повітрі до двох діб, долаючи при цьому на відстані мінімум 10 тис. км. Але поки це лише «дуже сирий» проект.
Конфлікт в Нагірному Карабасі показав, що сучасні зразки новітнього озброєння реально міняють співвідношення сил на театрі воєнних дій. Азербайджан, який зазнавав поразок і невдач у конфлікті із потужнішою у військовому плані Вірменією, свого часу втратив значну частину власних територій. Але зараз, він пішов іншим шляхом, не нарощував сили шляхом збільшення сухопутного озброєння і коштовної авіації та ППО, а приділив увагу новим зразкам озброєння - комплексам БПЛА.
За деякими неофіційними даними вже укладено азербайджансько-турецький контракт на експорт 36 БАК Bayraktar TB2 (!), тобто мають бути сформовані кілька безпілотних ударних ескадрилій, яким до снаги завдати відчутного удару вірменській армії. В Україні поки-що лише 6 таких БПЛА, але перед очима реальний позитивний приклад застосування і чудові стратегічні перспективи.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma