Ікос 11
Як світлоприємну свічку, через усічення мечем погашену, але на свічнику Небесному перед престолом Святої Тройці поставлену, бачили святі ангели. Поклонившись Тому, Хто живе у віках, отримали від Владики повеління дівственне тіло твоє на горі Синайській поховати, щоб не бачили його, як ти сама хотіла, вороги Господні. Ми ж пісню таку співаємо тобі:
Радуйся, сонцеподібна діво, що на Небеса духом вознеслася; радуйся, бо ти Сіону Горнього досягнула. Радуйся, вінець доброти в руках Господніх; радуйся, чаше, що від повноти Дому Господнього черпаєш радість. Радуйся, бо до Скинії нерукотворної і вічної ти наблизилася; радуйся, бо ти на горі Закону спочиваєш тілом. Радуйся, бо там ти сподобилася бачити шестя Бога на Синаї, Бога Яковового; радуйся, бо на місці богобачення Мойсеєвого ти перебуваєш.
Радуйся, бо ти є ревності Ілліної указання; радуйся, купини неопалимої явлення. Радуйся, діво, бо ти Діву Царицю, в ризи позолочені зодягнену, наслідувала; радуйся, бо тобою Сущий оспівується посеред дів тимпанниць. Радуйся, бо на тобі велич Його; радуйся, бо ти стоїш перед престолом вічним. Радуйся, бо з храму вселенної молитвеники на тебе споглядають; радуйся, кадило молитов за нас до Всевишнього благоприємне. Радуйся, Катерино, невісто Христова премудра
Протоієрей Роман Кіник, секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, настоятель храму святої великомучениці Катерини (Катерининська церква м. Чернігів)
Катерининська церква (козацький кафедральний собор святої великомучениці Катерини ПЦУ) — церква Православної церкви України в місті Чернігів, пам’ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам’яної української архітектури Лівобережжя XVII-XVIII століть. Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам’ять про героїзм діда, Чернігівського полковника й наказного Гетьмана Якова та козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов у 1696-му, є одним із символів Чернігова.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Катерининська_церква_(Чернігів)
Братику наш рідний, могутній та величний Чернігове, ставши спиною до Катерининської церкви, я бачив перед собою дорогу, що веде до Києва, а позаду себе відчував міць стародавнього міста, українська, козацька душа якого явила себе людям величною будівлею цього храму.
Десь далеко попереду був Київ, позаду велично височів Чернігів, а я відчував душею та молитвою ДУШУ УКРАЇНСТВА, в якій сплелося різнобарв’я яскравих, цікавих, красивих регіонів. Такі різні, кожен край по-своєму особливий, величний та важливий, але по-справжньому сильними ми стаємо лише у своїй ЄДНОСТІ. Багато хто з нас, українців, навіть не усвідомлює, якими дивовижними барвами Господь розфарбував нашу Неньку-Україну та скільки всього цікавого, потужного та значущого ми отримали лише по праву народження. Від усвідомлення цього перехоплює подих!
В той день ми знімали програми зі священиками рідної церкви у величній, але такій затишній будівлі Катерининської церкви. Це святе місце. Душа в ньому водночас відпочиває та оживає. Можна говорити багато про те, що відчуваєш у цих стінах, але слова настільки зайві та слабосилі на фоні величної сили цього місця, що я навіть не намагатимуся передати усе те, що відчув тут. Скажу лише одне — це місце потрібно відвідати, потрібно відчути та почути душею.
Отець Роман Кіник допомагав нам в організації програм Чернігівського циклу, опікувався нами та підтримував. Ми багато розмовляли телефоном, але я дуже чекав на нашу зустріч, на нашу «Сповідь». Це відкрита, світла та добра Людина. Поруч з ним на душі дуже тепло. Він так щиро посміхається світу та співрозмовнику, що мимоволі відчуваєш, як душа прокидається та обіймає світ і співрозмовника у відповідь.
Поруч з цією душею якось одразу усвідомлюєш, що Бог — це Любов. Я розмовляв з ним, а душа раділа тим, наскільки радісною та щасливою є людина, чиє серце сповнене любов’ю до Бога та до ближнього. Отець Роман дивовижно відчуває душу співрозмовника. Якось одразу чує людину, з усіма її проблемами та слабкощами, але при цьому зі щирою посмішкою та відкритим серцем приймає кожного з дітей Божих такими, як вони є, самою своєю суттю вказуючи шлях до того, щоб стати кращими, позбавитися від страждань та поневірянь.
Дієвий, потужний, небайдужий українець, він з такою любов’ю ставиться до Чернігівщини, де багато років живе та служить Богу і Україні, де народилися його діти, де розквітає його душа. Я був безмежно вдячний отцю Роману і за допомогу, і за його власну «Сповідь».
А ще отець Роман зробив нам ще один дивовижний подарунок — познайомив нас зі своєю коханою дружиною, матір’ю своїх дітей та мудрою вчителькою Любов’ю Кіник, а також дав нам змогу зняти «Сповідь» і з нею. Дивовижні душі, ніжне, красиве кохання і така глибока любов до Бога і України.
В той день, у стінах цього храму нам пощастило поспілкуватися та зняти програми зі священиками рідної церкви і відлуння кожного з цих діалогів ще й досі не покидає мене, лікуючи душу та даруючи сили та натхнення жити, любити та молитися. Ми повернулися з Чернігівщини, але я часто подумки повертаюся туди, до Катерининської церкви, де душа храму та душі українства так зігріли мою власну душу.
Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми — протоієрей Роман Кіник, секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, настоятель храму святої великомучениці Катерини (Катерининська церква м. Чернігів)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma