Ранок. Пасмурно. Відкрив уявні жалюзі на вікні на кухні. – Сайгон… Я все ще в Сайгоні… Трясця!…
Останню ніч провів з пляшкою гарячої води між ногами. Спав одягнений. Останні два дні почував себе не дуже. Здається допомогло… Сьома ранку розпочалась дуже чутною канонадою неподалік. Два тижні… Ми тут вже два тижні, а як пів року. Перша перестрілка на лінії розмежування за останні чотирнадцять днів. Якщо скажу, що я сюди їхав за іншим, мабуть збрешу. Я художник.
Сьогодні, як і день, і два і десять тому я роблю мурали. Сьогодні в місті Щастя. Алюзія на “Апокаліпсис сьогодні” Копполи не випадковість. Я – місцевий капітан Уілард, з секретним завданням, з якого повернутися шансів майже немає. Повернутись яким був до цього, напевно. Моє завдання – творити прекрасне, пробираючись, при цьому, крізь джунглі людських сердець.
Цей раз все не так як декілька років тому. Тоді я їхав допомогти таким як і я – небайдужим. Зараз не знаю…
– вообще-то я заканчивала художествєнную школу!!!!!!! – з перших хвилин знайомства мені заявила мужикоподібна жінка за 50, завгосп “школи іскуств”, на стіні якої мене угараздило малювати….
Філософський погляд на життя дав мені припустити, що не всі такі дурнуваті тут…. Помилився….
– Яраслав?!, – не чекаючи відповіді, продовжила, – у нас на ескізє било галубоє нєбо?! ,
– Ні
– Так вот і нє нада НАМ галубова нєба!!!
… Сказати що я був здивований? Ні…. Це було ніяк… Ні смішно, ні гірко… А саме ніяк.. Блакитного неба немає на ескізі. Де йому там взятись коли ескіз чорно-білий?
В цей момент я пізнав дзен. Я відчув себе кладєзем столітньої мудрості, козацьким тисячолітнім дубом, насіння якого з абсолютно невідомих причин проросло в змосковщеній почві Слобожанщини, старим Кобзарем – проповідником котрий несе правду незважаючи на всі злидні, які йому приготувала доля. Після розмови я витав в хмаринках тібетської задумливості про сенс людського життя. Дивно, але і на цей раз з нірвани мене насильно витягнули, продавчиня в місцевому кафетерії :
– Вам какой кофє?
– Мммм…. Капучіно, будь ласка,- трошки прийшовши до себе промямлив я.
– Нєт, ви нє понялі, із пакєтіка ілі із автамата???!
….
Наступний день приніс мені полеміку з аборигенами. Проблему синього неба замінило з’ясування статі Фенікса, чи як вияснилось жар птиці. За місцевими уявленнями та переказами “жар птіца ета дєвачка, а фєнікс ета мальчік” . Методологія вияснення статі міфічних тварин з різних культур для мене так і залишилась таємницею. Загалом, наша неприязнь була взаємна і весь політ Фенікса площею стіни “школи ісскуств” досягнув свого піку на аксіомі “мєняйтє рисунок. – вам треба, ось фарба і підйомник. – ета нє наши абязаності” . Розмови дивним чином крутились поруч , і як результат все ж доходили до одного ж знаменника.
– Вот пасматрітє, шея далжна бить плавнай. Ана (жар птіца) у вас вот какби уже нє на зємлє но єщчо нє взлєтєла…
Кот шредінгера мовчки пустив сльозу, на його місце почала претендувати “школоіскуствєнская жар птіца”. Ти одночасно можеш перебувати не на площині і ще не злетіти. Щастинська аксіома.
Єдині хто виражав мовчазну згоду процесу творіння був місцевий пролетаріат. Оператор підйомника весь час кивав головою, а на питання ” як Вам?” сказав ” ну еташ толька начало, дальше відна будєт”. Склалось враження, наче він художник з 20 річним стажем, так багатозначно він вимовив цю фразу. Ще в перший день зранку, коли я тільки намітив контури, під краном зібрався колектив комунальних прибиральниць. З мітлами і в одязі підвищеної теплотності, вони щось жваво обговорювали, після чого одна (неформальний лідер мабуть) якби ненароком резюмувала вголос
” сссабака какаята?”. Їх здивування справді було щирим, і звучало без будь якої нотки іронії…
…Нас забрали крайнім бортом, котрий відходив, вже холодним, осіннім вечором.. Ми покидали цей край втрачених людських надій….
…. This is the end….
Ярослав Синиця
Підтримати проект:
Патреон: https://www.patreon.com/synytsia_blog
ПриватБанк: 5363 5420 1028 0445 (Синиця Ярослав Дмитрович)
Долучитись до прихильників журналу можна за посиланнями:
Сайт: http://synytsia.com
FB: https://www.facebook.com/synytsiablog
Instagram: https://www.instagram.com/synytsia_blog/
Enigma: https://enigma.ua/users/sinitsya_yaroslav/
Telegram: https://telegram.me/synytsia_blog
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma