У контексті будь-яких довгих промов ця компактна річ може бути цікава як інтелєктуалам, які пригадують, коли була битва при Фермопілах, так і для пересічного споживача, який любить зазирати «в зад», щоб дізнатися, чим усе закінчилося.
Тож для першого "Найкоротша історія Европи" Джона Герста (К.: Наш Формат) розповість про европейську цивілізацію аж шість разів, і щоразу під іншим кутом, що змусить згадати не лише Фермопіли, але й стилістичні експерименти Раймона Кено, який сто разів описав стіл у кімнаті. Для другого варто повідомити, що автор – з Австралії, тож яка може бути Европа. Хіба що її марудна історія, в яку не віриться, і нове щоразу народжується зі старого, а минуле вперто відтворюється знову й знову. Зрозуміло, що ми дізнаємося, чим відрізняються антична й середньовічна Европа, як одній цивілізації вдалося підпорядкувати увесь світ і пережити падіння імперій. Або, наприклад, дізнаємося нарешті, чому Римську імперію правильно називати греко-римською.
"Римляни воювали краще за греків і краще за них розробляли закони для управління своєю імперією, - нагадує автор. - Римська інженерна думка також сягнула далі за грецьку, і це згодилося римлянам як для воєн, так і для управління імперією. Проте в усьому іншому вони визнали перевагу за греками й покірно їх наслідували. Типовий представник римської еліти розмовляв як латиною (мова римлян), так і грецькою; він міг відправити сина до академії в Афіни чи найняти грецького раба, щоб той навчав його дітей удома. Отже, називаючи Римську імперію греко-римською, ми чинимо так услід за самими римлянами".
Також автор розповість, які наслідки мали італійське Відродження, німецька Реформація, англійський парляментаризм і революційно-демократичні зміни у Франції. Крім того, ми дізнаємося, як друкарство врятувало Лютера від вогнища, що спільного між романтизмом і націоналізмом, як дві світові війни змінили Европу, але нічого не дізнаємося про Україну – лише про Річ Посполиту щонайменше. Европа без України – це ж так неправильно, і так хочеться все виправити. Бо, можливо, з Австралії погано видно.
Ілюстрація: Юрій Соломко
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma