Головнокомандувачам та Генеральному штабу про сучасну сьогоденну війну.
Декілька років разом з розумними людьми ми інформаційно тиснули, що Банкова, головнокомандувачі абсолютно не здатні керувати армією, бо не може один керівник керувати 100 бригадами — навіть він не здатен за три дні дізнатися, що в них там, яка ситуація в необхідно потрібних деталях. Що вже казати про неможливість прийняти якісні управлінські рішення по такій кількості ситуацій. Тиснули декілька років для створення безпілотних військ, бо було очевидно, що Банкова та генерали за 100 чи 200 км від фронту не здатні відпрацьовувати актуальність цих військових технологій. Добре, створили безпілотні війська, хоч трошки зробили укрупнення до корпусів системи некерованих бригад, які раніше «керувалися» тільки, коли виплине у ЗМІ величезний скандал через журналістів чи через внутрішнє скандальне викриття.
Тепер серце теж не на місці, і видно, що головнокомандувачі і генштаб знов не здатні керувати нинішньою війною. Вся країна дивилася на тонкі, вразливі "пальці" ворога, коли він намагався оточувати самотніми бомжиками ціле місто (Покровськ). І головнокомандувачі та генеральний штаб нічого не робили, щоб зосередити необжідні сили, засоби та методи, щоб позрізати ці слабкі, нікчемні пальці. А от тепер, коли ці пальці по факту підкріплені і залізли аж так, щоб пережимати нам логістику і вести вуличні бої, і коли вже настала пряма загроза оточення та блокування логістики, от тоді тільки зрушили — це було вже очевидно чотири місяці тому, і ніхто нічого адекватного за масштабами не робив, щоб протидіяти цим пальцям, коли це було легко і просто і коли вже були видні лякаючі, небезпечні перспективи цього.
Тут є об'єктивні обставини. Насправді таких точок багато, і щоб приймати рішення, що необхідне реальне, серйозне, своєчасне підкріплення, треба постійно опрацьовувати це питання в багатьох місцях фронту, чим керівництво, вочевидь, не займається, аж доки пізно не стане. Тобто, на мій погляд, зараз в Україні, збройним силам України потрібне ніби "Управління активних вузлів оборони", яке буде об'єктивно і неупереджено моніторити ситуацію на місцях, де є загрози важливим вузлам оборони, щоб це не було, не виглядало просто егоїзмом місцевого командуючого.
У чому основна проблема? Мобільні безпілотні підрозділи створили на фронті таку ситуацію, коли дуже значні і впливові безпілотні сили можуть легко, швидко і непомітно маневрувати, підходити в потрібну локацію — на деяких ділянках фронту вони можуть досягати величезної концентрації, тобто буквально вчора протистояли батальйон проти батальйону, а сьогодні вже протистоїть батальйон проти полку чи цілої бригади за засобами ураження. Ще додаткова ця хитра, садистська манера путінських кримінальників — просто гнати по 1-2 людей на просочування, для більшості з них одноразове, смертельне. Здається, що стоїть по кількості людей батальйон проти батальйону, чи рота проти роти, а насправді з російської сторони цей видимий батальйон пре і пре, і за місяць там проходить ціла бригада одноразових насмерть, тобто з українського боку батальйон протистоїть бригаді, котра просто прийшла не одразу, а маленькими поповненнями, але кожен день — на дуже чисельні одноразові штурми, просочування.
До чого я це пояснюю? Справа в тому, що стороннньому спостерігачу здалека абсолютно не видно, що на фронті різко змінюється ситуація і в якомусь місці реально невидимо концентруються (часто розпорошено) значно-значно більші сили — в 5, в 10 разів більше, ніж здається розвідці візуальній. І відслідкувати на великій кількості бойових ділянок такі зміни з генштабу неможливо без спеціального управління, без ситуації, коли в кожній бригаді будуть декілька людей з цього управління, котрі будуть не тільки просто спостерігати, як розвідка, а будуть постійно поглиблено опрацьовувати питання особливо там, де є загроза реально небезпечного оточення чи удару, будуть відслідковувати якісь значні підсилення у безпілотних системах чи у ракетних та авіаційних ударах. У справі цього управління стоїть спостереження та аналіз сил, засобів і методів, а також відслідковування фактів сильних ударів, де у наших військових силах пробита якусь діру — чи в людях, чи в техніці, чи в оборонних спорудах. Люди цього управління повинні працювати в щільній взаємодії з розвідкою, місцевим керівництвом, генштабом, своєчасно виявляти появу нових засобів і методів супротивника, щоб їх аналізувати та знаходити засоби протидії та повідомляти це у генштаб і на весь фронт. Щоб не тільки слідчі опрацьовували удар по наградному шикуванню. А щоб одразу це управління повідомляло в генштаб, скільки людей втрачено в яких підрозділах за якими фахами це вже конкретні іноді концентровані дірки в обороні.
Ще раз кажу — це дуже необхідна, нагальна потреба, це не просто якісь я собі вигадав кучеряшечки — війна прийняла настільки стрімкий і мінливий характер, коли іноді один якийсь новий метод чи засіб повністю змінює правила гри. Ну, щоб всім зрозумілий такий масштабний приклад навести — це взяти, то була поява великої кількості "Ланцетів" у росіян, потім стали оптоволоконні БПЛА, іноді це поява якихось нових чи більш потужних засобів РЕБ, чи це може бути навіть нанесення тяжкого враження якимось ракетним ударом, який жорстко коригує ситуацію на ділянці.
Ще раз підкреслюю — тут ситуація не в тому, що у генштабі не здатні робити цю роботу — тут об'єктивно потрібні люди по всьому фронті на місцях, щоб відслідковувати такі питання, щоб підсилювати таку роботу на реально небезпечних, важливих напрямках. В центрі хтось має узагальнювати інформацію з місць, шукати щось новітнє, надважливе в окремих місцях, бути додатковою інстанцією по своєчасному запиту підкріплень на певні ділянки, причому часто спеціалізованих підкріплень для протидії нагальним загрозам. Управління має враховувати і масштаби якоїсь пробитої дірки і актуальність/небезпека місцевості/ділянки і наявність резервів у місцевого командування. Щоб працівники управління на місцях не були, не виглядали нахлібниками. Можливо, на них можна покласти якісь додаткові функції з вивчення використання передового озброєння і з нашого боку, штабна допомога , і таке інше.
Це ні в якому разі не питання, коли бюрократія родить ще більше бюрократію. У цього управління, чи двох управлінь, є на перший погляд дві основні задачі: це відслідковування різкі зміни сил і засобів, а друге — це відслідковування передового технологічного рівня військових систем. І там реально потрібні досвідчені, актуальні, сучасні фахівці — ці два питання вони взаємопов'язані, іноді для протидії кількісній концентрації військ, наприклад, потрібні несиметричні дії, а застосування того чи іншого нового технологічного озброєння. Це коротка аргументація того, що це управління має не тільки актуальність місцевих представників на ділянках, а і значну передову технологічну обізнаність певної кількості фахівців.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma