Діалоги. Випуск 7

Діалог 1. Про перевагу простих доказів над складними

– Він справді хоче зробити, як краще. Він не здасть національні інтереси, тому що:

А. ............

B. ............

C. ............

D. ............

– Які складні докази! А між тим все просто. Людина, що грала своїм особистим "путіним" на фортеп'яно й порівнювала Україну зі шлюхою, не може бути патріотом України й, взагалі, не здатна ні на що добре.

– Та годі вже! Скільки можна згадувати одне й те ж! Набридло!

– Не лише можна, але й треба згадувати, поки не зрозумієте, що така людина не здатна ні на що добре. Така людина не знає – й знати не хоче, збреше – й оком не змигне, зрадить – і не помітить.

Діалог 2. Про асоціативне мислення

– Мене важко зрозуміти, бо інколи я й сам не до кінця все розумію. Вважайте, це нарис до роздумів.

– А Ви спробуйте навпаки: спочатку роздуми, а потім нарис.

– Це суперечить творчості. Спочатку яблуко, а потім – Еврика!

– Отож. Оце і є асоціативне мислення.
Якось у глухому селі, де ми працювали, господиня хати полізла на купу дров-кругляків, купа роз'їхалася – і вона гепнулася дупою. Ото було асоціацій! Мабуть, годину розповідала, як і якими місцями падали вона та її односельці за всю історію села. Вам би на сотню нарисів вистачило. Спробуйте.

Асоціації