На ерефії зараз забороняють все, що можна і не можна – до чого лишень тягнуться шкідливі ручьонкі кацапської влади. Нам до того нема ніякої справи – чим гірше кацапам, тим краще, хай терпіли терплять. Але трееба зрозуміти, з чого і як починалося закручування гайок на болотах. І в цьому допоможе стара, з 2017 року, моя стаття з одного з інтернет-ресурсів. Зараз навіть не пам’ятаю з якого.
ЕКСТРІМ – КАРТИ ТАРО ЯК АНТИСКРЄПНИЙ РУХ, або ФСБ РЯТУЄ СКРЄПИ На лаптєстані зараз почалися репресії, під які почали підпадати усі нескріпні рухи. Першими стали йоги – їх звинуватили у незаконній несанкціонованій діяльності. Можна припустити, що незабаром репресії розширяться з огляду на те, що псевдоправослав'я на ерефії стало рушійною силою Системи. І тоді під державний прес потраплять усі інші містики, езотерики, ворожки та інший практикуючий народ. Рунологи, до речі, також. Майор ФСБ Пердякін Акакій Ксенофобович сидів за своїм робочим столом і меланхолійно жував олівець з того боку, де було закріплено гумку. Олівець, як і гумка на ньому, був китайського виробництва і тому жувався набагато гірше, ніж олівці, що зникли вже давно від вітчизняного виробника. Вже в цьому Акакій Ксенофобич розбирався чудово – вітчизняні олівці він гриз ще з дитячого садка, з'їдаючи на рік пачок п'ять, а то й шість. Погляд майора, трохи замутнений після вчорашньої гулянки з «Бояришніком», тужливо повзав по кабінету, який був обставлений у споконвічно скрєпному стилі, подаючи наочний приклад підлеглим і відвідувачам – яким має бути споконвічно російська людина. Основна теза основних скріп (Самодержавія, Православ'я, Народ) панувала в оформленні кабінету – у червоному кутку красувався іконостас, де святий Георгій Побідоносець з обличчям Маршала Радянського Союзу Георгія Костянтиновича Жукова вражав списом гідродракона імперіалізму, чий звірячий оскал було списано з газетної фотографії Обами. Щоб не виникало жодних сумнівів, кого зараз зашампурит товариш Жуков, іконописець напівуставом на грудях гідродракона старанно вивів три споконвічно російські букви споконвічно російського слова: «ЧМО». Ошуйну і одесну від цієї ікони знаходилися ще дві – ліворуч випромінювала сяйво написана сріблом і золотом ікона великомученика Миколи ІІ, якого в райській брамі зустрічає святий старець Григорій Распутін, а праворуч – святий Йосип Сталін у сонмі своїх маршалів і генералів, що приймає парад Небеснаго воїнства. Над іконостасом урочисто, як орел в синьому небі, висів портрет найгеніальнішого збирача земель російських, шаленого миротворця і заклятого захисника всіх пригноблених закордонних співвітчизників, найвеличнішого Президента Російської Федерації, кандидата на помазання на царство, майже канонізованого Путіна Володимира Володимировича. Мутний погляд Пердякіна зупинився на портреті. «Ех, важко ж нам, Володимире Володимировичу, викорінювати всіляку ліберастію на просторах нашої великої Батьківщини. А ще важче знаходити крамолу там, де її з першого погляду немає. Та й з другого, з третього – теж не видно» - ніби вагітна воша, промайнула в голові у майора ФСБ стрімка думка, викликана непосильним тягарем покладеної на нього роботи. Пердякін гірко зітхнув і ввімкнув комп'ютер, щоб хоч на пару хвилин відволіктися від праведних праць пошуком крамоли на російських порносайтах і пару годин порубатися в «танчики» з проклятими хохлами, які зі своєї недокраїни загрожували процвітанню Великої Росії навіть на полі віртуальних танкових баталій. Останнім етапом скрєпної боротьби скрєпного суспільства проти світових антискрєпних змов було оголошення йогов носіями екстремістського вчення, і тому всі російські йоги підлягали негайній і беззастережній ізоляції від суспільства, щоб не розкладати його неправославними лжеістинами і лжепостулатами. Ті йогини, які були чи багатшими, чи розумнішими – здриснули з просторів Великої Батьківщини в гейропейські, піндосівські та інші далечі. Ті ж йогини, у кого не вистачило на це або розуму, або грошей – негайно були оголошені антискрєпними ворогами народу, відловлені та посаджені на різні терміни – від умовних (що завжди можна було замінити на реальні табірні) – до десяти років загального режиму на лісоповалі за Полярним колом, де гостро відчувалася нестача лісорубів карликових берез і збирачів ягеля. Тут рука майора здригнулася, і клікнула по закладці «мордокниги» (так скрєпно і православно у Великій Росії іменували буржуазно-ліберастіческій «фейсбук»). Спочатку Акакій Ксенофобович нічого не зрозумів – головним чином він був збентежений тим, що його погляд прилип до зображення на моніторі. Але коли скакуни його думок пробігли приблизно два кола, то від радості він підстрибнув на своєму сідалищі. Моментально з голови геть пішла каламутна завись вчорашнього високоскрєпного «Бояришніка» і не менш скрєпного «Скломоя». Голова стала холодною, серце гарячим, а руки умив рясний піт. Пердякін схопився і хвацько відтанцював перед іконами «камаринського», хрестячись при цьому обома руками. Неслухняні губи шепотіли слова молитви, а Володимир Володимирович, здавалося, посміхався зі свого портрета, оголюючи в добродушній усмішці зуби від гарного німецького стоматолога. - Ось ВОНО! Знайшов! – заволав Акакій Ксенофобович і хотів було на радощах затягнути «Зі святими упокій», але схаменувся і голосно вирвав із глибини душі псалом «Живі помощі». Після цього Пердякін упорядкував розхитані і розбіжні думки, щільно сів в крісло і кинувся вивчати те, що викликало у ньому таку бурхливу захопленість. Одна дамочка з Новосибірська дискутувала з триклятими хохлами, які гордо заявляли, що згідно з російською пропагандою, християнських немовлят, охрещених у РПЦ, вони таки пожирають – нафарширувавши снігурами і подаючи їх до столу в трусиках та зі смаженим снігом. До того ж дамочка обрушувала свій гнів на тих, хто не хотів співчувати, співчувати і сумувати разом із усім прогресивним людством страшної трагедії під Сочі, яка забрала життя кількох десятків холуїв - танцюристів і журнашлюшок. Спочатку у Пердякіна проскочила впевненість, що цю дамочку можна буде підключити до пошуків крамоли на громадських засадах, але умовно-безумовний рефлекс КДБшника спрацював на інстинктивному рівні, і майор вивчив не лише сторінку дамочки, а й усіх, з ким вона спілкувалася на «мордокнизі». Спершу Пердякін нічого особливого не помітив, але кілька разів вчитавшись у стрічку дамочкиного хахаля, він зрозумів, що сам, без чиєїсь підказки чи чиєїсь допомоги, саме він – майор Пердякін Акакій Ксенофобович, виявив найстрашнішу крамолу ліберастиї і сепаратизму під вірнопідданськими камуфляжами словесного лушпиння. І пальці Акакія Ксенофобыча видерли з його щедрої пащі погризаний олівець, який миттєво запурхав над стандартними аркушами паперу формату А4. Хахаль виявився прихильником проекту «Новороссия», про що він гордо заявляв у своїй мордокнижній пачкотні. Крім того, він заявляв себе як чаклун і письменник-езотерик. Дамочка була в тій же когорті - балувалася картками, чаклунила і підтримувала донбаських сепаратистів. Причому підтримувала незважаючи на те, що як Донбас, так і Новоросія їй були, здавалося б, по одному інтимному місцю. А якщо врахувати той факт, що Новосибірськ - це столиця сибірських прихильників відділення Сибіру від Москви, то крихка спочатку теорія змови езотериків та інших антискрєпних чаклунів, набувала все більш стійких форм, перетворюючись з аморфної маси припущень на твердокам'яну брилу суворої переконаності. Тому Акакій Ксенофобич вивів із усього наступні головні тези: - Всі окультисти, чаклуни, відьми, екстрасенси, езотерики та містики, так само як і прихильники карт Таро є п'ятою колоною ліберастії та антиправослав'я, сатанинськими угрупованнями, які прагнуть зруйнувати споконвічні скрєпи, щоби Велика Батьківщина матінка Расєя потрапила у брудні волохаті мацаки імперіалістичних паліїв війни та імперіалісти гидко поглумилися над честю Великої Батьківщини; - Всі прихильники горезвісної «Новоросії», особливо мешканці схильних до сепаратизму регіонів, є не лише латентними сепаратистами (адже вони всіма силами підтримують сепаратистів, нехай і підтримуваних Великою Батьківщиною), але також вони можуть бути і латентними педерастами, бо все, що не скрєпно – то є неправославним та гомосексуальним. Про це вже багато разів говорили споконвічно православні ієрархи споконвічно православної РПЦ. А вже вони, самі будучи на 90% содомітами, чудово розуміються на цьому питанні; - Усю цю шатію-братію потрібно буде вирахувати, ідентифікувати та придумати для них типові злочини, щоб на повній законній підставі пересаджати. Адже Велика Батьківщина – правова держава, і безвинних в кацапських в'язницях та таборах немає жодного кацапа та жодної людини. Ні громадян Великої Росії, ні громадян інших країн. Окрім, хіба що хохлів. Але ж вони – недогромадяни недодержави, тому й вважатися ув'язненими ніяк не можуть – якщо хтось їх і називає «в'язнями совісті», «політв'язнями» тощо – не інакше як з подачі іноземних спецслужб, що звили затишні кубельця по всіх просторах неосяжної Великої Батьківщини. Акакій Ксенофобич відклав олівця, передав списані листки секретареві для комп'ютерного набору. Коли секретар пішов, Пердякін гордо подивився на портрет Великого Кормчого і стерховода і, з урочистою усмішкою промовив: - Служу Великій Батьківщині! Піз ... Тобто - Амінь! Рука майора ФСБ ковзнула до глибин ящика стола, витягла пластикову пляшечку скрєпно-православного «Бояришніка», і майорський кадик засмикнувся, поки рідина, яка ніжно обпалює слизову оболонку шлунка, переливалася з пластику в природне органічне вмістилище. Відкинувши порожню тару, Акакій Ксенофобович стомлено посміхнувся. Повіки його важко захлопнулися і голова поволі опустилася на стіл. Уві сні Пердякін злегку порскав і повискував від задоволення - йому снилися стрункі ряди вогнищ з палаючими на них чаклунами, відьмами, ворожками та іншими ліберастами, а він, гарний і поважний, у маршальських погонах, надгризаним олівцем підписував списки наступних партій антискрєпного елемента, що направлявся на всеочисні вогнища споконвічно православної служби розслідування. А над ним ширяв у гірських висях разом зі стерхами, затиснувши в зубах двометрову щуку і з давньою амфорою з давньогрецьким «Бояришніком» під пахвою, Сам Великий Кормчий, який став за життя небесним покровителем Великої Батьківщини…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma