Enigma Enigma

Дмитро Снєгирьов

2023-10-22 12:09:06 eye-2 4176   — comment 1

Чи зможе Іран безконтрольно експортувати свої балістичні ракети і як це вплине на війну в Україні

18 жовтня припиняється дія резолюції Організації Об’єднаних Націй щодо Ірану, яка передбачає заборону на експорт ракетного озброєння.

Про це у своєму Twitter повідомив заступник міністра закордонних справ Ірану з політичних питань Багері Кані.

Play Video

Нагадаємо, резолюцію ООН № 2231 щодо Ірану було ухвалено 20 липня 2015 року через ядерну програму Тегерана на період до 18 жовтня 2023 року. Ця резолюція була частиною плану дій щодо санкційного режиму у відповідь на іранську ядерну програму.

"З 18 жовтня 2023 року відповідно до резолюції 2231 Радбезу ООН припиняються всі обмеження, несправедливо накладені на діяльність, пов'язану з балістичними ракетами, та їх постачання до/з Ісламської Республіки Іран", – йдеться у заяві представника МЗС Ірану.

Також Кані додав, що країна "більше не підлягає жодним обмеженням" у контексті рішень Ради Безпеки ООН.

За інформацією іранських ЗМІ, це підтвердив і міністр закордонних справ Ісламської Республіки Хосейн Амір Абдоллахіан.

Коментуючи ці заяви іранської сторони, експерт Центру близькосхідних досліджень AMES Ігор Семиволос у коментарі ZN.UA зазначив, що відтепер Тегеран зможе продавати ракетну зброю.

"За продаж цієї зброї не буде жодних санкцій. Це було в рамках Резолюції 2015 року так званої "ядерної угоди". І згідно з цією Резолюцією, були передбачені терміни, на які накладаються на Іран обмеження щодо продажу, від початку 2018 року звичайного озброєння, а потім - ракетної зброї. 18 жовтня закінчується термін дії Резолюції. Іран може продавати ракетну зброю всім, кому він забажає", - зауважив Семиволос.

 

Іран показує озброєння / Фото: Associated Press

Своєю чергою, за оцінкою Інституту з вивчення війни (ISW), завершення терміну дії ракетних обмежень Радбезу ООН 18 жовтня 2023 року дасть Ірану можливість експортувати ракети та пов’язані з ними технології без міжнародного контролю, зокрема й до РФ.

За інформацією Інституту з вивчення війни (ISW), міністр оборони РФ Сергій Шойгу 19 вересня поточного року під час візиту до Тегерану обговорював завершення терміну дії ракетних обмежень резолюції Радбезу ООН з міністром оборони Ірану бригадним генералом Мохаммадом Реза Аштіані.

Проте напередодні припинення дії резолюції ООН у Раді Європейського Союзу заявили про подовження ембарго на експорт для Ірану ракетного озброєння. "Рада вирішила вжити необхідних заходів для збереження обмежувальних заходів у рамках режиму нерозповсюдження ЄС щодо Ірану", – йдеться у повідомленні Ради ЄС.

В опублікованому 17 жовтня релізі  Ради ЄС пояснюється рішення утриматися від зняття даних обмежень 18 жовтня 2023 року не виконанням Іраном своїх зобов’язань щодо Спільного всеосяжного плану дій (СВПД). Про не виконання офіційним Тегераном своїх зобов’язань повідомляло Міжнародне агентство з атомної енергії від 2019 року.

Рада ЄС  погодилася зберегти секторальні та індивідуальні санкції, які пов’язані з розповсюдженням ядерної зброї Ірану, а також ембарго на постачання зброї та ракет.

Крім того, Рада прийняла правові акти "для збереження позначень", для фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у діяльності зі створення ядерних або балістичних ракет, або пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР).

Варто зауважити, що Велика Британія, Франція та Німеччина вже оголосили про те, що збережуть наявні ракетні обмеження щодо Ірану і після 18 жовтня. Також на тлі закінчення терміну дії обмежень ООН на ракетну діяльність Ірану відповідно до резолюції Ради безпеки санкції щодо цієї країни ввели 18 жовтня та США. Обмеження поширюються на групу осіб та компаній, що базуються в Ірані, Китаї, Гонконгу та Венесуелі, пов'язаних із розробкою Тегераном балістичних ракет та безпілотників.

Також під санкції підпадають компанії Parchin Chemical Industries, PB Sadr, а також виробники електроніки MODAFL та PCI. Китайську компанію Zhejiang Qingji Ind Co включили до списку обмежень за продаж Ірану центрифуг та іншого обладнання. Також серед тих, хто потрапив під санкції, були Hong Kong Ke.Do International Trade та китайська Qingdao Zhongrongtong Trade Development, які Мінфін США звинуватив у продажу Ірану кольорових металів подвійного призначення.

"Сполучені Штати продовжуватимуть переслідувати незаконні транснаціональні мережі закупівель, які таємно підтримують іранське виробництво балістичних ракет та інші військові програми", – заявив заступник міністра фінансів США з тероризму та фінансової розвідки Браян Нельсон.

 Санкції проти Ірану зберегла  і Швейцарія.

Примітно, що перші повідомлення щодо можливості передачі Іраном балістичних ракет до РФ датовані ще 2022 роком. Тоді 16 жовтня 2022 року американська газета Washington Post з посиланням на двох співробітників розвідки з країни-союзника США повідомила, що Москва хоче отримати у Тегерана ракети "Фатех-110" та "Золфагар"  із радіусом дії 300 та 700 кілометрів відповідно.

А вже 28 жовтня 2022 року очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов під час інтерв'ю виданню The Drive заявив про те, що армія РФ може застосувати іранські балістичні ракети Fateh-110 та Zolfaghar вже у листопаді місяці 2022 року.

На пряме запитання журналіста щодо правдивості та термінів отримання ракет від Ірану, про що почались розмови у середині жовтня, Буданов відповів так: "Я вважаю, що наступного місяця ми побачимо їх використання тут".

"Це серйозна загроза, тому що іранські ракети, на відміну від російських, мають досить високу точність, дуже високу швидкість, і ці характеристики перевірені в боях. Ми можемо розраховувати лише на блискучу роботу наших військ ППО. І сподіваючись, що наші союзники нададуть нам більше цих систем ППО для забезпечення прикриття", - додав Буданов.

Звертаю увагу, що у подальшому інформація очільника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова і Washington Post не знайшла свого підтвердження.

Показово, що офіційний представник Пентагону на брифінгу 31 жовтня 2022 року сказав, що вони поки що не мають інформації з приводу постачань Іраном Росії цих ракет, але водночас не заперечив таку ймовірність.

Попри декларування очільником ГУР МОУ Будановим  високої точності іранських ракет Fateh-110 та Zolfaghar, американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies) вважає, що їх реальна точність складає, навіть завдяки використанню супутникової навігації, близько 500 метрів від точки прицілювання. 

За наявною інформацією, останній задокументований випадок масового застосування іранських балістичних ракет стався 2020 року. Тоді Іран завдав удару цими ракетами по авіабазі США "Айн-аль-Асад" в Іраку.

За інформацією американської сторони, тоді по авіабазі було випущено 15 іранських балістичних ракет. Показово, що лише 10 з них долетіло до цілі. Втім, на супутникових знімках було зафіксовано лише п'ять уражень великої за розмірами авіабази.  Ба більше, дистанція між вирвами складала до 1,3 км. А це наочно спростовує інформацію про високу точність іранських ракет.

За офіційною інформацією американської сторони удар балістичними ракетами не спричинив загибелі військовослужбовців армії США. Лише деякі отримали контузії різних ступенів, переважно легких, також був втрачений один літак, який перебував на злітно-посадковій смузі. 

Утім, за оцінками спеціалістів, питання точності іранських ракет - це останнє, що цікавить Москву. Йдеться про те, що  єдине їх практичне використання країною-окупантом вбачається у завданні ударів по містах з метою терору стосовно цивільного населення, де питання точності немає жодного значення.

Заявлені Тегераном  тактико-технічні характеристики цих ракет такі:

  • Fateh-110: дальність – 300 км, вага бойової частини (вибухівки) – до 650 кг
  • Zolfaghar: дальність – 700 км, вага бойової частини (вибухівки) – до 580 кг

Fateh-110 - це іранська балістична ракета класу "земля-​​земля", яка виготовляється іранською корпорацією Aerospace Industries Organization. Перебуває на озброєнні КСІР (Корпус стражів ісламської революції).

Ракета "Fateh-110" побачила світ 2002 року, її розроблено на основі некерованої ракети "Zelzal-2", яку також створено на базі Zelzal-1.

Свого часу Іран отримав доступ до китайських ракетних технологій за допомогою постачання ракет CSS-8, переробленої копії радянської твердопаливної некерованої ракети комплексу "Луна-М".

Але початком іранської ракетної програми можна вважати середину 80-х років минулого століття. Тоді 1985 року Іран спромігся  закупити  у Лівії  ракети Р-17 комплексу "Эльбрус", який більш відомий, як "Скад". Крім того, " Скади" були закуплені у КНДР, які той у 70-х отримав від Єгипту, а у середині 80-х локалізував під назвою "Нодон".

За оцінками спеціалістів, всі іранські ракети базуються виключно на двох джерелах: радянської Р-17 від "Скада" та 9М21 від "Луни-М". У модернізації та розробці похідних варіантів брали участь не тільки іранські фахівці, але й КНДР. Зауважу, що  у допомозі створення ракет Fateh США офіційно 2006 року звинуватило китайську Great Wall Industry.

Іранська тактична балістична ракета Zolfaghar належить до сімейства Fateh-110. Але від ракети попереднього покоління вона відрізняється дальністю польоту, яка становить до 700 км. Крім інерційної системи наведення, ракета використовує GPS, а також комерційні системи GNSS. Бойова частина ракети відділяється під час заходження на ціль. Це значно ускладнює її виявлення, відстеження та знищення.  Примітно, що Zolfaghar з’явилася після введення проти росії санкцій 2014 року.

Головна проблема цих ракет полягає в тому, що Fateh-110 і Zolfaghar є балістичними ракетами, а їх в принципі вкрай важко перехопити. Балістичні ракети летять по великій балістичній траєкторії, піднімаються на висоту до 40-50 км і після цього летять вертикально вниз під кутами приблизно 80-90 градусів. Орієнтовний час польоту ракети Fateh-110 на заявлену дальність оцінюється у 300-350 секунд. Таким чином навіть з моменту оголошення повітряної тривоги, а пуск балістичної ракети буде помічений на РЛС майже одразу, у цивільного населення буде вкрай мало часу для того, щоб перейти в укриття. Також треба розуміти, що потужність бойової частини Fateh-110 у 2-2,3 рази більша, ніж у крилатої ракети типу "Калібр".

Єдиний спосіб знешкодити балістичну ракету – це так зване кінетичне перехоплення, коли в неї врізається інша ракета. Балістичні ОТРК Zolfaghar можуть збивати тільки Patriot PAC 3 та франко-італійська  SAMP/T. Однак наскільки вдало Повітряні сили зможуть перехоплювати іранські ракети - це залежить від кількості ЗРК.

Але головна проблема застосування іранських балістичних  ракет країною-окупантом полягає в тому, що вони не масовий продукт і їхня кількість обмежена. За оцінками військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, Іран має проблеми з серійним виробництвом майже всієї номенклатури своєї зброї.

"Загалом очікується близько 100 одиниць ракет – таку партію Росія може отримати. Не виключаю, що це може бути й до 200 одиниць такої ракетної зброї. Тисячі одиниць – ні, вони в Ірану відсутні", – резюмував політолог.

 

Виставка ракет в Ірані, серпень 2023 року

Натомість у американській розвідці вважають, що Іран може мати понад 3 тисячі балістичних ракет різного типу, водночас кількість крилатих ракет набагато більша.

15 березня 2022 року командувач Центральним командуванням США (CENTCOM) генерал Кеннет Маккензі заявив, що Іран має більше 3000 балістичних ракет, багато з яких можуть досягти території Держави Ізраїль.

"На військовому рівні мене насамперед непокоїть те, що вони не мають ядерної зброї, але я також дуже стурбований значним зростанням та ефективністю їхньої програми створення балістичних ракет", — заявив Маккензі комітету Сенату зі збройних сил. "У них понад 3000 ракет різних типів, деякі з яких можуть досягти Тель-Авіва", - зауважив Маккензі у відповідь на запит члена сенатського комітету. "Жодна з них поки що не може дістатися Європи",-додав він.

У попередньо написаній письмовій заяві Маккензі назвав ракетні сили Ірану найбільшою загрозою безпеці регіону і зазначив, що Іран розробив арсенал балістичних ракет, здатних нести ядерні боєголовки, і неодноразово здійснював їх випробування. Він повідомив Комітету, що за останні 5-7 років Іран вклав значні кошти у свою програму створення балістичних ракет.

У цьому випадку варто згадати, що 2008 року в Ізраїлі з’явилась інформація, що Тегеран передав "Хезболлі" "сотні ракет" Fateh-110. 

Але більша частина з них була знищена авіаударами ізраїльських повітряних сил.

Значний інтерес для ЗС РФ може бути пов"язаний з однією з останніх іранських розробок — балістичною ракетою середньої дальності "Хайбар-шекан". При масі боєголовки 500 кілограмів та дальності польоту 1450 кілометрів її відрізняє, за словами виробника, висока маневреність, яка значно збільшує ймовірність подолання систем ППО. Однак у бойових умовах вона ще не випробовувалась.

За оцінками американської розвідки, частиною російсько-іранської угоди щодо постачання зброї можуть бути і крилаті ракети. В Ірану їх чимало. Наприклад, може йтися про ракети "Мешкат", які за своїми характеристиками дуже близькі до російських Х-55 — вони від початку війни використовуються для ударів по Україні (дальність польоту 600 кілометрів, маса боєголовки 960 кілограмів, точність 600 метрів).

За інформацією BBC, у Росії виробництво ракет меншої дальності було обмежено договором ДРСМД, який діяв від 1988 до 2019 рік. Росія, як і США, не могли випробовувати та розміщувати балістичні та крилаті ракети наземного базування меншої та середньої (1000 до 5500 км) дальності. Договір не забороняв такі ракети проектувати, але в жодному разі великого їхнього арсеналу перед війною Росія створити не змогла.

 

Іран може домовитися з РФ про передавання ракет / Фото: Associated Press

Якщо Росія все ж таки отримає іранські балістичні ракети і застосовуватиме їх для  атак по території Україні, то це становитиме серйозну загрозу. За оцінками спікера Командування Повітряних Сил Збройних Сил України Юрія Ігната, загроза від іранських ракет значна, хоча точні характеристики цього тапу озброєння наразі залишаються невідомими.

"Звичайно, Іран розповідатиме, що вони кращі, але вони не кращі, ніж Іскандер, це 100%. Але якщо Росія їх отримає, це серйозна проблема", - наголосив він.

Варто зауважити, що нещодавно директор ізраїльської розвідки Моссада Девід Барнеа заявив про те, що Іран має намір передати Росії ракети малої та великої дальності на додаток до дронів-камікадзе Shahed.

Нагадаю, у листопаді 2022 року очільник Ради національної безпеки Ізраїлю Еяль Хулата на форумі в Бахрейні заявив, що у разі якщо Іран розпочне постачання балістичних ракет Росії, то Ізраїль буде готовий поставити високоточні балістичні ракети Україні.

Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський на брифінгу з генсеком ООН Єнсом Столтенбергом заявив, що факти продажу іранських балістичних ракет Росії поки що не зафіксовані.

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma