Enigma Enigma

Влад Волошин

2019-10-24 18:14:35 eye-2 3157   — comment 0

Чим битимемось на морі.

Будуємо флот «з нуля».

В 2014 році, коли Росія захопила Крим, Україна фактично втратила і власні Військово-Морські сили, які базувалися на півострові. Під контролем України залишалось всього десять бойових одиниць, серед яких фрегат «Гетьман Сагайдачний», артилерійський катер «Скадовськ», допоміжні судна «Переяслав», «Нетішин» і «Сватове» та п’ять катерів.  І хоча згодом в квітні 2014 року загарбник частково повернув Україні 35 одиниць захоплених кораблів, серед них були лише найстаріші і умовно боєздатні. Корвет «Вінниця», корабель управління «Донбас» та ще кілька суден взагалі прийшли «з полону» на буксирі. Ворог обіцяв, що процес передачі триватиме й далі. Але в липні 2014-го Росія припинила передавати нам захоплене озброєння і техніку.

Усі інші, більш боєздатні та новіші кораблі, росіяни віддавати не збираються і до сьогодні. Серед них наші відносно нові корвети «Луцьк» (1993) і «Тернопіль» (2006), морські тральщики «Чернігів» і «Черкаси», ВДК «Костянтин Ольшанський», КУ «Славутич» і підводний човен «Запоріжжя». В кінці листопада 2018-го року біля Керчі росіяни захопили ще два наші катери «Нікополь» (P176) і «Бердянськ» (U175), а також буксир «Яни Капу» (А947).

Тож власний український військовий флот доводиться створювати фактично «з нуля». Маючи за противника Росію і її можливості на Чорному і Азовському морях, ми повинні створити такі власні ВМС, які зможуть ефективно протидіяти ворогові на даних театрах бойових дій. Завдання доволі непросте, але лише власним флотом ми зможемо захистити свої кордони і повернути втрачені території.

 

Чи стануть ефективними «москіти».

Проте на майбутнє нового українського військового флоту у фахівців і експертів різне бачення. Одні виступають за концепцію так званого «москітного флоту». Такий флот, діючи на високих швидкостях поблизу власного узбережжя, наносив би «жалючі» удари по конвоях, одиночних кораблях і транспорту противника. Для цього у ВМС повинна бути достатня кількість невеликих, але швидких і маневрених бойових одиниць, які нестимуть доволі потужне озброєння. Такі бойові «жалючі засоби», а це ракетні і артилерійські катери (невеликі морехідні платформи з відповідним озброєнням), Україна здатна створити і збудувати сама. Основою «москітного флоту» повинні були стати до 3-х десятків малих броньованих артилерійських катерів "Гюрза", ракетних катерів "Лань", озброєних протикорабельними ракетами "Нептун" української розробки, а також десантно-штурмові катери "Кентавр". Називалися і терміни завершення будівництва цих 30 кораблів - до 2020 року.

Інші українські військові фахівці виступають за те, що в морі, над яким панує російська бойова авіація, навіть найшвидші «москіти» без потужних засобів протиповітряної оборони, приречені на загибель вже на виході з власних баз. Встановлення таких комплексів ППО значно посилює катер, але робить його вже не «москітом», а значно важчим і менш маневреним. Тому, на думку прихильників цієї ідеї, усі засоби потрібно пустити не на будівництво малих катерів, а на створення власних корветів. І крім того, закупити за кордоном дещо «вживані», але все ще боєздатні воєнні кораблі, і оснастити їх потужним озброєнням (вітчизняним комплексом ПКР «Нептун»), а також, придбати ще й кілька малих підводних човнів.

Кожен із цих шляхів потребує чимало коштів від держави, але на даний момент від жодного з них Україна не відмовилась. З 2014-го року українські ВМС отримали шість новозбудованих на вітчизняних суднобудівних підприємствах МБАКів проекту «Гюрза» (малих броньованих артилерійських катерів). А також у Військово-Морські сили надійшли кілька суден забезпечення та інших одиниць плавзасобів, які пройшли ремонт і модернізацію теж в Україні. Зараз проходять випробовування і незабаром надійдуть до ВМС два десантно-штурмових катери проекту «Кентавр». І МБАКи «Гюрза» і ДШК «Кентавр» були збудовані на підприємстві «Кузня на Рибальському». На підприємстві в 2019 році закладені ще дві «Гюрзи» і «Кентавр», які мають бути споруджені в найкоротші терміни.

 

«Лань» і «Веспа».

Крім того, Україна розробила унікальну швидку морехідну платформу з озброєнням під назвою «Лань». Вийшов невеликий, але спритний патрульний артилерійський катер проекту ТТ400Т, головний калібр якого склала універсальна автоматична артилерійська установка калібру 76,2 мм. Водотоннажність - 420 тонн. Проте цей проект сьогодні втілюють у В’єтнамі і вже побудовано сім одиниць.

Після подій 2014 року ця платформа могла стати в нагоді і в самій Україні. Розглядався проект будівництва для ВМС України великої серії власних ракетних катерів типу «Лань». Це мали бути непогано озброєні для свого класу ракетні катери. На палубі кожного замість 76,2 мм артустановки вирішено було розташувати 57-мм гармату, перспективний зенітно-ракетний комплекс малої дальності «Арбалет», 16 переносних зенітно-ракетних комплексів «Игла», дві артилерійські установки АК-630М, два кулемети 12,7 мм, радар Morena Delta-3D і систему управління вогнем Protazan-K, Spys-K. Крім того, з кожного борту мали бути розташовані чотири пускові установки суто українських ПКР «Нептун».

Для такої кількості озброєння вітчизняні корабели дещо змінили «Лань»  і розробили новий проект, водотоннажністю в 640 тонн під назвою «Веспа». Згідно з оприлюдненими ТТХ, платформа здатна розвивати швидкість до 40 вузлів і автономно знаходиться в плавання до 10 діб. Проте на даний момент, спорудження катерів цієї серії ще не розпочате.

 

Володимир хоче корвет «Володимир Великий»

Крім того, варто згадати, що на Чорноморському суднобудівному заводі з 2011-го року будується вітчизняний корвет «Володимир Великий» проекту 58250.

Новітній український корвет - це перспективний багатоцільовий бойовий корабель, розроблений миколаївським державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування» для Військово-морських сил України. Робота над проектом була завершена ще в 2008 році. Плани були досить амбітні. Так, перший корабель передбачалося спустити на воду в 2012 році, до 2021-го флот повинен був мати 4 таких корвета, а до 2026 року - вже 10-12.

Майбутній корабель повинен був мати екіпаж 108 осіб. Корвет був водотоннажністю в 2500 тонн, автономністю до 30 діб і дальністю плавання до 4000 миль (близько 7,4 тис. Км). При цьому він зміг би розвивати швидкість в 32 вузла (близько 60 км / ч). Його передбачалося озброїти італійської 76,2-мм автоматичною корабельною гарматою Super Rapid виробництва компанії OTO Melara зі скорострільністю до 85 пострілів на хвилину, спареної 35-мм корабельної зенітної установкою виробництва швейцарської компанії Oerlikon і торпедами MU90, які виготовляє європейський збройовий консорціум EuroTorp.

Також корвет повинен був отримати 16 зенітних ракет типу Aster-15, вісім потужних французьких ПКР Exocet з дальністю дії до 180 км. Силову установку, системи зв'язку та управління, а також радіолокаційне обладнання на корветі планувалося встановити українського виробництва. Крім того на озброєнні мав бути бойової протичовновий вертоліт, для якого на палубі був спеціальний майданчик.

В цілому корвет проекту 58250 був би небезпечний практично для будь-яких противників, які могли б зустрітися йому в морі. За розміри і вогневу потужність деякі експерти віднесли український корвет до категорії малих фрегатів.

Проте на жовтень 2019-го року загальна готовність об'єкта оцінюється всього в 17%, а корпус корвета зібраний на 80%. Проте Україна має намір його добудувати. В жовтні 2019 року було прийняте рішення про відновлення Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет»  за проектом 5825, і за дорученням президента Володимира Зеленського роботи, щодо спорудження корвету «Володимир Великий» мають продовжитись. Передбачається, що будівництво головного корабля проекту, має бути завершено в 2023 році. Вартість його будівництва становить 7,7 млрд грн. Всього планується побудувати чотири таких корвета.

Тим більше, що на сьогодні іноземні замовники готові інвестувати в проект певні кошти і закупити цілу серію таких кораблів. Причому, в разі такої реанімації корабель буде озброєний вже не французькими ПКР Exocet, а українськими «Нептун».

https://www.segodnya.ua/ukraine/vlasti-planiruyut-vozrodit-postroyku-vladimira-velikogo-pervyy-spustyat-na-vodu-v-2023-m-1335518.html

 

Американські «Айленди» - бойові одиниці українських ВМС.

Кілька днів тому до головної бази ВМС в Одесі прибули два американські катери типу «Айленд», які були передані Україні в якості допомоги. Ми лише маємо встановити на них своє озброєння і оснащення, а далі вони стануть повноцінними одиницями вітчизняних ВМС. Основні завдання катери типу «Айленд» - охорона портів, пунктів базування, морських шляхів, об'єктів морської індустрії України в межах виключної морської економічної зони. Також вони вестимуть спостереження за морською обстановкою і збір даних по судноплавству. Катери можуть також використовуватися для протимінних, аварійно-рятувальних, спеціальних операцій.

Катери класу «Айленд» будувалися на верфі Bollinger Shipyards в Локпорті (штат Луїзіана) з 1985 по 1992 роки для Берегової охорони США. Мають повну водотоннажність 168 т, довжину 34 м, сталевий корпус і алюмінієву надбудову. Двохвальна дизельна енергетична установка потужністю 6200 к.с. забезпечує швидкість до 29,5 вуз. Екіпаж складає 16 осіб, автономність п’ять діб. Катери оснащені РЛС загального виявлення AN/SPS-73, моторним човном.

 - «Крім того, є можливість встановити на них додаткове оборонне озброєння - це пакети можливостей Sea Control і MDA / ISR», - розповів виданню «Думская» Заступник начальника штабу Військово-морських сил України з євроінтеграції капітан першого рангу Андрій Риженко. - Катер дуже економічний, при швидкості 12 вузлів витрата палива становить усього 150 літрів на годину. Таким чином, запаси пального в 37 тонн дозволяють виконувати завдання протягом семи-десяти діб (за стандартом НАТО - це вимога для корвета). 30-річна практика застосування катерів в США показала їх ефективність в різних погодних умовах морів і океанів».

https://dumskaya.net/news/zamestitel-nachalnika-shtaba-vmsu-rasskazal-ob-u-104484/

У високій ефективності навіть «б/у-шних» американських «Айлендів» переконані вітчизняні прихильники і «москітів» і «корветів». Тим більше, що США погодилось передати Україні ще чотири аналогічні катери. «Їх мають передати, на ще вигідніших умовах, ніж навіть перші два», -  повідомив Заступник начальника штабу ВМС Андрій Риженко.

Ще на початку червня 2019 року офіцери ВМСУ провели огляд наявних у США на зберіганні катерів і вибрали ще чотири «Айленди», які зможуть поповнити склад нашого флоту. Таким чином, Україна стане першою закордонною країною в складі ВМС якої буде знаходитися дивізіон Island. Базуватися ці кораблі будуть в Одесі, де зараз фактично знаходиться головна база ВМС України.

https://uc.od.ua/columns/1533/1215584

Для України подібні морські, так звані «бляхи» - «Айленди» - доволі непогана перспектива поповнення флоту. Будучи в складі берегової охорони США катера комплектувалися 25-мм автоматичною артилерійською установкою Mk 38 Bushmaster і двома 12,7-мм кулеметами М2НВ. При надходженні на службу в ВМСУ ці катери можуть значно урізноманітнити своє озброєння, з урахуванням тих викликів, які зараз є в Чорному морі. Зокрема, в найпростішому варіанті на катері може бути встановлений бойовий модуль "Катран-М" (БМ-5М01), аналогічний тому, що розміщується на МБАК "Гюрза-М". Розглядають навіть розміщення на катерах ПУ ПКР "Нептун", що перекваліфікує «Айленд» в тип малих-ракетних катерів і дозволить створити на їх базі повноцінний ударний дивізіон, здатний розправитися з будь-яким надводним кораблем в Чорному морі.

 

Перспективи щодо інших «морських блях».

Датська «Летюча риба»

Крім американських «Айлендів» Україна також всерйоз розглядає перспективи придбання «трохи потриманих» іноземних бойових кораблів. Про подібні зацікавленості інколи розповідають наші ЗМІ. Свого часу «Український мілітарний портал» розповідав про зацікавленість наших ВМС у придбанні датських патрульних корветів «Standard Flex 300».

Стокгольмський інститут вивчення проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute — SIPRI) у щорічній книзі про експортні операції з продажу зброї опублікував інформацію про готовність уряду Данії реалізувати Україні мінні тральщики у кількості трьох одиниць. Вартість цих кораблів оцінюється у 102 млн євро.

https://mil.in.ua/uk/daniya-hotova-prodaty-korabli-ukrayini/

Серія з 14 кораблів цього типу будувалася з 1985 по 1996 рік для ВМС Данії. Його характеристики: Водотонажність (повна) – 480 тон, довжина – 54 м, осадка – 2,5 метри. Силова установка типу CODAG складається з турбіни LM500 та 2-х дизелів MTU 16V 396TB94. Максимальна швидкість до 30 вузлів, дальність ходу – 3860 мил (при 18 вузлах). Екіпаж до 30 осіб в залежності від конфігурації обладнання. Корвети оснащені бойовою інформаційною системою від компаній Saab Systems та Terma Elektronik, системою управління озброєнням Celchis Tech 9LV 200 та рядом радіолокаційних систем. Озброєння модульне, і залежить від завдань. «класичний» варіант передбачає 1 76-мм арт установку Ото Мелара на баці та 2 12,7-мм кулемети. Додатково може бути встановлено контейнер StanFlex з ПКР Гарпун (4-8 шт), модуль ППО під УВП Mk 48 Mod 3 (6-12 контейнерів) RIM-7 Sea Sparrow, торпедні апарати, а також система постановки мінних загороджена на 60 морськимх мін.

Корвети Standard Flex 300 є одним з найкращих рішень у категорії ціна/якість/функціональність/витрати на експлуатацію. Це повноцінні бойові кораблі які можуть виконувати пошуково-ударні функції (на відміну від попередніх патрульних варіантів) але за рахунок модульності можуть виконувати й інші завдань, чим компенсують відсутність у складі ВМС спеціалізованих кораблів чи суден.

Корвети Standard Flex 300 обрали Литва і Португалія для нарощування корабельного потенціалу своїх ВМС (у складі флоту Литви 4 таких корвети, Португалії 5).

Але як повідомляє «Мілітарний портал»: «вартість повністю оснащеного корабля з боєкомплектом (який потрібно купувати окремо) складатиме не один десяток мільйонів доларів. А також потягне додаткові кошти на підготовку екіпажів на відповідні системи та їх експлуатацію.

Проте корвети Standard Flex 300 чи «Flyvefisken» («Летюча риба»), сьогодні й залишаються досить бажаними, але дещо задорогими для українських ВМС.

 

Американські і британські фрегати для дій у Чорному морі.

Крім того, в жовтні минулого року видання «Сегодня» повідомило, що «…керівництво США направило через військового аташе свого посольства лист в Міноборони України про надання військово-технічної допомоги ВСУ. Поміж іншим пропонується поставка українським ВМС фрегатів класу Oliver Hazard Perry. Кораблі можуть бути передані за програмою "Надлишкове майно" (Excess Defense Article).

https://www.segodnya.ua/ukraine/vozrozhdenie-voenno-morskogo-flota-ukrainy-kakie-korabli-poluchat-ukrainskie-moryaki-1182206.html

Цей фрегат класу Oliver Hazard Perry - океанський ескортний корабель, призначений для протичовнової і протиповітряної оборони. Однак він здатний знищувати і надводні цілі за допомогою протикорабельних ракет (ПКР) Harpoon з радіусом дії до 280 км. Фрегати класу Oliver Hazard Perry будувалися з 1975 по 2004 рік в США, Австралії, Іспанії та на Тайвані. Всього було побудовано 71 корабель, з яких на ходу залишаються як мінімум 65. У тому числі 29 - в США, по 8 - у Туреччині та на Тайвані, по 6 - в Іспанії та Австралії, 4 - в Єгипті, 2 - в Польщі і по одному - в Бахрейні і Пакистані.

Також нещодавно «Український міліарний портал» повідомляв, що і Великобританія готова продати Україні (якщо та виявить зацікавленість) корвет типу Severn, який було виведено зі складу ВМФ. Його вартість складала понад 15 млн. доларів за одиницю.

https://mil.in.ua/uk/blogs/inozemni-korabliv-dlya-vms-ukrayiny-ruynuyemo-mify/

Це великий патрульний корвет океанського типу, які будувалися для Королівського флоту Британії (9 корпусів), Таїланду (2 корпуси) та Бразилії (3 корпуси) з 2002 року і по нині. Кораблі є декількох різних модифікацій, які різняться розмірами, архітектурою, системами та обладнанням.

Україну зацікавив корвет першої серії, і про можливості купівлі навіть велися певні переговори. Його ТТХ: водотонажність – 1700 тон, довжина – 79,5 м, осадка – 3,8 м. Силова установка представлена 2 дизелями MAN 16V28/33D, швидкість ходу до 20 вузлів, дальність ходу до 5500 морських миль, автономність – 21 доба. Озброєння мінімальне – одна 20-мм гармата та декілька кулеметів різного калібру. Корвет оснащений двома 7-ми метровими човнами типу RIB та здатен брати на борт додатково до 20 осіб, має вертолітний майданчик на кормі.

Головне призначення даних кораблів – патрулювання та присутність у визначених морських районах, пошуково-рятувальні та гуманітарні операції, допомога у ліквідації наслідків стихійних лих, боротба з пірацтвом та тероризмом. Кораблі даного типу мають значний модернізаційний потенціал та можуть бути переоснащені потужним корабельним озброєнням (у тому числі ПКР та ЗРК). Також, великі розміри, автономніть та дальність ходу дозволяють виконувати середземноморські походи та виходи у світовий океан.

 

Навіщо нам потрібні старі польські корвети.

Влітку 2019-го року українські ЗМІ повідомили про те, що представники вітчизняних ВМС оглянули два польські ракетні корвети проекту 1241 РЕ, що в складі ВМС Польщі мали назви ORP Metalowiec (436) та ORP Rolnik (437).

https://mil.in.ua/uk/ukrayina-rozglyadaye-mozhlyvist-otrymannya-polskyh-korabliv/

Кораблі були виведені з бойового складу ВМС Польщі 3 грудня 2013-го році і передані Агентству військового майна, згодом виставлені на продаж вартістю 800 тисяч злотих (5,4 млн гривень). У січні 2019-го року ORP Metalowiec (436) та ORP Rolnik (437) покинули військово-морську базу ВМС Польщі у Гдині, де перебували весь цей час та відбуксовані на судноремонтний завод Stocznia Remontowa Nauta. Кораблі були побудовані у 1988 та 1989 роках на суднобудівному заводі «Вымпел» в Рибінську.

В складі Військово-морських Сил ЗС України після розподілу Чорноморського флоту СРСР перебувало три корвети проекту 1241.1Т – «Придніпров’я» (U155) та «Кременчук» (U156), а також були корвети схожого проекту 1241.2 – «Хмельницький» (U208) та «Ужгород» (U207).

Проект 1241 РЕ – це проект «Молнія», серії великих ракетних катерів. Цей проект має досить непогані технічні характеристики і ніс на озброєнні 4 пускових установки ПКР П-15 «Терміт». Це для нас і є головним, адже корвет можна легко переоснастити українським озброєнням.

Вітчизняний ракетний комплекс ПКР «Нептун» перебуває на заключній стадії випробувань, а платформ, на яких можна було б без проблем розмістити корабельну версію «Нептуна» в Україні фактично немає. Озброювати ними «Айленди» скоріш за все буде недоцільно, а до готової версії «Лані» чи «Веспи» ще досить далеко. Польські корвети хоч і старі, проте можуть ще прослужити нашим ВМС, як і автомобілі - «бляхи», на яких довелось нам воювати на початку російської агресії на Донбасі. Та й вартість їх досить приваблива, тому й викликали вони зацікавленість в України.

 

Перспективи не дуже яскраві та все ж.

Після анексії Криму і будівництва Керченського мосту Росія фактично захопила і Азовське море. Події листопада 2018-го року, коли при спробі проходу через Керченську протоку була атакована і захоплена українська корабельно-катерна група, чітко показують, що Росія на цьому не зупиниться і намагатиметься взяти під контроль ще й море Чорне. Вона й так досить часто закриває певні ділянки акваторії, на яких проводить заходи бойової підготовки своїх ВМС. Тож в українсько-російському протистоянні назріває новий етап – боротьба за Чорне море.

Нажаль, як показав досвід, катер «Гюрза-M» не може в повній мірі виконувати завдання в Чорному морі при хвилюванні 3 бали і більше, а також має досить обмежені вогневі можливості (протитанковий комплекс, який планувався до встановлення, з певних причин туди не підійшов). В результаті цього застосування МБАКів обмежене лише Азовським морем і річками, причому з досить невисокими можливостями вогневого ураження надводних цілей. Крім того, виявилася невдалою концепція бронювання катера - він вийшов важким і дорогим. В реаліях морського бою броня його не врятує, що було підтверджено під час подій в Керченській протоці.

Та й проекти «Лань» і «Веспа», які Україна ще навіть не почала реалізовувати – уже давно застаріли. «Лань» взагалі розробили, як проект артилерійського і патрульного катера ще півтора десятки років тому, а для «Веспи», яка буде значно потужнішою, не підібрана головна енергетична установка, а вже потім необхідні будуть певні переробки проекту під нові двигуни. Але й ці проекти ніхто сьогодні не скидає з рахунків.

«Нажаль і «Лань» і «Веспа» - це проекти навіть не вчорашнього, а позавчорашнього дня», - розповідає Заступник начальника штабу Військово-морських сил України капітан першого рангу Андрій Риженко. – «Зусилля ВМС України і вітчизняного військово-промислового комплексу зараз треба зосередити на проекті ракетного катера водотоннажністю до 400 тонн, який повинен нести ракети, торпеди, артилерію калібру понад 40 мм, зенітно-ракетний комплекс для самооборони, БПЛА та, можливо, керований багатофункціональний дрон».

Нажаль, наразі ми маємо лише десяток військових кораблів і невеликих катерів, з якими доводиться протистояти набагато потужнішому ворогу. Проте є надія, що два американські «Айленди», які щойно поступили на озброєння наших Військово-Морських сил, є лише першою партією з цілої низки майбутніх надходжень.

Сьогодні проблеми придбання чи отримання того чи іншого корабля із-за кордону - це не лише бажання командування вітчизняного флоту і Міністерства оборони. Часто тут бувають глибоко задіяні питання вітчизняного ОПК, а також бізнесові інтереси певних груп і усієї держави вцілому. Проте, зараз як ніколи гостро постала необхідність швидкого нарощування корабельного потенціалу ВМС України, на яких тримається безпека південних регіонів нашої держави.