Замість конструкцій зі словами довжиною, у довжину, шириною тощо, які описують відповідні параметри якогось об’єкта, краще використовувати стилістично кращий варіянт: завдовжки, завширшки.
Українська мова для передачі поняття величини (розміру) та окремих її вимірів (висоти, глибини, довжини, ширини, товщини і под.) має свої прислівники: завдовжки, завширшки, завглибшки, завтовшки, завгрубшки.
- У Мілані снігу на три метри завтовшки (Леся Українка).
- От, бач, висить над дверима, завбільшки із цапа, перед твоїми очима мальована шкапа (Гулак-Артемовський).
- Гончарі заставили горшками таке місце завбільшки, як наш базар (Нечуй-Левицький).
- У самому шинку, праворуч від дверей, у кутку шинквас: дерев'яна стіна, заввишки з людину, з полицями для посуду (Леся Українка).
- На високій горі, зі здоровенної кучугури околиця розкривалася верстов на десять завдовжки (Панас Мирний).
- Десять сажнів завширшки битий шлях (Старицький).
Українська мова також вживає й короткі конструкції, що вказують на напрямок цього виміру: уздовж (завдовж, уподовж, удовж), ушир, утовш, углиб, завглиб, угору.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma