Нещодавно у нашій країні відбулися чергові вибори. Як і завжди, було багато гучного шуму, брудної метушні в несвіжій білизні конкурентів, було роздано величезну кількість свідомо нездійсненних обіцянок. І все це тільки заради того, щоб якесь угруповання «багатих буратін» дорвалося до розподілу держбюджетних коштів. При цьому ніхто не нестиме жодної відповідальності за розкрадені їх жадібною шакалячою зграєю народні гроші та народне майно – скільки разів нам обіцяли, що «бандити сидітимуть у в'язницях»?!! Виходить, що так зване «народне волевиявлення» є ні що інше, як обдурювання лохів з «електорату» у вузькопартійних (читай – ОСОБИСТИХ) корисних цілях. Для того, щоб уникнути ОСОБИСТОЇ відповідальності, і були придумані «народні» вибори, в яких від волі народу залежить лише одне – яке саме угруповання шакалів керуватиме в країні найближчими п'ятьма роками. Заради цього шакали йдуть на все – від підкупу виборців обіцянками чи прямими грошовими подачками до вбивства неугодних їм людей. Як правило, ні за вбивства, ні за підкуп так ніхто й не відповів. Цей прекрасний суспільний устрій у нас зараз називається «ДЕМОКРАТІЯ». Тільки при цій т.зв. «демократії» колегіальність правління (особливо при голосуванні «за» партійні списки) має на увазі ПОВНУ БЕЗПЕЧНОСТЬ «НАРОДНИХ ОБРАНИКІВ» за будь-які злочини, які вони скоюють під час перебування «в обоймі» номенклатури. Та й потім, найчастіше, теж. Ворон ворону очей не виклює. Це – вузькокастовий інтерес. Світ, понівечений химерами капіталізму та соціалізму, втратив смак життя. Ідеалом для обох систем стало досягнення найвищого у кожній системі матеріального рівня. Духовні та моральні якості були відкинуті як капіталізмом, так і соціалізмом. Людина, яка не укладається в жорсткі рамки «понять» барижного суспільства як там, так і тут – майже обов'язково стає злочинцем, тому що у світі свинопасів лицар є зайвою фігурою. Але є одна модель суспільства, в якому людина честі займає гідне його місце – на чолі цього суспільства. Така система називається ФЕОДАЛІЗМ. Про цю систему ми знаємо хіба що з підручників історії, написаних масонськими виродками – свинопасами, які проникли завдяки своїм видатним сраколизним якостям у «напівсвіт» Нового часу та в «еліту» часу нашого. Тому природно, що як вони самі, так і їхні нащадки будуть старанно проводити планомірне обсерання того, що розумінню їх вбогих думальних апаратів недоступно, а саме - суспільства, в якому кожен його член займав певне, гідне його місце. А щоб потрапити в еліту цього суспільства, треба було не нахапати якнайбільше бабла, але протягом мінімум двох – трьох поколінь жити за законами панівної верхівки, щоби хтось був допущений на нижній щабель ієрархічних сходів ЕЛІТИ. Декілька тисячоліть поспіль відносини всередині арійського суспільства можна було назвати саме феодальними. З одним застереженням – феодалізм тоді був расовим, коли еліту суспільства складали виключно ар'я. Потім, внаслідок асиміляції, доступ у вищий світ було відкрито і нащадкам від змішаних шлюбів. Із них і сформувалася еліта всіх арієзованих народів. Усього ж у пізньоарійському суспільстві було чотири варни (соціальні класи, дослівний переклад із санскриту – «якість»). Перші три формувалися з безпосередніх нащадків чистокровних ар'я і мали певні громадянські права, четверта складалася з представників підкорених неарійських народів і, зрозуміло, ніяких прав не мала. Для більшої зручності ці класи арійського суспільства далі називатимемо санскритськими термінами. Розглянемо тепер, що ж таке було суспільство, де КОЖНИЙ був на СВОЄМУ місці за громадським станом. 1. Правителі, адміністратори та військові – КШАТРІЇ; 2. Інтелектуальна еліта, служителі релігійних культів – БРАХМАНИ; 3. Вільні люди – ремісники, селяни, міщани – ВАЙШ’Ї; 4. Непридатні до виконання кваліфікованих робіт – слуги – ШУДРИ. Перехід із нижчої варни у вищий був важкою, але цілком реальною справою – треба було лише повністю відповідати вимогам вищої варни; зате перехід із вищої варни в нижчу відбувався дуже просто і природно – згідно до відповідності кожної окремої людини тим якостям, які пред'являла кожна варна до своїх членів. Фактично, феодалізм поступився місцем капіталізму з тієї причини, що традиції предків були забуті чадолюбивими батьками і становище кожної певної особистості в суспільстві стало спадковим. Таким чином, всередині кожного соціального класу (варни) стали накопичуватися особи, які не відповідали ЯКОСТЯМ тієї соціальної групи, в якій вони перебували. Тому панівна варна кшатріїв почала вироджуватися внаслідок того, що у численних війнах гинули насамперед її найкращі представники. А ті, хто займав місце Воїна, але не відповідав параметрам честі, перлися до дворів володарів, де добували титули та маєтки не мечем, а лизоблюдством та підлабузництвом. Лицарі гинули і розорялися, адже війна вимагала коштів, трофеї завжди були військовим примхливим успіхом, зате царедворці збагачувалися за їхній рахунок. Те ж саме було з брахманами – не всі діти були обдарованими, і з тієї причини не мали права займати місця більш гідних та розумних. У варні вайшів відбувалося й інше – там накопичувалися люди, інтелект яких не виносив обмежень цього стану, і тому вони всіма правдами та неправдами прагнули вирватися з задушливого світу замкнутої системи. Феодалізм остаточно загинув від удару золотою монетою, коли світські та церковні титули стали продаватися. Тому, перш за все, для відродження справедливого суспільства рівних можливостей, традиційного та справедливого, є відмова від наслідування суспільного стану. Досить дітлахам директорів підприємств, власників заводів, партійних шишок, ставати директорами, власниками, шишками. Найчастіше вони не відповідають своїм посадам, займаючи місця гідніших кандидатів. Тому можна запропонувати таке: - Кожна дитина має контролюватись психологами від самого дня народження. Це дасть можливість визначити здібності людини і направити її навчання у найбільш вигідному для неї (і суспільства) напрямі – туди, де людина розкриється як особистість та принесе найбільшу користь своєму суспільству. Ідеалом для кожного члена суспільства має бути не лише матеріальний добробут своєї сім'ї, а й могутність Держави, яка у модернізованих феодальних відносинах відіграватиме роль сюзерена. Держава має забезпечувати пріоритет своїх громадян у всіх колах дозволеної законодавством діяльності. Земля військовослужбовцям надається Державою на правах ленного володіння, як і визначає саму сутність феодального ладу (ФЕОД – наділ землі, що видається за службу, з працюючими землі селянами). Ленники повинні сплачувати податки сільськогосподарською продукцією або грошима, і – у разі потреби – виставляти загони народної гвардії для подолання як стихійних лих, так і будь-яких цивільних заворушень. Надані військовослужбовцям лені володіння з орендарями, що працюють на цій землі, є джерелом додаткового доходу військовослужбовців. Адміністративне управління ленними землями здійснюється традиційними методами. Сфера товарного виробництва та послуг податки сплачує грошима. Податки мають не перевищувати 13% реального доходу. Цього цілком вистачить на формування бюджету. Злочинно нажиті статки – конфіскувати на користь Держави, а злочинців судити військовим судом за законами воєнного часу. Сильна армія, озброєна найновішими видами зброї – запорука могутності та безпеки як Держави, так і її громадян. Це істина, перевірена тисячоліттями. Тому, що військова варна (кшатрії) є головною, зупинимося на ній детальніше. 1. Діти, які тестуванням виявлені придатними до військової служби, з 10 років навчаються в установах – інтернатах із військовим нахилом, потім– сержантами та рядовими у збройні сили. Ті, хто відзначився у навчанні та службі, йдуть на офіцерські курси. В інтернатах прищеплюються поняття лицарства та патріотизму. 2. Вихід у резерв можливий лише з трьох причин: фізична невідповідність; моральне; старість. Почесно звільнені у запас забезпечуються високою державною пенсією та мають пільги для себе. Термін служби – не менше ніж до 45 років для рядових. 3. Для визначення найбільш здібних командирів та підтримки боєздатності, армію треба використовувати у миротворчих акціях у всіх регіонах планети. Державні нагороди дають право на отримання додаткової оплати і пенсії. 4. Для підтримки корпоративного духу військових запровадити військові суди честі та право сатисфакції. Військові не повинні підлягати юрисдикції цивільних судів. 5. Ввести особисте лицарство з наданням герба. Якщо нащадок лицаря теж заслужить лицарство, йому надається герб із символікою, що означає, що це людина – другий (третій і так далі) лицар у ній. Титули видаються за територіальною (тактичною) посадою та позначаються геральдичними коронами над гербами. Обов'язково встановити родовід усіх громадян, починаючи з 1991 року. 6. Ті громадяни, які не пройшли за фізичними даними армійські випробування, мають право на вступ до Національної гвардії. Заняття проводяться за спеціальним графіком на кошти Держави. На військовослужбовців Національної гвардії поширюються деякі пільги реєстрових військовослужбовців (наприклад – податкові пільги та добавка до зарплати та пенсії з держбюджету). 7. Поліцейські сили формуються з військовослужбовців Національної гвардії, які за 5 років служби найкраще себе проявили. Керівництво поліцією здійснюється відставними офіцерами із військовослужбовців. 8. Органи державної безпеки набирають склад серед курсантів офіцерських курсів. 9. Держава забезпечує національно-патріотичне виховання усієї молоді та підтримує військово-спортивні, патріотичні та історичні клуби та інші громадські організації. Одночасно необхідно виховувати інтелектуальну еліту. Найбільш обдарованих дітей навчають на держстипендії у найкращих умовах. За особливі досягнення представники інтелектуальної варни мають право на почесні звання та фінансові державні премії. Держава та недержавні фонди підтримують наукові розробки та твори, які не мають масового споживача, але необхідні фахівцям. Ті, хто з якихось причин не може бути у перших двох варнах, становлять третю. Це – бізнес, мистецтво, виробництво. Виробництво виведено до окремої підгрупи. Добросовісна праця нагороджується добавкою до зарплати за вислугу років та до пенсії. Які завгодно зловживання з виплатою та нарахуванням зарплат та пенсій караються найжорстокішим чином. Громадяни мають право на зберігання та носіння короткоствольної вогнепальної зброї для самооборони. Умови володіння громадянами зброї визначаються законодавством. Державний устрій: президентсько - парламентська республіка. Верховна рада складається тільки з кшатріїв (з яких не менше третини мають відслужити в армії) і обираються лише кшатріями. і становитимуть палату громад. До варни шудр входять особи, які не є громадянами, або позбавлені громадянства нашої країни за злочини; іноземні робітники і т.д. Вони не мають представників у палаті громад, мають обмежені цивільні права. Громадянами нашої країни можуть стати лише їхні онуки, за умови бездоганної поведінки предків як підданих нашої держави. Здається, такий порядок буде справедливим, особливо стосовно строкатих натовпів як законних, так і незаконних мігрантів, які затопили нашу країну і примудряються отримувати наше громадянство і пільги, які їм не належать, в обхід чинного законодавства через корумпованість чиновників. А громадянами країни можуть стати лише ті, хто пройшов службу у війську чи Національній гвардії. У новій державі корупція має бути визнана найстрашнішим злочином і каратися суворіше, ніж злочини проти життя та здоров'я громадян. Так само як і несплата податків.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma