Історія продовжується двічі. Вперше, у вигляді трагедії, вдруге, у вигляді фарсу. Цей історичний трагіфарс завершується на наших очах. Ми із сташними втратами спостерігаємо закат історичної епохи диктаторів на планеті, і це, нажаль, неминучий етап. Може так вирішили вищі сили, що би саме українці поставили крапку в існуванні особистостей диктаторів / тиранів як етапу розвитку цивілізації. Правда, не зовсім зрозуміло яким саме буде майбутній світ. Хочеться, аби тирани із диктаторами не переродилися у щось ще гірше.
Тепер до певних історичних паралелей. Вже багато років певна кількість писемного люду розмірковує чи є залупенфюрер послідовником художника-невдахи із Австрії та які саме події (за історичною аналогією) від нього чекати.
Однак оцей зачухмаренний бункерний дєд-побєд більше наслідує ознаки не адіка, а іншого менш дрібного диктатора. Саддама хусейна.
Як і саддам, підерський лілпут вийшов із родини якихось люмпенів, приховував свою дату народження. Обидва спочатку демонстували свої народні корені.
Як і вусатий із Іраку, російський недомірок теж не мав грунтовної освіти та був напівграмотним, проте активним. Якщо Саддам займався публічною агітацією, то цей вилупок займався агітацією тільки під дахом спецслужби.
І той, і той наслідували владу у цілком мирний спосіб. Хусейну владу передав його кузен, недопалку - начальник, а за сумісництвом собутильнік.
І в Іраку, і на рашці еліти формувалися за принципом клановості (там родичі та члени племені, тут - сусіди із дачного кооперативу чи подільники ленінгадської мерії).
Дрібне чмо та вусатий маршал спиралися на таємні поліцейські органи та підконтрольні політичні партії. І той, і той розгорнули безпрецедентні політичні репресії.
Основу економік цих держав здебільшого складала рента за продаж природніх ресурсів. В обох країнах контроль за видобутком і продажем, а також розподілом прибутків нафти перебуває під контролем вузького кола осіб. Обидва іноді навідували простий люд. Саддам заглядав в холодильники, путло дарував холопам дитячі сукні та якусь поєбєнь.
Хусейн почав війну із Іраном, перебуваючи у впевненості, що чинний режим аятол в Тегерані впаде за місяць. Війна тривала вісім років, втрати саме Іраку були шалені, незважаючи на перевагу в кількості озброєнь. Аятоли до сих пір рулять, саддам відправився на зустріч із дідами.
Обидва вбивали своїх опонентів у Лондоні. Тільки Літвіненка отруїли полонієм, а Абд ар-Разака застрелили співробітники іракської розвідки.
І вусач, і ботоксний тішилися із своїх армій. Паради, навчання, танки, літаки, спецназ. А за підсумком - Ірак двічі за короткий проміжок часу втрачав майже усе військо. Рашка - також не демонструє потужність другої воєнної сили у світі.
Обидва ці вилупки мали звичку нападати на слабших. Де закінчив свої дні уродженець Аль-Ауджи ми знаємо. Чим закінчиться нікчемне життя пітєрського гопніка питання відкрите.
Деякі скажуть - так хуйло копіює гітлєра. Відповім. Так, копіює ідеологію та пропаганду. Й усе. Треба визнати, що з 20-х до початку 40-х років минулого століття Німеччина змогла вибудувати міцну промисловість, винайти новітехнології та вишколити військо настільки, що друга світова війна мала всі шанси закінчитися встановленням німецького кордону десь за Уралом. А хуйло? Отож
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma