Enigma Enigma

Олег Бойко

2019-11-11 15:47:27 eye-2 2857   — comment 0

ФІЛОСОФІЯ ЛІДЕРСТВА ГЕНЕРАЛА СТЕФЕНА ТАУНСЕНДА

Кілька десятків моїх найкращих курсантів – майбутніх командирів-танкістів, що навчаються на другому курсі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного писали есе на тему: “Мій ідеал військового лідера”. Половина з них вказували на Олександра Македонського, Юлія Цезаря, Наполеона та ін., а половина – на сучасних командирів-танкістів з військ (Артема Абрамовича, Василя Божка, Сергія Гаспаряна – старших випускників військової академії), що проявили лідерство на війні. Крім того, вони писали також про зразкових офіцерів курсової ланки, які їх оточують. Курсанти описували свої ідеали військових лідерів, які проявлялися у цінностях в певних ситуаціях.

Жоден з них не написав про сучасних українських військових лідерів у старшому чи вищому військовому званні. Лише один курсант пізніше, на іншому занятті, озвучив ім’я генерала Андрія Грищенка як свій лідерський ідеал. Але ж зразки військового лідерства завжди були присутні в українській мілітарній історії і є до нині у Збройних Силах України. Прикладів прояву лідерської поведінки в складних бойових ситуаціях, починаючи з 2014-го і по цей час в нашій армії вдосталь. На мою думку, курсанти ще не мають достатнього уявлення про зразки, приклади і зрештою ідеали військового лідерства, однак відразу ж можуть розповісти про негативні приклади так званого “токсичного лідерства”.

Георг Гегель колись сказав: “Ідеалом є всяка дійсність у своїй найвищій істині”. Якщо ми не розкриємо майбутнім офіцерам ідеалів військового лідерства, а саме ціннісних його аспектів, то формування національної “корпоративної касти”, якими, власне, і є військові лідери, залишиться під великим питанням, враховуючи те, що вона (“каста”) в українській армії є мізерною або значно деморалізованою.

У нашій армії нині існує загроза того, що найкращі ідеали військового лідерства, які зродилися в боях за Україну розчинятимуться так званою “пацифікацією” і “деморалізацією”. В армії завжди знайдуться ті, які будуть вмотивовані здійснювати таке розчинення за певні преференції, ті хто не вважає ціннісною чеснотою гідність, національну ідентичність і совість.

На жаль, мої курсанти-танкісти не можуть сходу назвати ідеал військового лідера у званні полковника чи генерала саме з української армії. Лейтенантів-капітанів – можуть, а полковників-генералів – ні. Кого б я не називав зі старших за званням офіцерів ідеалами військових лідерів – вони їх або не знають, або мені треба витративши багато часу довести, чому саме він є цим ідеалом. Виникає також багато сумнів щодо лідерства і ситуацій, в яких воно було проявлено. Однак, наголошую на тому, що такі позитивні приклади в ЗСУ є і ми будемо саме на них навчатися лідерству.

Натомість в арміях країн НАТО вибудували власну філософію лідерства і розвивають її вже десятки років. Ми всюди, де тільки це можливо, наголошуємо зараз про впровадження стандартів НАТО у ЗСУ, про “людиноцентризм” як головний моральний напрям діяльності командирів і начальників. Хотілося б бачити і чути “живі” зразки “людиноцентричних” посадовців вищої ланки військового управління для того, щоб успішно навчати майбутніх офіцерів/сержантів нашої армії саме як військових лідерів. Однак, це спрацює в нашій армії тільки за однією умовою: слова сказані в ефір таким “зразком-ідеалом” повинні підкріплюватися його справами, діями, рішеннями, моральними чеснотами і лідерською поведінкою.

Наведу приклад, як розкриває свої судження про власну філософію лідерства, а також стратегічно комунікує як з суспільством, так і зі своїм особовим складом “чотирьохзірковий” американський генерал Стефен Таунсенд, який своїм мисленням демонструє ідеал американського військового лідера.

Відео тут: https://www.youtube.com/watch?v=LZV5InMh0jU

Цитую:

“У моїй власній філософії лідерства є ЧОТИРИ ключових моменти, які я намагаюся посилювати в лідерах всіх рівнів. Перш за все, ТРИМАЙ СВОЮ ЧЕСТЬ ЧИСТОЮ. Ви маєте жити за армійськими цінностями та за нашими ідеалами воїна. І кожне рішення та дія має бути в злагоді з цими цінностями та ідеалами. Якщо це так, Ви завжди будете на твердому ґрунті.

По-друге, потрібно жити “на вістрі”. Що я маю на увазі? Потрібно БУТИ ГОТОВИМ ФІЗИЧНО І МОРАЛЬНО до будь-чого, тому що Ви солдат в нашій армії, Ви повинні бути готовим до всього.

Третім пунктом є – ДІЯТИ ДИСЦИПЛІНОВАНО. Я справді хочу, щоб мої підлеглі слідували за моїми рішеннями і планами, настільки довго, наскільки можливо це робити та наскільки доречно це буде в певній ситуації. У хвилину, коли ці команди або плани більше не виконуються, я хочу, щоб вони були достатньо розумними для того, щоб це зрозуміти та скласти план, який працюватиме і на якій вистачатиме сил.

Останнє – БУТИ ПРИКЛАДАМИ. Я кожного разу кажу про це молодим солдатам: багато американців не можуть відрізнити капрала від полковника, вони бачать уніформу та значок армії США, вони бачать лідера, навіть якщо ти солдат. І також я кажу, що завжди є той, хто бачить в них лідера, це може бути брат чи сестра, це може бути племінниця або племінник, це може бути навіть старша людина, яка дивиться на них і каже: “Боже, якби ж я мав сили зробити це, коли я був його віку”. Тож, навіть молоді солдати є лідерами, лідерами у своїй підготовці і це є фактом, вони повинні подавати приклад”.

Генерал Стефен Таунсенд, не будучи випускником елітної Військової академії Вест-Пойнт (кузні військових лідерів США) зробив визначну кар’єру. Брав участь у всіх найбільш відомих бойових операціях ЗС США: від Гренади і Іраку – до Афганістану і Сирії включно у якості військового лідера, якого шанували і кому довіряли солдати. Нині він очільник ЗС США в Африці. Його філософія лідерства реалізується ним у житті і професійній діяльності. Одна цікава деталь: він за своєю першою вищою освітою є бакалавром психології. Розуміння психології людини допомогло йому стати видатним військовим лідером.

Я впевнений в тому, що згодом деякі кадети Військової академії Вест-Пойнт напишуть у своїх есе: “Мій ідеал видатного військового лідера – це генерал Стефен Таунсенд. Тому що …”.

Коли більшість курсантів українських військових академій будуть писати свої есе про ідеали військового лідерства з числа полковників і генералів?

Моя відповідь така:

По-перше, коли у наших полковників і генералів нарешті з’явиться власна філософія військового лідерства і вони триматимуть свою честь чистою впродовж військової служби. Як в українському прислів’ї: “Не питайся як ся маєш, подивися – та й пізнаєш”.

По-друге, тоді, коли наші майбутні офіцери будуть бачити більше позитивних прикладів лідерських дій і рішень посадових осіб та аналізувати проявлені ними у складних ситуаціях зразкові моральні “людиноцентричні” цінності, а не лишень одні негативні явища.

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma