На 28 січня запланована телефонна розмова між Емануелем Макроном та Володимиром Путіним о 10.45 за паризьким часом, від якої французький лідер сподівається «отримати роз'яснення» дій Кремля.
У Парижі відбулися 26 січня переговори за «нормандським форматом», які тривали майже 9 годин. У них взяли участь глава Офісу президента Андрій Єрмак, міністр європейських справ Франції Клеман Бон, радник канцлера Олафа Шольца з питань зовнішньої політики Єнс Пльотнер та заступник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак.
Підсумком перемовин стало спільне комюніке, яке підписанти бачать як успіх. «Наголошу, що це перший спільний документ, ухвалений після саміту «нормандської четвірки»”, що відбувся в 2019 році в Парижі», - сказав журналістам Андрій Єрмак по завершенні переговорів.
«Комуніке коротке, хоч для того, щоб його укласти, знадобилося понад 8 годин, - зазначають у Єлисейському палаці. - Це була важка зустріч, та тим не менш, вона дозволила вийти на спільне рішення.» У документі — 4 пункти.
Перший — підтвердження того, що Мінські угоди є основою роботи «нормандського формату» та залишаються інструментом, який мусить пом’якшити розбіжності між Москвою та Києвом. Другий — це беззастережне дотримання режиму припинення вогню, незважаючи на розбіжності в баченні. Третій пункт робить наголос на важливості роботи Тристоронньої контактної групи та її робочих груп і четвертий визначає терміни наступної зустрічі. Її заплановано провести за два тижні в Берліні.
Для французів та німців, як зазначили на спільній прес-конференції в Берліні Емануель Макрон та Олаф Шольц, метою зустрічі було – «надати сигнал послаблення або деескалації у дуже складно євро-російському контексті, з усіма сумнівами стосовно російських намірів та напругою, що зберігається на українсько-російському кордоні», - зазначають у дипломатичній службі президента Франції.
Відновлення переговорного процесу дозволяє, перевірити, наскільки росіяни готові до перемовин в принципі, наскільки реально знайти дипломатичне рішення конфлікту, учасниками якого сьогодні є не лише Київ та Москва, а також Вашингтон та всі країни-члени НАТО.
Андрій Єрмак на прес-конференції щодо переліку розбіжностей між Україною та Росією стосовно Донбасу, обмежився зауваженням, що кожна з сторін детально виклала своє бачення, що дозволило зробити таку ніби «інвентаризацію» тем, що будуть обговорюватися за два тижні.
Французи були детальнішими. У Єлисейському палаці констатують незгоду між Москвою та Києвом стосовно майбутнього статусу Донбасу.
«Україна має представити на обговорення в рамках Тристоронньої контактної групи проект відповідного закону, - пояснюють дипломатичні радники Макрона. - Сепаратисти, за підтримкою Москви, висловили побажання, щоб Україна обговорювала цей документ напряму з ними. Київ відмовився, і це дійсно не відповідає Мінським угодам, що передбачають чотирьох учасників процесу.»
Дипломатична служба президента Франції зупиняє увагу на важливості роботи Тристоронньої контактної групи, бо вона дозволяє висловити своє бачення майбутніх процесів і Києву, і сепаратистам, оскільки група складається з представників України, Росії та ОБСЄ, а її робочі групи — з представників України, Росії та сепаратистів у присутності ОБСЄ.
«Наш висновок такий, - кажуть у Єлисейському палаці. - Ми отримали сигнал про залучення до переговорного процесу, що мусить нам дозволити зрозуміти, як далеко ми можемо просунутися. Ми маємо чіткі терміни до наступних кроків. За дуже складного контексту, коли сумніви щодо намірів Володимира Путіна не розвіяні, ми маємо, від чого відштовхнутися та рухатись уперед.»
І не дивно, що після перемовин дипломатів, Франція вимагає пояснень від Кремля, адже переговори відбулися на тлі загострення відносин між Росією та Заходом через Україну. Західні країни стурбовані нарощуванням російської військової могутності на кордоні з Україною та попереджають про серйозні економічні наслідки, якщо Москва вторгнеться до сусідньої країни. Росія заперечує плани вторгнення в Україну, але вимагає від США та НАТО юридичних гарантій безпеки.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma