Коли Б. Яременко заступився за полк «Азов» перед американськими конгресменами, я здивувався, адже нічого притомного з його боку за півтора місяці роботи у Парламенті не виходило. А тут сильна україноцентрична позиція і відповідь. Не встиг порадіти за команду ЗЕ, як вже вчора В. Зеленський знову відчибучив.
З одного боку, В.Зеленський, як Головнокомандуючий і Головний дипломат зобов’язаний займатись питаннями врегулювання російсько-української війни. І якщо він вбачає, що ключ до того в Золотому, то його право. ОКРЕМО ЗАУВАЖУ, ЩО ВВАЖАЮ ЦЕЙ ШЛЯХ АБСОЛЮТНО ХИБНИМ.
Так само в нього є силовий ресурс, щоб прибрати будь-кого з позицій, але це тільки гіпотетично. Проблема не в тих п’яти добровольцях на позиції під Золотим, а в тому, що їх на ці позиції запустили. Значить конкретний комбриг довіряє їм більше, аніж окремим власним підлеглим, ну або ніяк не менше. Тож питання вивести добровольців з передової – це питання рівня комбригу максимум. І не як не Президента.
Не компетентність його особиста, породжує некомпетентність в усіх ланках, в тому числі і в комунікації з населенням. І тут є як і досягнення – «прес-марафон», вміння швидко підлаштовуватись і нав'язувати свій порядок денний, так і провали, як то атака Менделихи на журналістів чи якраз, вчорашнє спілкування з "азовчиком".
Адже у сухому остатку ми знов побачили бидлуватого закомплексованого хлопчика Вову, який реально боїться, що його вважають лохом. Але тут не можна подзвонити Бабканову і сказати: "розберись з чортом", бо за чорта можна реактивно вигребсти. Та й якщо Баканов як голова СБУ допустив ситуацію, при якій аж Президенту треба пертись на позиції, то в нас немає Голови СБУ.
ЗЕ намагається грати драматичну роль Гетьмана руїни, але виходить погано. Він не в своїй тарілці, він зривається, він псіхує, він бачить, що його розводять, але не розуміє гри. Він з подивом з’ясував, що є категорія людей, які його не сприймають як людину, бо коли вони воювали, він хрОном на роялі грав. Ну це звичайний розподіл «був/не був». Підкреслюю є повага до посади, але немає до особистості.
І ЗЕ в цій ситуації треба або все ж піти шляхом Порошенка, тобто спробувати прибрати добровольців з передової та зони бойових дій у силовий спосіб (у Порошенка не вийшло), або провести ревізію і власних поглядів на війну, і комунікацію з тими, хто воює. Адже навіть у «не його» електораті, він мав підтримку близько 50%, і зараз він її карколомно втрачає саме через невміння його команди вибудувати комунікацію та зрозуміти, що не всі, хто тебе не підтримують, на зарплаті в Пороха.