Як писав колись автор cих рядків у своєму есеї "Китайці та собаки", критик – завжди психіятр. Але коли в ролі пацієнта опиняється він сам, то результат такої затії нагадує пародію на психоаналізу. І хоч герой цього твору не критик, а письменник, але хвороба виявляється спільною. Тим паче, що роман "Чорне біле" Дзюньтiро Танідзакi поєднує обидва жанри, створюючи ядучу сатиру на модну в Японії його часів егобелетристику. Саме щодо неї автор полемізував ще з одним клясиком японської літератури – Рюноске Акутаґавою. І хоч явище це, як знати, мало західне коріння, де в Піноккіо від брехні виростав ніс, а за східним каноном носатий чернець у того ж Акутагави хотів позбутися своєї вади не через брехню, а заради дзену, але подібного чимало.
Наприклад, головний герой роману, що вийшов друком у 1928 році - письменник Мідзуно - себелюбний, аморальний і лінивий, проте за його талант йому прощають і борги, і порушення термінів здачі рукописів, і брехню, і навіть повну відсутність співчуття до людей. Власні комплекси він витісняє, списуючи своїх героїв з реальних людей і даючи їм псевдоніми. Але цього разу він схибив, і прохопився в тексті прізвищем свого знайомого, розкривши інтригу. Гризоти сумління призвели до неабияких наслідків.
"Паралізувати сумління остаточно допоможе найгірше - заподіяти комусь шкоду, сказати б, тілесну, - вирішує герой. - Він став перебирати знайомих, шукаючи належну жертву. Згідно із задумом, убити треба без зайвої крові, єдиним точним ударом, бажано, не наближаючись менш як на метр. А що, коли на відтинку від станції до безлюдного місця на дорозі нічого підхожого не знайдеться? Блукаючи околицями в той день, коли вибрався на вивідки, він думав. І надумав аж чотири знаряддя вбивства, по які не треба далеко ходити. По-перше, ще в місті, на околиці, підібрати шматок арматури на будмайданчику, де заливають бетон, і закинути в чагарник край дороги. По-друге, у потрібний день чи вечір поцупити в когось залишену надворі мотику чи сокиру. А як не трапиться ні арматури, ні сокири, пусте. Завжди можна в цей вечір спокійно повернутися додому, а згодом ще й ще раз спробувати, аж поки нахопиться те, що треба. Відколи герой знайшов людину, підхожу для його задумів, тобто Кодаму, пів року він обмірковував і чекав на потрібні обставини".
Що було далі, можна дізнатися, прочитавши цей чи то трилер, чи то детектив, а чи філософсько-психологічний роман.
Дзюньтiро Танідзакi. Чорне біле. – Л.: Астролябія, 2024
Фото: Pinterest
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma