В розвинутих країнах навчають поводитись з фінансами ще в середніх класах школи.
Майже з дитинства людина розуміє, як планувати своє майбутнє і що треба робити для гідного життя на пенсії.
В таких країнах працює три рівні пенсійного забезпечення. Звідси і поняття "трирівнева пенсійна система", до якої так давно прагне Україна.
Перший рівень - загальноприйнятий у всьому світі, коли за рахунок відрахувань робочого шару населення у пенсійному фонді держави, формується бюджет, для забезпечення пенсіонерів. Система стабільна, але, на жаль вже не дієва, не тільки в нашій країні. Проблемою стало демографічні зміни.
Справа в тому, що під час прийняття даної системи, кількість працюючих в 5-6 разів перевищувала чисельність пенсіонерів. Всі працювали офіційно, отримували офіційну заробітну плату (в середньому 100 карбованців в СРСР) і, відраховували, як і сьогодні 22% в пенсійний фонд. Тим самим, працюючі забезпечували державний бюджет сумами на кожного пенсіонера, що перевищували середню заробітну плату.
Кількість працездатних в усьому світі, поступово почала знижуватись, а кількість пенсіонерів збільшуватись. Таким чином система Бісмарка зжила себе і стала неефективною, для якісного забезпечення гідної старості. В Європі, США , країнах Скандинавії, своєчасно вжили заходів і ввели додатковий рівень пенсійного забезпечення, як обов'язковий на державному рівні, з прийняттям відповідних законів.
Другий рівень - передбачає обов'язкові додаткові накопичення для працюючих, з першого робочого дня. За такою програмою, співробітникові компанії, заводу та ін. установи з прибутку підприємства накопичують додаткові кошти на окремому рахунку. Власник цього рахунку так само бере участь в накопиченнях, відраховуючи частину заробітної плати щомісяця.
Кожен місяць, протягом багатьох років, коли людина офіційно працює - йдуть додаткові відрахування на спец.рахунок і, виходячи на пенсію, людина отримує не тільки державну пенсію, але і чималу суму додатково, яку накопичив сумісно з роботодавцями за свій робочий період.
Третій рівень - програми добровільного страхування та пенсійного забезпечення. У деяких країнах працюють понад 100 років, а їх користувачами в різних країнах Європи є від 30% до 90% громадян, включаючи дітей.
Такі програми передбачають не тільки накопичення власних коштів, але і примноження їх, за роки накопичень. І, найважливіше - фінансовий захист для власника програми і його сім'ї, у разі форс-мажорних обставин, таких, як інвалідність або смерть, так само у випадках важких хвороб, травм чи хірургічних втручань.
В Україні працюють поки що два рівня пенсійного забезпечення (перший і третій). Другий - розглядається з кінця 90-х, але, на жаль досі не прийнятий на законодавчому рівні.
У той же час, кілька великих Європейських і Американських компаній, вже 20 років надають свої послуги на ринку України, забезпечуючи можливість накопичень, за західним принципом, включаючи гарантії.
Останні 5 років попит на програми добровільного страхування і пенсійного забезпечення в Україні, підвищився в кілька разів, а кількість власників програм, серед громадян України, до кінця 2019-го року наблизився до мільйону користувачів. Що говорить про прийняття українцями європейських норм фінансового забезпечення, про розвиток фінансової грамотності в нашій країні.
Так виглядає фінансове планування, за третім рівнем (програма добровільного пенсійного забезпечення), для людини, віком 40-ка років, яка накопичує 1500 гривень в місяць до 65-ти років.
У цьому прикладі наведено три суми:
1. Особисті накопичення протягом 25 років = 327тис.грн.
2. Особисті накопичення + додатковий дохід від інвестиційного прибутку = 903 тис. грн.
3. Підсумкова сума накопичень, з урахуванням застосування інструменту захисту від інфляції = 1млн.664тыс.грн.
У програмі враховані витрати на страхування ризиків: страхування життя, страхування від переломів, травм, опіків та порізів, критичних захворювань, а так само передбачено фінансова захист, на випадок інвалідності.
Програми належать лише їх власникам, захищені міжнародними нормами, застраховані в найбільших світових фінансових інститутах - не можуть бути враховані, як спільно нажите майно, при розділі і не підлягають арештів судами.
Дитячі накопичувальні програми від 0 до 27 років, передбачають автоматичну страховку дитини і одного з батькив, який здійснює накопичувальні платежі.
Мінімальний термін накопичувальних програм - 10 років.
Що б отримати розрахунок особистого фінансового плану по електронній пошті, консультацію онлайн або в офісі компанії, - заповніть заявку:
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma