Enigma Enigma

Богдан

2021-10-29 16:42:32 eye-2 3899   — comment 9

Ефект пропаганди: наука і деградація

«Уявні числа живуть поряд з дійсними,

тільки в перпендикулярному вимірі

(система координат повернута на 90̊)…

…Тіньові атоми здатні зупинити танк…»

Девід Дойч

 

«…Чи правда, що час протікає

тільки в одному напрямку

і чи протікає він взагалі?..»

Із публікацій

про темпоральний кристал 

 

Публікація першої частини посту «Ефект пропаганди» викликала чимало відгуків і відкрила, за допомогою цих відгуків, дуже цікаву проблему, яку філософи неодноразово піднімали впродовж кількох століть, але яка так і не знайшла місця у свідомості суспільства для розуміння її надзвичайної важливості. І саме це нерозуміння спочатку породило тотальні пандемії чуми, а сьогодні за своє небажання розуміти прості істини людство розплачується пандемією коронавірусу. Але все по порядку.

Іця проблема – поширення, популяризація, пропаганда сучасної науки, яка формує новий світогляд. Яка підносить сучасну цивілізацію на новий рівень, тобто, відбувається своєрідний квантовий стрибок у майбутнє, вберігаючи Людину від деградації. Як це було у 60-х 20-го, коли перші польоти в космос сколихнули увагу практично всього суспільства до науки, коли людство під дією пропаганди науки занурилося в науку, і все те, чим ми користуємося сьогодні – комп’ютери, смартфони, відеозв’язок, сучасна банківська система, тощо – походить саме з тих часів, з тієї уваги до науки. В другій половині 20-го здавалося, що ось-ось, ще один крок і людство досягне… Але на початку 21-го століття людство, із смартфонами в руках, несподівано почало деградувати…  

Ви ніколи не ставили перед собою такого простого питання: чому зникла така блискуча і просунута антична цивілізація?

За три століття до РХ антична цивілізація розповсюдилася свій вплив на весь південь Європейського континенту (Крим і Північне Причорномор’я також), охопила Близький Схід і північну частину Африки з еллінізованими Єгиптом включно. Швидкими темпами розвивалася наука – математика, граматика (антична поезія і драматургія), астрономія і філософія. Дослідження античних філософів привели до народження окремої і унікальної науки – фізики. А вже перші фізики замислилися над будовою і структурою навколишнього матеріального світу і з’явилося таке поняття, як «атом». Ще один рішучий крок – і Анаксагор починає вибудовувати новий філософський світогляд, який отримає своє продовження вже через кілька тисячоліть. А про значення античного мистецтва для формування людської цивілізації і говорити годі, про це написано багато і вагомих публікацій.

І раптом – крах! На місце високої цивілізації приходить похмура деградація. Причиною такого швидкого, навіть катастрофічно швидкого краху сучасні історики називають форму організації античного суспільства, яка повністю забезпечувала комфортне життя переважної більшості, – рабовласницьку. Бо наддешева робоча сила не спонукає до пошуку більш ефективної організації виробництва і впровадженню нових технологій з механічними пристроями, які, для прикладу, пропонував Архімед. З цим детально обґрунтованим твердженням важко не погодитись, але давайте розглянемо ще один період історії, з якого почалося Європейське Відродження.

Період Відродження є прямим продовженням античної філософії та науки, античного мистецтва. Але! Європейське Відродження відрізняється від античного світогляду тим, що практично кожне наукове відкриття починає просуватися у виробництво. Це забезпечує швидкий приріст найрізноманітніших товарів і виробників цих товарів. З’являється глобальна конкуренція. І саме в тіні наукових і технологічних досягнень залишилась маленька деталь, яка насправді була надзвичайно потужним каталізатором всіх перетворень новітньої цивілізації.

Книгодрукування!

Безневинні на перший погляд любовні романи (трагедії, драми, комедії – байдуже), які заполонили Європейський континент несли в собі обов’язковий, на думку авторів, елемент, який прикрашав кожен твір – це детальний і соковитий опис інтер’єру, одягу і кулінарії! Так народжувалася мода! Мода почала диктувати вимоги і попит! І пішло і поїхало!

Але!

Аби прочитати безневинний любовний роман, хоча б для розваги, для урізноманітнення сірої одноманітної буденщини, потрібно було вивчити граматику. А вивчення граматики – перший і досить напружений крок до розвитку інтелекту. Читання безневинних любовних романів розвиває абстрактний спосіб мислення і розширює світогляд. Непомітно для читача. І так само непомітно для читача з’являється спочатку потреба в "подражанії", а потім і здатність до критичного аналізу. З’являються літературні критики. Літературні критики не вміють писати романи, а вміють тільки критикувати. Гарно і ефектно критикувати. А для ефектної критики необхідне ораторське мистецтво. І ось в результаті титанічної битви критиків та авторів з’являється критичний аналіз. Будь чого. І подальший розвиток літератури та мистецтва вже став неможливим без критики, яку назвали конструктивною.

І критика взагалі непомітно просунулась і в науку. Незрозумілі деталі та явища довколишнього світу почали піддаватися критичному осмисленню. І наука Європейського Відродження саме завдяки критичному аналізу, завдяки неймовірній праці ентузіастів астрономів, механіків та навіть алхіміків, які, ризикуючи власним життям, намагалися вгамувати свою пристрасну цікавість, піднялася на новий рівень.

Але робота тих перших науковців-ентузіастів так і залишилася б тільки роботою для архівів, як то відбувалося в античні часи, аби не книгодрукування, аби не пошуки книговидавців нових ніш для поширення своєї продукції. Для поширення і пропаганди читання книжок. І читання книжок стало модним. І новітня цивілізація почала мислити.

Першими, хто зрозумів користь від мислення, стали європейські аристократи. В цьому плані можна назвати багато історичних особистостей, які просували і пропагували ідею тотальної освіти, вбачаючи в цьому і особливий зиск саме для себе, для своєї сім’ї, для своєї держави. Серед цих особистостей яскраво вирізняється постать легендарного Кромвеля, який зумів узгодити монархію з Конституцією. І мабуть саме відтоді юриспруденція почала стрімко розвиватися, як наука. І тут знову стало в нагоді книгодрукування, за допомогою якого і проводилася пропаганда дотримання законів.

А ті аристократи, які опиралися цьому процесу і жили за гаслом "Після нас – хоч Потоп" – пішли під гільйотину.

Тобто, книгодрукування (і гільйотина… – жартую) стало основою для пропаганди науки. Бо саме наука періоду Відродження двигала вперед і технології, і книгодрукування, і бажання не відставати від моди.

І тут ми повертаємося до античного періоду.

Так, в цей період також відбувалося поширення філософських трактатів та літератури, але цей процес проходив виключно через рукописи. А рукописи – дорога і малоефективна (в плані поширення) штука. Тобто, тільки багаті аристократи мали доступ до наукової думки і …стопорили її поширення. Чому? А тому, що вважалося, що неуками легше управляти і спонукати їх до тяжкої і практично неоплачуваної роботи, що неуки завжди підвладні страхові, а тому нездатні до опору і бунту.

Крім того. В античні часи був надзвичайно популярним міф про Гордіїв вузол. Суть цього міфу зводилася до того, що той, хто зуміє розв’язати хитромудрий вузол, той оволодіє світом. І тут в першу чергу мався на увазі дуже розвинений інтелект, за допомогою якого мала відбутися вся процедура розв'язання вузла. Але знайшовся Олександр, який, аби не напрягатися, розрубав цей вузол. І антична цивілізація отримала результат ненапрягу.

Бо саме неуки, нездатні аналізувати ситуацію і робити висновки із ситуації, і робити прогноз подальшого розвитку ситуації, вкупі з байдужими до просвітництва варварами скористалися методикою Олександра для розв'язання всіх проблем, і не просто розгромили древню античну імперію, але й постинали голови залишкам високоосвічених римських аристократів (саме залишкам, бо на той час в античному світі освіта почала вважатися анахронізмом і її місце зайняла кількість грошей і рабів) і розтоптали весь античний світ, всю античну цивілізацію. І згодом неуки поплатилися за це пандемією чуми.

Хоча, вони так і не зрозуміли цього. Усвідомлення цього феномену прийшло через сотні років разом із Європейським Відродженням. Разом із розвитком науки, яка підштовхнула до розвитку і медицину, і вірусологію, як окрему галузь наукової медицини. І одним із сотень лікарів-ентузіастів того часу був …Мішель Нострадамус. Саме з того часу в повсякденне життя європейців шляхом тривалої пропаганди почалося впровадження гігієни. А з появою тільки перших зачатків вірусології – впровадження масової вакцинації.

А поширення науки, шляхом активної пропаганди, в усі верстви європейської цивілізації почалося саме із книгодрукування. І вже Наполеон, після того, як постинали голови впертим неукам-аристократам, почав активно впроваджувати науку на державному рівні через створення новітньої Академії і за допомогою видатних науковців, як Лаплас і Лагранж. Бо перед Наполеоном до вершин науки потягнувся одвічний конкурент французів – це Англія з Ньютоном, якому королівська Британія надала статус аристократа (між іншим, британська монархія не так давно надала статус аристократа ще одному науковцеві – легендарному фізикові Роджеру Пенроузу), і з сотнями видатних тогочасних науковців. І вже з сімнадцятого століття неук-аристократ сприймався як анахронізм. Щоправда в Російській імперії панувало де-що інше бачення світових проблем, і саме це маргінальне бачення привело до відомого всім Жовтневого перевороту.

Висновок цього короткого посту: тільки пропаганда науки (вона ще називається популяризацією науки) здатна подолати коронавірус. Інакше вимремо, як динозаври.  

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma