Держава таки позбавила Григоровича одного звання.
Частина перша.
"Не приємно спілкуватися з людиною яка всіх навкруги називає ідіотами". "Неприємно таке читати".
Мені таке іноді пишуть у коментах в соціальних мережах ... Зазвичай, - адепти московської анти-культури. Це навіть є непоганим маркером критерієм.
Хоча, я завжди підкреслююв, що всі є ідіотами, ... але ідіотами не у всьому.
Якщо людина зі здібностями, працьовита, допитлива, ... вона може бути і майстром, і талантом у своїй справі.
Але якщо людина в достатньому обсязі не вивчала логіку, ні в школі, ні в ВНЗ, вона може більш-менш добре знати експертні знання у своїй справі, ... але коли потрібно коректно зробити певну кількість логічних операцій і висновків зі своїх експертних знань, - тут людина безсила вона стає ідіотом, або, в кращому випадку, їй потрібно дуже-дуже-дуже довго перебирати можливі варіанти, ... найчастіше, вона просто робить помилку з важкими наслідками.
Або якщо у мові, якою користується людина, замість декількох абсолютно різних граматичних форм, використовується одна, то така людина просто приречена на те, що її комунікація буде просякнута великою купою неоднозначностей, які неодмінно будуть призводити до ідіотичних ситуацій і непорозуміннь.
Я навіть введу окрім "пост-совковий", додатковий термін - "пост-московський". Бо всі люди у минулих республіках СРСР масово стали жертвами цієї московської анти-культури, коли держава:
- забороняла викладання логіки в школах і удавала, що це - нормально, і що начебто всі люди так живуть,
- тримала синтаксис і семантику мови на рівні створення, як у 17 столітті, більшою мірою, з причин масової розумової недолугості "алогічних" чиновників,
- пригнічувала кримінально-поліцейськими методами свободу думки, слова і пересування людей,
- і при всьому цьому, створювала серед підданих недолугі міфи про те, що вона, начебто, є розумово і технологічно передовою державою.
Але логіка потрібна не тільки для того, щоб діяти, але й для того щоб навчатися. Тому у багатьох людей з пост-московської "культури" є великі проблеми не тільки з логікою, а і з засвоєнням чи викладанням великої кількості необхідних експертних знань.
Тому, у таких наших недокультурах, щоб стати просто "не полудурком", треба бути працьовитим талантом, а щоб стати просто майстром треба бути генієм ... Підкреслю, уся ця моя філософія "ідіотів і полудурків" не стосуються ремесел. У ремеслах у нас, поза вербальним, досить багато непоганих ремісників, хоча всі вони, за людської суттю, є талантами, і досягли б значно більшого у нормальній культурі. Та і рівнятися за рівнем талановитих ремісників з іншими країнами, з якою-небудь Японією або Китаєм, не варто.
Але проблема тут у тому, що пояснювати це доводиться не дітям, - на скільки одна школа краще іншої. Доводиться пояснювати це дорослим людям які мають внутрішній спротив, і не хочуть вважати себе "полудурками". Ще і навіяна пост-московська пиха бере своє.
Здавалося б, розвиненій людині, було б не важко зрозуміти переваги, коли вона не вміє читати, а люди навкруги вміють, вона не знає арифметики, а люди навкруги знають ... Але ми у такій ситуації, наче десь в Африці в савані, у дикому племені, де немає книжок і ніхто не вміє читати, і писати ні на чому. І ти людина, яка не вміє зловити оленя чи рибу, починаєш пояснювати людям що вони ідіоти, і мають щось там вчити, якусь арифметику і грамоту, щоб стати "справжніми людьми".
Коли ти почнеш порівнювати товари вироблені тут і там, тобі скажуть, що то були війни, голод і "всі проти нас" ... І навіть не кажи, що вже, майже всі товари виробляється там ...
Трохи-трохи діє, коли порівнюєш через 30-40 років після Другої світової війни, злиденного переможця СРСР, і переможену квітучу Германію, Італію, Японію. Та це таке ще, коли московія вивезла з Германії заводи, обладнання, вчених, інженерів, цінності ... коли в Германії не було власної сировини, а у СРСР своєї - нескінченно ...
... Далі буде ...
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma