Enigma Enigma

Jedi_Katalina

2019-10-05 16:01:52 eye-2 4   — comment 0

До 100-річчя з дня народження Бориса Щербини

«Щоб довго жити, треба мало їсти, мало спати та багато працювати» 
Борис Щербина
 

Сьогодні виповнюється 100 років з дня народження українця, який віддав життя задля порятунку України, а, можливо, й більшої частини Європи, але ім’я якого на Батьківщині було повністю забуте (і щоб нагадати українцям про їх власного героя знадобився американський серіал). Мова йде, звичайно, про Бориса Євдокимовича Щербину – голову Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.   


Чорнобиль
 
26 квітня 1986 року Щербина знаходився в Оренбурзі й, дізнавшись про призначення головою Урядової комісії, негайно вилетів до Москви, а звідти – до Прип’яті. 


Оскільки Щербина нічого не розумів у ядерній фізиці, одразу в літаку він попросив академіка Легасова сісти поряд з ним та розповісти про атомні реактори та можливі причини аварії. З цього моменту, очевидно, й розпочалась дружба Бориса Щербини та Валерія Легасова, що тривала 2 роки, до моменту трагічної смерті академіка у 1988 році.  

Ось як описує своє бачення роботи Бориса Євдокимовича в Чорнобилі академік Легасов: «Насамперед я хочу сказати, что вдалим, напевно, виявився вибір Бориса Євдокимовича Щербини в якості голови Урядової комісії, тому що він мав таку рису, як обов’язкове звернення до точки зору спеціалістів, дуже швидко схоплював ці точки зору і тут же був здатен до прийняття рішення. Йому не була притаманна повільність, нерішучість в прийнятті тих чи інших рішень…»

Частина членів урядової комісії вилетіли до Прип’яті ще зранку, проте ніяких дій щодо евакуації населення не здійснювали – чекали прибуття Щербини, оскільки ніхто не наважувався взяти на себе відповідальність за можливі наслідки.  

Урядова комісія на чолі з Щербиною прибула до Прип’яті близько 19-ї години, і після ознайомлення з обстановкою вже ввечері 26 квітня прийняла рішення щодо евакуації міста, але медики та цивільна оборона були проти евакуації. Через позицію заступника міністра охорони здоров’я Є. Воробйова кінцеве рішення про евакуацію було підписано лише опівдні 27 числа: він тягнув час та підписав документ останнім. Евакуація міста розпочалась о 14 годині дня і завершилась через 2,5 години. В даному випадку лише рішучість Бориса Щербини та його готовність брати на себе відповідальність допомогли врятувати людей, оскільки якби на його місці опинився би хтось менш рішучий, невідомо, коли б місто евакуювали, і чи евакуювали б взагалі. 

Борис Євдокимович Щербина в свій перший приїзд до Чорнобиля провів там дев’ять днів. І хоча за цей час він встиг отримати значну дозу радіації, тим не менш не хотів покидати Чорнобиль, оскільки вважав, що йому вже вдалось налагодити ліквідацію наслідків аварії, а комусь іншому треба було б починати все спочатку. Горбачов з такою позицією не погодився. Говорили, що в телефонній розмові з Щербиною він наказав залишити об’єкт та повернутись до Москви.

Після повернення до Москви всіх членів Урядової комісії відвезли до 6-ї лікарні, де відібрали всі особисті речі, включаючи одяг, та знищили, оскільки вони були дуже радіоактивні  (Щербині повернули лише значок депутата, посвідчення члена Уряду та ключі від сейфа. Значок, щоб його не міг використати хтось інший, згідно спогадів В. Легасова, Щербина знищив власноруч). Також всім поголили голови, лише Щербина навідріз відмовився, оскільки через день йому треба було виступати на прес-конференції.  

Прес-конференція відбулась 6 травня 1986 року в приміщенні Міністерства іноземних справ в присутності близько 600 журналістів, влючаючи іноземних. На цій прес-конференції радянська влада вперше спромоглась розповісти бодай щось про аварію на ЧАЕС для міжнародної аудиторії. Власна аудиторія повинна була чекати набагато довше – перший виступ Горбачова по ТБ щодо аварії відбувся лише 14 травня. А на цій прес-конференції віддуватись за генсека змушений був Щербина.  


Уривок виступу Б. Щербини на прес-конференції 

3 липня 1986 року відбулось засідання Політбюро ЦК КПРС, на якому розглядалось питання причин аварії на ЧАЕС, на якому Щербина доповів про висновки Урядової комісії. Основними причинами аварії він назвав грубі порушення регламенту працівниками станції та серйозні недоліки конструкції реактора, наголосивши, щоправда, на більшій вагомості першої причини. 

У вересні 1986 Щербина повернувся до Чорнобиля, щоб продовжити роботу з ліквідації наслідків аварії та будівництва нового міста для працівників станції - Славутича. Всього в зоні Чорнобильської АЕС з квітня 1986 року по лютий 1989-го, коли відбулась його остання поїздка туди разом з М. Горбачовим та В. Щербицьким, Борис Щербина пробув у відрядженнях 92 дні. А насправді значно більше, оскільки в короткі поїздки на один-два дні, він не оформлював відряджень. 

Невідомо, яку дозу радіації він отримав в результаті, але не викликає сумнівів, що вона була в кілька разів більша за максимально дозволену та суттєво підірвала його здоров’я.  

         
Байки про Щербину 

Коли виявилось, що немає кому наповнювати піском мішки, призначені для скидання в палаючий реактор, Щербина наказав робити це першому заступнику міністра середнього машинобудування О. Мешкову, головному інженеру департаменту ядерної енергетики Г. Шашарину та генералу М. Антошкіну особисто, й всі ці високопосадовці покірливо пішли виконувати завдання. Проте Щербина все одно був незадоволений. «Як гарно ви вмієте висаджувати реактори в повітря, і так погано – наповнювати мішки піском», - був його вердикт.   

За спогадами О. Борового, вченого з Курчатівського інституту, одного разу він, не спавши кілька попередніх діб, заснув прямо на засіданні комісії. На наступному засіданні Щербина звернувся до нього так: «Цікаво було б почути думку науки  - якщо вона вже прокинулась».   

Іншого разу Щербині доповіли, що в Зоні відчуження почастішали випадки мародерства. Він викликав голового міліцейського чина, який почав запевняти його, що міліція так добре охороняє Зону, що навіть миша не проскочить. Тоді Щербина запитав його: «Тобто ви хочете сказати, що мародерствуєте ви самі?».

Навіть опинившись дуже далеко від України, Щербина не забував своїх коренів, а також не толерував російський великодержавний шовінізм. Показовим є такий епізод, що трапився під час роботи Щербини в Сибіру. Один з місцевих партійних діячів критикував колгосп, який недовиконував план, завершивши свій виступ словами: «Прізвище голови колгоспу – Вовкотруб, головного агронома – Кривоштан, зоотехніка – Романець, головного ветеринара – Музичук, а єдине нормальне прізвище – в головного інженера Погорова». Після засідання його викликав до себе на килим Щербина і годину дуже дохідливо пояснював, наскільки той був не правий.  

Цікаві факти:

- любив гарно вдягатись та мав хороше почуття стилю 

- чудово володів українською та писав нею статті до газет та журналів

- не курив, алкоголь вживав зрідка й не використовував нецензурної лайки

- був палким футбольним фанатом і вболівав за київське «Динамо»

- у Чорнобилі його шанобливо називали Б.Є. або «Председатель» 

- допомагав українським кіножурналістам отримувати дозволи в Москві на показ документальних фільмів про Чорнобиль, без яких жоден фільм не міг вийти на екрани.
 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma