Здається, що нарешті зрозуміло -- з кого малював свого Енея Іван Петрович Котляревський.
Це був отаман Антін Андрійович Головатий, полковник Самарської паланки Війська Запорозького низового, військовий суддя Чорноморського війська та уродженець Нових Санжар, від яких до Полтави палицею можна докинути.
У війні з турками 1787-1791, яка спочатку складалася не дуже вдало, м'яко кажучи, козацька флотилія під командуванням Головатого, можна сказати, перевернула шахову дошку. Її внесок у взяття Очакова, Хаджибея-Одеси та Ізмаїла важко переоцінити, хоч це всіляко применшується російськими істориками.
А завдяки дипломатичним і артистичним талантам Головатого запорожці в 1792 році нарешті отримали можливість оселитися на Кубані, бо в 1775 році остання Січ була зруйнована за наказом цариці.
Звісно, Котляревський чув про військові та дипломатичні подвиги свого земляка, тим паче, що, очевидно, завжди симпатизував запорожцям. До того ж, у 1796–1808 роках сам перебував на військовій службі, де ще пам'ятали перемоги Головатого.
А в 1806-1807 роках Котляревський брав участь у російсько-турецькій війні 1806-1812 років і теж був учасником нової облоги Ізмаїла.
Також цілком імовірно, що Тимофій Котляревський, який був третьою за рангом особою чорноморської козацької старшини після кошового Чепіги та військового судді Головатого, доводився родичем Івану Петровичу - якась інформація могла доходити до нього й по цьому "каналу".
А ось це вже точнісінько про Головатого (за дорученням січового товариства робота така була в нього в Петербурзі):
Еней кричіть, що "я Нептуну
Півкопи грошей в руку суну,
Аби на морі штурм утих".
Якщо вже згадати, що перший друкований вірш українською народною мовою належить саме Антону Андрійовичу, а не Івану Петровичу, і піїт піїта завжди бачить здалеку, на відміну від посполитих, то треба визнати, що
- пазл дійсно склався - інакше виходить нереально багато збігів. З самого початку Енеїди прочитується й зруйнування Січі, і Чорноморська флотилія Головатого, і хто ті осмалені ланці. І навіть можна пофантазувати - кого названо злою Юноною й де там Грицько Нечеса.
Тобто це вже не травестія-бурлеск (яку деякі мудрагелі навіть намагалися припасувати до Осипова) виходить, а беріть вище - замаскований політичний памфлет. Можна сказати, рівня Гуліверу, але не ліліпутам.
Пантелеймон Куліш очевидно був неправий, коли, на відміну від Тараса Григоровича, шпетив автора козацької Енеїди...
===
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П’ятами з Трої накивав.
Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, –
Енея не любила – страх...
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma