У новому випуску програми «Рада нацбезпеки» Тетяна Попова обговорила з Сюзан Спан – доктором філософських наук і незалежним істориком Східної Європи, а також з політологом та журналістом Ілія Куса – експертом з питань міжнародної політики та Близького Сходу вибори в Німеччині та що чекає Україну після Меркель.
Повну версію дивіться тут:
- ПОПОВА: 26 вересня, в Німеччині відбулись загальні парламентські вибори. Формальними переможцями виборів стали соціал-демократи, які набрали відповідно до офіційних попередніх результатів 25,7% голосів. Також збільшили свої показники партії Зелених та вільних демократів. Відповідно впала партія пані Меркель, також впали трохи Альтернатива для Німеччини (проросійська ультраправа партія) і впала партія Die Linke (ультраліва партія також проросійська). Але послухаємо спочатку думку традиційного виборця партії Меркель – це Екхард Ульріх бізнес консультант з Баварії, який тепер замість партії Меркель проголосував за Вільних Демократів.
- УЛЬРІХ: Отже, ці вибори показали думку німецького народу. Це ціла тенденція в Німеччині, коли виборці відходять від лівих партій більше до консервативних. Ви знаєте, що ці консервативні партії отримали значну підтримку на виборах. Думаю навіть у самих ХДС та ХСС розуміють, що вони багато втратили. Це відбувається через те, що партія Меркель давно відійшла від своєї програми. Вони перестали підтримувати людей середнього класу, замість цього вони шукають підтримки серед великих корпорацій. Цього разу я голосував за Соціал-демократичну партію, незважаючи на те, що практично все своє життя голосував за партію Християнсько-соціального союзу. Але зараз я не можу цього зробити, тому що вони вже не представляють інтереси народу та середнього класу. Я маю відношення до економіки, і вони все більше і більше відходять від неї. Знаєте, цей успіх Німеччини за останні 50 років був завдяки середньому класу, а не корпораціям. Я можу переказати вам коментар від одного політика. Він сказав, якщо бюрократія блокує середній клас, влада не повинна позбуватись середнього класу, вона повинна позбуватись бюрократії, а її стає все більше. Отже, у політиці, як і в економіці, на мою думку, ситуація буде погіршуватись. Дуже багато людей боялися, що коаліція в Бундестазі буде ліва «червоно-червоно-зелена». Але зараз у нас немає «червоно-червоно-зеленої» коаліції і всі трохи розслаблені. Але в цілому люди бояться, що Німеччина все більше відходитиме від економіки. Я знаю досить багато людей, і за останні два роки їх стає набагато більше, хто думає про виїзд з Німеччини саме через цю тенденцію.
- ПОПОВА: Сюзан, наскільки така думка розповсюджена серед громадян Німеччини? Ми бачили, що збільшилась кількість виборців, які проголосували за «Зелених» і за «вільних демократів», але чи дійсно люди так незадовільні тим, що до цього відбувалося в Німеччині?
- СПАН: Я думаю, что мнение вот этого гражданина достаточно эпичное. Потому что у нас есть, во-первых, усталость от большой коалиции. И во-вторых, конечно, есть разочарование в канцлере Меркель, её политики и в политике Христианских демократов. Потому что мы видели, что за предыдущие 10 лет они двигались все больше и больше в левую сторону, как раз как сказал этот господин, и занимали более левые позиции. Все началось с кризисом с беженцами, когда мы в большом объеме принимали и приглашали беженцев в 2015 году. После этого канцлер Меркель тоже стала больше заниматься политикой, чтобы занимать «зеленые» позиции. В общем, такое развитие наблюдалось. И получается, что истинно консервативные силы, как бы базис вот этих христианских демократов, они больше в канцлере Меркель не видели своего представителя. И вот поэтому получается, что многие в этот раз проголосовали за свободных демократов FDP.
- ПОПОВА: А ви як вважаєте, чому така різниця між голосами колишньої Східної Німеччини і колишньої Західної Німеччини? Чому є явно виражені дві партії, які отримали багато голосів, причому і ультраправа і ультраліва?
- КУСА: Очевидно, що реінтеграція Німеччини Східної та Західної не завершилася до сьогодні. Ментально люди відрізняються. Скільки б часу не пройшло, все одно є різниця в світогляді, є різниця в ставленні до фундаментальних проблем, які цікавлять німців до біженців, до міграційних питань, до економіки, до зовнішньої політики. У Східній Німеччині історично досі лишилося оце тепле і більш близьке ставлення до тієї ж Росії, ще з часів НДР. І вони досі не вважають Росію ворогом. Плюс, є проблема дисбалансу розвитку регіонів. Досі насправді між Східною та Західною Німеччиною, Західна Німеччина досі багатша, більш розвинена інфраструктурно, економічно. Саме в Західній Німеччині розташовані основні промислові центри, великі компанії там відкривають свої офіси скоріше, аніж в Східній Німеччині. Тоді як Східна Німеччина більше, особливо жителі, вважають себе покинутими. Багато хто вважає, що мовляв, ось центр нам не допомагав так, тому їхні погляди радикалізувалися до ультралівих або до ультраправих, особливо це ті регіони, які постраждали від міграційної кризи.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma