Продовжую публікувати глави з книги "Нові розслідування підробки історії Русі. Рубіж, не Рубікон. Правда проти Кривди". Про історію розповсюдження трипільської поховальної урни. Це з першої книги, що було вже опубліковано раніше. Тут вона є першою частиною.
Ще глава про фальшування Десяти заповідей у Бібілії, разом з ними було сфальшвано усю Біблію
1.35 Перлина з надбання попередніх цивілізацій – Десять заповідей у джатаці з знайомою назвою Правда і Кривда. Відома українська прадавня традиція
Окремо треба сказати про Десять заповідей. У Біблії стверджується, що Десять заповідей було передано Моісею на горі Сінай у вигляді скрижалей. Там же про Ковчег Завета. До речі, ковчег це також спосіб виготовлення ікон, коли спочатку з дошки виймається частина дошки так, що края дошки виступають, утоплену частину вирівнють, і на ньому розміщують зображення, у заглиблені. Можливо, що прадавні Десять заповідей записували і зберігали саме у таких ковчегах. Проте можливий інший ковчег завета. Існуюча художня традиція (див.малюнки) зображення скрижалей у скрині у формі будиночка – раки, що наслідує традицію будиночків - трипільськіх поховальних урн.
Існує здогадка, що Десять заповідей, як спадок попередньої цивілізації, було передано разом з прадавнею мовою.
У буддистських джатаках є історія з попереднього життя Будди Сакьямуні під знайомою назвою «Правда і Кривда», бо в українському фолькльорі є казка про Правду і Кривду.
В цій історії Будда Сак’ямуні був Правдою, а його опонент Девадатта був Кривдою. Далі фрагмент буддистської джатаки про Правду і Кривду:
“Правда в ослепительном драгоценном уборе всходил в окружении множества небесных дев на свою божественную колесницу ... он останавливал свою колесницу в воздухе над деревнями, городами, столицами и убеждал народ исполнять десять благих заповедей:
"Никого не убивайте,
не крадите,
не прелюбодействуйте,
не лгите,
не клевещите,
не будьте грубы,
не пустословьте;
воздерживайтесь от зависти, недоброжелательства, вредных взглядов.
Заботьтесь о отце с матерью;
следуйте Правде в делах своих, в речах и в помыслах.".
Джатаки. Избранные рассказы о прошлых жизнях Будды — Сакт-Петербург, 2003
Існує також давньоегипетський міф про Правду і Кривду, де події розгортаються навколо двох братів. Сюжет трохи коротший, подібний до сюжету української казки, де спершу верх бере Кривда, але врешті Правда таки перемагає
В кумранських текстах, знайдених на березі Мертвого моря, Кумранський Символ віри
містить у собі ті самі Правду і Кривду у порівнянні з сучасним Християнським, де їх вже нема:
В буддистській джатаці «Про Правду і Кривду» мова йде про основний обов’язок і основне заняття Будди в попередньому житті - розповсюдження Десяти буддистських заповідей, а саме «не вбий, не вкради....», ті самі десять заповідей, які, скоріш за все, потрапили в цей часовий вимір разом із знаннями попередніх цивілізацій.
П’ять з десяти заповідей дійшло до Японії.
Тобто не Моісей отримав їх з неба, а вони були відомі в арійському культурному просторі задовго до Моісея, передані як чи не найголовніша формула людської етики, або більше -етики Універсуму.
До речі, за реконструкцією Віктора Березюка, прадавній склад «мо», або «ме» означає «знати», а ім’я Моісей – той, хто сіє знання. Мей-дан – місце, де дають знання.
Дотримання заповідей - це як своєрідний дороговказ , це ключ до особливого містичного досвіду. У більш розвиненому вигляді це вчення про яму-ніяму, вчення про вади і більш розширені списки вимог для ченців прадавніх монастирів, які зберіглись у монастирях східних традицій, що наслідували трипільсько-арійську традицію, за прикладом яких значно пізніше було започатковано європейські монастирі.
1.36 Історія розповсдження трипільської поховальної урни
Досліджуючи розповсюдження трипільської поховальної урни, можна прослідкувати історію поширення здобутків трипільської культури загалом.
трипільська поховальна урна з символами інь-ян, 7 тисячоріття до н.е.
Ця історія тягнеться від дуже розумної, з точки зору епідеміології, традиції кремації і поховальних урн-будиночків не пізніше 7 тисчоліття до н.е. до виготовлення рак у вигляді будиночків для зберігання реліквій і ковчегу.
Етруські урни з музею у Тарквінії, 9 ст.до н.е.
Похідна урна етрусків у вигляі глечика, яку ввкривали шоломом воїна або його мискою.
Поховальні урни у Китаї 2 тис до н.е., мой власні фото у музеях США, де зібрано чудові колекції
А це вже середньовічні прикрашені раки для зберігання мощей, тобто часток тіл святих, та інших дорогоцінних реліквій, у традиційній формі поховальної урни-хатинки, від якої і походять.
Коли я вперше побачила трипільські казкові будиночки, прикрашені зображеннями Сонця і Місяця, та символами інь-ян, мене одразу вразила їхня схожість з поховальними урнами етрусків.
За поховальною традицію, етруски – пізні трипільці, у мирні часи використовували урни для зберігання праху у вигляді вишуканих маленьких будиночків, а під час війн і походів – використовували простого глечика, який наповнювали кремаційним попелом і покривали шоломом або мискою загиблого воїна
Традиція поховання-кремації з використанням урн-будиночків поширювалась світом разом з конями і возами прадавніх трипільців-оріїв-аріїв. Їх розповсюдження припадає на третє-друге тисячоріття до н.е.. Разом з конями і коровами, типовою трипільською керамікою, традицією орання землі і вирощування 10 сортів зерна, типового тканого одягу, прикрашеного вишиванкою, технологією побудови мазанок, використання плетеного тину та ін., трипільська культура завойовувала світ. Типові урни-будиночкі знаходяться по всьому ареалу розповсюдження трипільсько-арійської культури, але там вони значно молодші за віком, ніж в Україні. Навіть у Китаї знайдено такі самі кремаційні урни другого тисячоріття до н.е разом з типовою трипільською керамікою та зображеннями коней і возів. Такі ж самі урни, що мали й інші ознаки трипільської культури, знайдено у прадавньому поселенні в Іспанській Галіції. Пізньою гілкою трипільсько-арійської культури є етруски. Саме етрускі заклали основу культури Риму.
Разом з тим, завжди підкреслювалось походження Риму від прадавньої Трої. Якщо етруски прибули до Італії після загибелі Трої, то це відбулось, скоріше за все, десь на рубіжі між другим і першим тисячоріттям до н.е. чи трохи пізніше, коли і у Греції за короткий проміжок часу виникло багато міст, чи не з переселенців.
З часом урна-будиночек трансформувалась у будиночок-раку –сховище для священих реліквій, зазвичай часток святих мощей.
В існуючий художній традиції такий самий будиночок-ковчег зображують як ковчег Завета, де зберігались скрижалі з Десятью заповідями Моісея, що свідчить про те саме славетне трипільсько-арійське походження.
Скоріш за все, 10 заповідей саме так копіювались, зберігались і розповсюджувались Світом. Не факт, що вони завжди були кам’яними.
Чи в такому ковчезі, чи у такому, що виготовлявся для ікон, або в таких численних ковчегах по всьому скіфо-арійському культурному ореалу переписувались і зберігались Десять заповідей, як чи не головна частина найважливішого знання.
Ті правдиві Десять заповідей, які є справжнім ключем до особливого досвіду, яким я скористалась вперше у віці 14 років, користуюсь досі і знаю його Силу.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma