Ця розповідь склалася як наставлення не снайпера, але марксмена. Перш за все давайте розкриємо – хто такий марксмен та його обов’язки. Для цього зазирнемо до Вікіпедії: «Піхотний снайпер (англ. Designated marksman, марксмен) — фахівець з точної стрільби, влучний стрілець на малій і середній дистанціях. Основна його відмінність від звичайного снайпера полягає в тому, що марксмен, як правило, є органічною частиною свого підрозділу, в той час як снайпер працює зазвичай поодинці або з іншими снайперами. В армійських підрозділах завданням таких снайперів є підвищення дальності ведення вогню загону, на відстанях, які перевищують відстань стандартної зброї стрільців підрозділу. В англійській мові іноді такого стрільця називають «шарпшутер» (sharpshooter) — влучний стрілець.»
Обов’язки марксмена теж відрізняються від обов’язків снайпера: під час наступу підрозділу він, у пересуванні разом зі своїм підрозділом, зазвичай позаду атакуючих (що дає йому ширше поле зору) знищує гранатометників, кулеметників, активних стрільців та офіцерів ворога. Коли підрозділ відходить, марксмен відходить в останніх рядах, прикриваючи своїх товарищів від вогню найбільш спритних ворогів, що намагаються догнати та знищити бійців. Ось так це описує Вікіпедія: «Піхотного снайпера, «марксмена», не слід плутати з «класичним» снайпером. Він рідко працює індивідуально на відміну від снайпера. Снайпери часто споряджаються в команди для одиночних цілей і складаються з власне снайперів і спостерігачів. Піхотний снайпер, однак, діє як постійний член підрозділу, найчастіше взводу, працює в тісному контакті з іншими бійцями, де його навички витребувані завжди, коли виникає потреба в ураженні далеких цілей, недоступних звичайному стрільцю, але при цьому піхотний снайпер має з ними спільні цілі в бою. Він, на відміну від снайпера, не потребує навичок маскування на місцевості.» Тобто, марксмен є майже таким самим стрільцем, як і інші члени підрозділу, відрізняючись від них хіба що кращою влучністю і зброєю, більш пристосованою для виконання належних марксмену завдань.
Тепер поговоримо про зброю марксмена. Це важливе питання. Оскільки в завдання марксмена не входить індивідуальне полювання на ворога, і він працює в складі підрозділу (відділення, чота), а відстань, на якій він працює, лише зрідка перевищує 800 метрів, то звична для снайпера гвинтівка з болтовим затвором для нього мало підходить – вона надто повільна, надто потужна (надто далекобійна). Калібр його зброї такий самий, як у рядових солдат його підрозділу, або той, що використовується у взводному кулеметі. Єдине, що відрізняє зброю марксмена від звичайної армійської – краще виконання і обладнання її оптичними прицілами. Зброя марксмена – або самозарядна, або автоматична, з магазинами до 30 набоїв; УСМ більш чуттєвий; більше фрезерованих деталей в конструкції, аніж штампованих. Також в обов’язок марксмена входить оволодіння всіма видами зброї, яка є в підрозділі, включно з ЗКУ.
Універсальність марксмена не звільняє його від обов’язків класичного снайпера, наприклад – під час позиційних боїв. Він повинен вміти знайти та обладнати собі кілька позицій, маскувати їх, обирати важливіші цілі. Хоча марксмен діє в складі підрозділу, але він більше вільний в своїх діях, аніж звичайний солдат. Марксмен повинен миттєво знаходити найважливіші цілі та знешкоджувати їх. Недбалість чи неуважність на полі боя призводять до підвищених втрат особового складу.
Марксмен повинен любити свою зброю, доглядати її і постійно тренуватися. Без цього нема марксмена. Зброя маєбути добре пристріляна і завжди чиста. Впевненість у своїй зброї – запорука успішно виконаного завдання. Тренування треба проводити з різними видами набоїв, щоби чітко знати їх балістику та силу й відстань враження різних цілей. На відміну від класичного снайпера, де часто один постріл – одна смерть, марксмену краще стріляти двічі, з найменшими проміжками між пострілами (для цього і потрібна самозарядна гвинтівка).
Роль марксмена – тактична, на відміну від стратегічної ролі класичного снайпера, але це не принижує стрільця, бо на полі боя він виконує більш суттєву дію. Треба також відчувати свою підвищену відповідальність, бо краща зброя і краща навченність в порівнянні зі звичайними бійцями, змушує приймати швидкі вірні рішення та знаходити цілі, бажано до того, як вони відкриють вогонь. Головні якості марксмена – розумність, уважність, влучність, повага до зброї.
Особисто я вважаю кращою для марксмена зброю на платформах AR-10 та AR-15 тому, що вони дають більшу купність, аніж совецька зброя внаслідок своїх конструктивних відмінностей. Оптика для гвинтівки використовується така сама, як і мисливська, перш за все «загонник». Кратністі оптики достатньо з 4 до 9, більше на тих відстанях, які притаманні марксменові, і не треба. ДГК чи саундмодератор (який в першу чергу грає роль полум’ягасника) підбираються індивідуально.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma