Жив собі у далекому ХІІ сторітті на теренах Франції хлопчик Етьєн.
Був несповна розуму, проте мав дар казати полум’яні промови.
Про несправедливість у світі.
Про захоплення іновірцями священного міста Єрусалиму.
Про загублене дитинство, жахливі екологічні умови, ну і таке інше.
Але тепер все буде інкаше – бо він пророк від самого Бога.
Нумо за мною в Єрусалим, всі, хто піде, спасуться, ну й іншу маячню, що може нести підліток, що страждає на синдром Аспергера (чи як там його).
Дітлахи містечок і селищ слухали його, відкривши рота. І мерщій забирались зі своїх домівок та йшли за новим втіленням Месії. Пліткують правда, що за його спиною стояло католицьке духовенство, що було дуже зацікавлено у продовженні хрестових походів та залученні до них дорослих чоловіків, але то таке. Брешуть, мабуть, із заздрості. Як би там не було, але сам папа римський всіляко заохочував підтримувати нещасних дітлахів.
Важко уявити, але пастушок Етьєн без інтернету та соцмереж (отож-бо! - він входив до десятки найбільш впливових підлітків планети) зібрав 30 тисяч дітлахів, і вони рушили до моря. Незабаром хрестоносці досягли Марселю. І тут вперше Етьєна спіткала невдача. Попри численні «дива» на маленьких майданчиках сіл, море вперто не хотіло розступатись. Бо як не крути, але імена Етьєн та Мойсей не мають нічого спільного.
Тоді палка промова з трибуни ООН (закреслено) в порті Марселя зробила свою справу. Торговці завжди залишаються торговцями. Вони запропонували «абсолютно безкоштовно» переправити дітлахів до Святої Землі на своїх кораблях.
Під час бурі два з семи кораблей затонуло. П’ять інших були переправлені у єгипетські гавані, де дітей було продано у рабство.
Пізніше в нього знайшовся 10-літній послідовник Микола у Німеччині, але й там історія мала вельми сумний фінал.
Отака х-ня, малята.
Всі співпадіння з нерозумним дівчиськом на ім’я Грета, яку смикають за ниточки великі зелені дяді, що мають газовий інтерес, є суто випадковими.