До 150-річчя Лесі Українки
25 лютого 2021 р. – у день 150-річчя Лесі Українки – львівські громадські діячі зустрілися в Обласній універсальній науковій бібліотеці (ЛО УНБ), щоб вшанувати Велику українку. Особливим напрацюванням цієї зустрічі було проголошення дня 25 лютого – Днем Жінки-українки. Ця пропозиція від провідного кола активістів ГО ОУН-держава була схвально обговорена і одноголосно прийнята. Лист-звернення з пропозицією проголошення 25 лютого Днем Жінки-українки було направлено у всі важливі інституції для розгляду і затвердження.
Актуальність такого дня давно на часі, адже восьмеберезневе святкування незворотно втратило і зміст, і форму (навіть, якщо не вдаватися в його політичну інтригу). На зустрічі в науковій бібліотеці говорилося про доцільність не вкладати обраний день в алгоритми минулого вшановування жінок 8 березня. То ж пречудова ідея святкування 25 лютого Дня жінки-українки має всі шанси прижитися, адже це час закінчення зими, переходу до весняного відродження природи, день народження Лариси Петрівни Косач-Квітки…
Повертаючись до зустрічі в ЛО УНБ, варто коротко передати зміст активних виступантів. Відкрив зібрання зачинщик зустрічей в бібліотеці, очільник відділу україніки Євген Салевич. Він коротко окреслив мету зустрічі та запросив до слова директора бібліотеки історика Івана Сварника (Іван Сварник). Надзвичайно цікава, змістовна лекція про Лесю Українку і її Львів стала відкриттям для багатьох присутніх.
Далі говорили про чоловічий і жіночий світ, але не в площині антагонізму, а єдності і співпраці. Звичайно, дуже легко перейшли на історичні пласти пошановування культу Жінки ще в Трипільській культурі. Представник організації ОУН-держава Юрко Антоняк назвав усі передумови проголошення Дня жінки-українки. Його підтримали інші учасники зустрічі: Ксенія Базилюк (Союз українок), Богдан Калиняк (громадський активіст), Оксана Бондар (Центр творчості), Іван Гавалюк (КУН), Ганна Врочинська (Інститут народознавства НАНУ), Оксана Юзич (громадська активістка)… Про виклики сьогодення, війну і жорстокість, применшення ролі інституту сім’ї, про Стамбульську конвенцію, про наповнюваність проголошеного свята, про брак духовної ідеології, про найдавніші гени українок, про важливість збереження природних ресурсів і знову про Лесю Українку – як взірець української освіченої та вихованої працьовитої жінки – говорили у цей час. А ще звучала чудова поезія та українська пісня. Товариство також привітало з днем народження Павла Салевича – відомого славіста, дослідника мови та мовних пам’яток.
Розуміючи, що проголошення Дня жінки-українки покличе хвилю розмаїтого обговорення, все ж твердо вирішили не відступати, а цілеспрямовано утверджувати цю пропозицію, відкидаючи будь-який негатив у цьому питанні. Най 8 березня кане в Лету, як пережиток сумного минулого, і на то є безліч причин. Гарна нагода – об’єднатися навколо Дня жінки-українки 25 лютого і творити і працювати для блага України всі 365 днів у році.
*** Віра Олеш
Ще до початку розмови... Збираємося...
Оксана Бондар у власноручній прикрасі "Берегиня".
Ось така вона Майстриня!
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma